Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ВОЛОДИМИРСЬКА ДОРОГА (у джерелах – "дорога ізвечна на Володимир") – продовження північної гілки Київського шляху.
В 16– 18 ст. вела з Луцька, від Глушецьких воріт, через села Торчин (нині с-ще міськ. типу), Сірнички (обидва нині Луцького р-ну), Затурці, Холопичі (обидва нині Локачинського р-ну), Хворостів, Хоболтов (нині с. Хобултова), Фалемичі (усі троє нині Володимир-Волинського р-ну; всі Волинська обл.) до центру Володимирського повіту Волинського воєводства – м. Володимир (нині Володимир-Волинський). У Луцьку, біля Красної гірки (нині р-н вул. Львівської), від неї відгалужувалася "дорога велика на Львів".
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ВОЛОСЬКИЙ ШЛЯХ, Покутський або Золотий шлях – один з чотирьох найбільших татарських шляхів, яким у 16 – 1-й пол. 18 ст. здійснювалися татарські набіги за ясиром на території Волощини (Валахії), Молдови (звідси ін. назва – Молдовський), Галицької землі та Львівської землі Руського воєводства Речі Посполитої.
Виходив з Білгорода (Акермана, нині м. Білгород-Дністровський), йшов через Бессарабію, між бас. Дністра та Пруту (прит. Дунаю) на Покуття (від м. Снятин і далі на зх. мав також назву Золотий), через брід на Дністрі повертав у напрямі м. Бучач, а звідти – на зх. аж до Львова.

Другий рукав цього шляху вів правим берегом Дністра галицькими землями і доходив аж до р. Вісла.
Назви "Золотий" або "Злодійський" носив, ймовірно, від великого ясиру та значної кількості награбованого багатства, взятого татарами із цього заможного і густонаселеного регіону.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ВРОЦЛАВСЬКА ДОРОГА торговий шлях 16–18 ст., що зі Львова проходив через міста Жовква, Белз, Грубешів (нині Грубєшув), Красностав, Люблін, Казимир Дольний (нині Казимеж-Дольни), Радом (усі Польща) і вів до відомого центру експорту товарів з укр. земель у Сілезії (істор. область у верхній і середній течії р. Одер) – Вроцлава, де з 2-ї пол. 14 ст. у передмісті існувала "Руська вулиця" і були торг. факторії укр. купців.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ГЛИНЯНСЬКИЙ ТРАКТ – початкова гілка однієї з головних доріг, що відходила зі Львова у східному напрямку.
Від Глинянської вежі у Львові глинянський тракт вів на Глиняни, далі на Золочів, Зборів, Козлів (нині с-ще міськ. типу Козівського р-ну Терноп. обл.), Тернопіль.
Глинянський тракт започатковував магістральні шляхи, що вели зі Львова до Києва, Кам'янця-Подільського та Ясс (нині місто в Румунії), а також татарську дорогу – до Кафи.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

D_i_V_a писав:Але хочеться про щось хороше... і тоді думаєш - а нащо нам чужі назви, якщо у нас є хоч і забута але така красива назва ГОСТИНЕЦЬ - від якої віє теплом і гостинністю...

Може назвать нам наші майбутні автобани з мостами (а не такими небезпечними місцями розвороту зустрічного транспорту на швидкісних магістралях) по-нашому ГОСТИНЕЦЬ?

Може ми будемо тоді їх більше любити і плекати?

Останього часу є така мода відшуковувать свої українські старі назви... булоб не пагано...

ГОСТИНЕЦЬ – (від старослов'янського гость – подорожній купець) – велика дорога, широкий битий шлях із впорядкованою проїзною частиною.
Гостинці споруджувалися для руху гужового транспорту і проходили основними торговими шляхами; були головними магістралями й сполучали великі міста та сусідні землі.
Гостинець зазвичай був обсаджений з обох боків деревами, інколи вздовж дороги будували водовідвідні споруди. Особливою прикметою Гостинця було розміщення уздовж нього заїздів, постоялих дворів з приміщеннями для купців, кузень, корчем, митниць та ін. госп. будівель, призначених для обслуговування подорожніх.
Гостинці будувалися за рахунок держ. скарбниці та за активної участі місц. населення.
Литов. статут 1588 встановлював розміри гостинця і регламентував порядок руху по ньому.
О.В. Крупка.

Проходження гостинців визначалося фізично-геогр. особливостями місцевості, зокрема, помітно тяжіло до річкових вододілів. Мережу гостинців в ранньому середньовіччі можна реконструювати на підставі археол. знахідок. У середні віки та на початку Нового часу у напрямках торгових шляхів спостерігається певна консервативність, що частково була зумовлена довготривалою дією шляхового примусу, складського права і митної системи, які визначали умови ведення торгівлі.

Гостинці умовно поділяють на "великі", "вільні", "добровільні", "дозволені" і "недозволені", "королівські" тощо.
Деякі гостинців мали власні назви, як напр., Вітовтова дорога на пограниччі Волині й Полісся (14–17 ст.).
Із джерел відомо про "Старий гостинець литовський" на Київщині, "руський" гостинець, що проходив у 16–18 ст. через м. Ярослав (нині місто в Польщі).
Деякі з гостинців (шляхів) одержали назву від назви міста, з якого вони починались чи до якого вели (Білгородський гостинець, Брацлавський гостинець, Вінницький гостинець, Київський шлях, Колківський гостинець, Луцький, Олицький, Острозький, Паволоцький, Трипільський, Фастівський, Ярославський та ін.).
Пришляк В.В.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення D_i_V_a »

АннА писав:... Особливою прикметою Гостинця було розміщення уздовж нього заїздів, постоялих дворів з приміщеннями для купців, кузень, корчем...
Так звані автозаправки минулого, хі-хі-хі
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ГОСТИННІ ДВОРИ – місце, де зберігалися товари і велася торгівля.
У наддніпрянських джерелах 14–18 ст. іноді називаються карвасарами (від слова "караван-сарай", що нагадує про будівництво таких дворів ще при монголо-татарах і про багатовікову традицію караванної торгівлі в регіоні).
Гостинні двори складалися з жител для купців, складів для товарів, обладнаних торгових площ.
Були прикметою процесу урбанізації: обов'язково згадуються у привілеях містам.
Функціонування гостинних дворів у значних торгових центрах було пов'язано з правом здійснення контролю над приїжджим купецтвом та прибутками від торгівлі, насамперед митними. Очевидно, через це в 2-й пол. 17–18 ст. установа, що відала збиранням на Лівобережній Україні державного мита, називалася карвасарією.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6278 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення D_i_V_a »

З тлумачного словника.
Цікаве відриття - слово гостиний двір у словнику пишуть з ОДНОЮ Н, а гостинний (як прикметник) пишуть з ДВОМА Н
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ГРЕЧНИК, Грецький шлях – дніпровська частина (на території Руської (української) землі) водної магістралі – шляху "із варягів у греки".
Вперше згадується в літописах під 1084.
4Гречниками називали також купців, які користувалися цим шляхом.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Старовинні шляхи - торгові та культурні сполуки України

Повідомлення АннА »

ІЗЮМСЬКИЙ ШЛЯХ, Ізюмська сакма (татар. сукмак – "дорога, стежка") – одне із відгалужень Муравського шляху, яким татарські й ногайські орди здійснювали грабіжницькі напади на українські та російські землі в 16–18 ст.
Ізюмський шлях починався від верхів'я р. Оріль (прит. Дніпра), пролягав Харківщиною, біля м. Ізюм на Ізюмському броді перетинав р. Сіверський Донець (прит. Дону), прямував правобережжям уздовж р. Оскіл (прит. Сіверського Дінця) і в межиріччі Псла, Ворскли (обидві – притоки Дніпра), Сіверського Дінця й Осколу знову з'єднувався з Муравським шляхом.
Після спорудження воєнно-оборонної системи порубіжних укріплень – Бєлгородської оборонної лінії (1635–58) та Ізюмської оборонної лінії (1679–80) – татар. й ногайські орди втратили свій інтерес до Ізюмського шляху.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Географічні питання”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 2 гостей