ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Змі́єві вали́— грандіозні земляні укріплення (насипи висотою 6–8 м і шириною 14–16 м), залишки яких розташовані майже по всій лісостеповій та степовій території України. Загальна довжина близько 2 000 км
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Цікавий фільм, гарно зроблено, до дискусії запрошено істориків
https://www.youtube.com/watch?v=mmkTDhrQPvY
https://www.youtube.com/watch?v=mmkTDhrQPvY
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Олександр Ковалевський (Ванкувер)
Розділ 13. Крадена історія
Частина перша
…Римське суспільство розвивалося у напрямку технологічного прогресу, занедбавши духовне. Ми можемо нині споглядати матеріальні пам’ятки античності – вони дожили до нашого часу. Але за зовнішньою показною величчю Риму ховалось гниле нутро. Тому-то ця імперія й проіснувала лише кілька століть, адже матеріальне – мертве без духовного.
Натомість, арійсько-українська культура тієї епохи нічим не поступалася античній. Ведична Праукраїна теж створила вражаючі пам’ятки матеріальної культури. При чому, за величчю та грандіозністю вони значно переважають всесвітньовідомі Парфенон у Греції, чи Колізей у Римі. Мова йде про знамениті Змієві Вали. Нічого подібного у Європі більше не існує. Ці циклопічні споруди, у силу своїх розмірів та масштабності, й досі викликають захоплення і здивування в усіх, хто мав нагоду їх побачити, або ж щось про них читав. У вченому світі також тривають постійні дискусії стосовно того, хто і з якою метою міг побудувати на території України грандіозні захисні споруди загальною протяжністю близько двох тисяч (!!!) кілометрів.
Багатолітні дослідження та наукові суперечки так і не дали нам вичерпної відповіді на поставлені запитання. Отож, що ж ми знаємо про Змієві Вали на даний час? Перше: відомо, що ці споруди створені людьми, а не природою, що уже не мало, оскільки деякі історики й досі заперечують їх рукотворне походження.
Далі,.. без сумніву вали мали оборонне призначення, а не господарське, так як зведені за класичною схемою побудови захисних споруд. Подібні конструкції українці будуватимуть й пізніше – в епоху Київської імперії та у часи Козаччини. Основою валів є дерев’яний каркас у вигляді велетенської клітки з колод, наповненої землею. Дерево надавало споруді міцності й утруднювало можливість здійснити підкоп. Колоди перед використанням обпалювали вогнем, що убезпечувало їх від передчасного гниття.
Розміри захисних споруд вражають: висота становила 12-15 метрів, ширина при основі – 20 метрів. На вершині валу споруджувалася дерев’яна стіна чи частокіл з бійницями та сторожовими вежами. Перед валами викопувався рів глибиною до 3-5 метрів і шириною до 10 метрів. Вийнята з рову земля використовувалася для насипання валу. Отож, це було серйозне фортифікаційне укріплення, спроможне витримати натиск кінноти та чисельної пішої армії нападників.
До того ж, земляний вал був надійнішим від кам’яної стіни, яку легко можна було розтрощити стінобитними машинами. Натомість, втрамбований дощами та вітрами, порослий травою земляний вал із міцним дерев’яним каркасом усередині, неможливо було зруйнувати жодним із існуючих облогових пристроїв: стінобитні колоди та каміння лише застрягатимуть у валі, не завдаючи йому жодної шкоди.
Можна, правда, спробувати розкопати вал. Але це потребує дуже багато сил та часу (твердий грунт, дубові колоди). Та й хто ж дозволить це зробити безкарно – працювати нападникам доведеться під зливою стріл, списів та каміння.
Змієві Вали є складною і широко розгалуженою системою оборонних укріплень. Вони розходилися у різних напрямках, захищаючи велетенські території разом з сільськогосподарськими угіддями й містами та селами, які були на них розташовані. Довжина валів є різною і їхня протяжність залежала від завдання, яке мала виконувати та чи інша конкретна оборонна споруда. Найкоротші вали мали довжину до одного кілометра, а найбільші з них сягали ледве не 200-кілометрової довжини!
Розділ 13. Крадена історія
Частина перша
…Римське суспільство розвивалося у напрямку технологічного прогресу, занедбавши духовне. Ми можемо нині споглядати матеріальні пам’ятки античності – вони дожили до нашого часу. Але за зовнішньою показною величчю Риму ховалось гниле нутро. Тому-то ця імперія й проіснувала лише кілька століть, адже матеріальне – мертве без духовного.
Натомість, арійсько-українська культура тієї епохи нічим не поступалася античній. Ведична Праукраїна теж створила вражаючі пам’ятки матеріальної культури. При чому, за величчю та грандіозністю вони значно переважають всесвітньовідомі Парфенон у Греції, чи Колізей у Римі. Мова йде про знамениті Змієві Вали. Нічого подібного у Європі більше не існує. Ці циклопічні споруди, у силу своїх розмірів та масштабності, й досі викликають захоплення і здивування в усіх, хто мав нагоду їх побачити, або ж щось про них читав. У вченому світі також тривають постійні дискусії стосовно того, хто і з якою метою міг побудувати на території України грандіозні захисні споруди загальною протяжністю близько двох тисяч (!!!) кілометрів.
Багатолітні дослідження та наукові суперечки так і не дали нам вичерпної відповіді на поставлені запитання. Отож, що ж ми знаємо про Змієві Вали на даний час? Перше: відомо, що ці споруди створені людьми, а не природою, що уже не мало, оскільки деякі історики й досі заперечують їх рукотворне походження.
Далі,.. без сумніву вали мали оборонне призначення, а не господарське, так як зведені за класичною схемою побудови захисних споруд. Подібні конструкції українці будуватимуть й пізніше – в епоху Київської імперії та у часи Козаччини. Основою валів є дерев’яний каркас у вигляді велетенської клітки з колод, наповненої землею. Дерево надавало споруді міцності й утруднювало можливість здійснити підкоп. Колоди перед використанням обпалювали вогнем, що убезпечувало їх від передчасного гниття.
Розміри захисних споруд вражають: висота становила 12-15 метрів, ширина при основі – 20 метрів. На вершині валу споруджувалася дерев’яна стіна чи частокіл з бійницями та сторожовими вежами. Перед валами викопувався рів глибиною до 3-5 метрів і шириною до 10 метрів. Вийнята з рову земля використовувалася для насипання валу. Отож, це було серйозне фортифікаційне укріплення, спроможне витримати натиск кінноти та чисельної пішої армії нападників.
До того ж, земляний вал був надійнішим від кам’яної стіни, яку легко можна було розтрощити стінобитними машинами. Натомість, втрамбований дощами та вітрами, порослий травою земляний вал із міцним дерев’яним каркасом усередині, неможливо було зруйнувати жодним із існуючих облогових пристроїв: стінобитні колоди та каміння лише застрягатимуть у валі, не завдаючи йому жодної шкоди.
Можна, правда, спробувати розкопати вал. Але це потребує дуже багато сил та часу (твердий грунт, дубові колоди). Та й хто ж дозволить це зробити безкарно – працювати нападникам доведеться під зливою стріл, списів та каміння.
Змієві Вали є складною і широко розгалуженою системою оборонних укріплень. Вони розходилися у різних напрямках, захищаючи велетенські території разом з сільськогосподарськими угіддями й містами та селами, які були на них розташовані. Довжина валів є різною і їхня протяжність залежала від завдання, яке мала виконувати та чи інша конкретна оборонна споруда. Найкоротші вали мали довжину до одного кілометра, а найбільші з них сягали ледве не 200-кілометрової довжини!
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Вадим Лукьянченко, Заслуженный архитектор Украины
ГОРОДНИ – ОБОРОННЫЕ СТЕНЫ КИЕВА IX–XIII вв. http://mics.org.ua/wp-content/uploads/2016/01/08.pdf
ГОРОДНИ – ОБОРОННЫЕ СТЕНЫ КИЕВА IX–XIII вв. http://mics.org.ua/wp-content/uploads/2016/01/08.pdf
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
ЗМІЄВІ ВАЛИ – довгі земляні насипи в Середній Наддніпрянщині.
За легендою, є результатом давніх подій, коли казковий богатир Козмодем'ян (або Борисогліб), щоб умертвити велетенського Змія, запряг його в гігантського плуга й орав. Змій здох, а від оранки залишилися борозни, по обіч яких височіли величезні скиби землі, які в народі прозвали "Змієвими валами".
На правому березі Дніпра між його прит. Тетерів і Рось їхні залишки утворюють 6 ліній, видовжених із зх. на сх.
Один Зміїв вал проходив по лівому березі Дніпра і по його прит. Сула.
Змієві вали мали заг. довжину бл. 1 тис. км, на сьогодні понад 80 % з них уже зруйновано.
Дослідженнями 1974–85 встановлено, що змієві вали є залишками деревоземляних укріплень, збудованих у кін. 10 – 1-й пол. 11 ст., а незначна ч. – у 12 ст. для захисту Середньої Наддніпрянщини і Києва від печенігів і половців.
Кучера М.П.
За легендою, є результатом давніх подій, коли казковий богатир Козмодем'ян (або Борисогліб), щоб умертвити велетенського Змія, запряг його в гігантського плуга й орав. Змій здох, а від оранки залишилися борозни, по обіч яких височіли величезні скиби землі, які в народі прозвали "Змієвими валами".
На правому березі Дніпра між його прит. Тетерів і Рось їхні залишки утворюють 6 ліній, видовжених із зх. на сх.
Один Зміїв вал проходив по лівому березі Дніпра і по його прит. Сула.
Змієві вали мали заг. довжину бл. 1 тис. км, на сьогодні понад 80 % з них уже зруйновано.
Дослідженнями 1974–85 встановлено, що змієві вали є залишками деревоземляних укріплень, збудованих у кін. 10 – 1-й пол. 11 ст., а незначна ч. – у 12 ст. для захисту Середньої Наддніпрянщини і Києва від печенігів і половців.
Кучера М.П.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
ТРАЯНОВІ ВАЛИ — прийнята в літературі назва довгих валів на території України, Молдови та Румунії. Ця назва, що має кабінетне походження, виникла у 18 ст. внаслідок упевненості вчених того часу, що довгі вали в Буджаку були побудовані римлянами (див. Рим Стародавній) за імп. Марка Ульпія Траяна, а потім була перенесена на довгі вали Подністров’я.
В Україні немає топонімів з основою "Траян-" (окрім кабінетних назв археол. об’єктів); численні топоніми з основою "Троян-" не мають ані територіального, ані змістовного зв’язку з довгими валами.
Назву "Траянові вали" на теренах України та Молдови вживають стосовно двох груп валів: у Буджаку та в середній течії Дністра. У Середньому Подніпров’ї також є система довгих валів, котрі, однак, звуться не Траяновими, а Змієвими валами.
Довгі вали Буджаку складаються з нижнього і верхнього валів. Нижній вал починається від верхів’їв оз. Сасик (на пд. від м. Татарбунари Одес. обл.) і йде в зх. напрямку до с. Вадул-луй-Ісак (Молдова) на р. Прут (прит. Дунаю). Загальна його довжина — бл. 126 км. Вал має ширину 10—15 м і висоту до 3 м. Перед ним із пн. боку проходить рів шириною 10—11 м і глибиною до 3,5 м. Верхній вал починається від дністровських плавнів на пд. від м. Тигіна (Молдова) і йде в зх. напрямку до м. Леова (Молдова) на р. Прут. Довжина його становить бл. 100 км. Є відомості, що обидва вали мають продовження в зх. напрямку на території сучасної Румунії до р. Сірет (прит. Дунаю).
Археологічно ці вали досліджені слабо, дані для їх датування дуже суперечливі й розходяться від 1 ст. до 10 чи навіть 11 ст. Поки що не виявлено городищ чи поселень, які були б топографічно зв’язані з валами. Також не встановлено, чи всі ділянки валів є одночасними, чи були періоди їх ремонту й відновлення, не з’ясовано походження їхньої буд. техніки. Відповідно й гадки щодо обставин побудови і призначення валів є дуже гіпотетичними.
Довгі вали Середнього Подністров’я не утворюють такої ясної системи, як у Буджаку. Найбільший із цих об’єктів — вал, котрий перегороджує простір між річками Смотрич та Збруч (обидві прит. Дністра). Він тягнеться від м. Городок до смт Сатанів. Довжина його збереженої частини — 22 км. Ширина його в наш час досягає 18 м, висота — до 2 м. Рів шириною до 8 м і глибиною до 1,5 м проходить з пн. боку валу. Характерною особливістю його конструкції є наявність закопаних у траншею дубових паль, довкола яких насипався вал. Відрізки валів, що тягнуться від річок, простежено в міжріччі Дністра та Пруту, а також між річками Тернава та Баговиця (обидві прит. Дністра) на лівобережжі Дністра. Збережені відрізки цих валів, однак, не утворюють суцільних перепон між річками.
Інакшу систему становлять довгі вали нижньої течії Збруча. За конструкцією вони аналогічні валу біля Сатанова, але простягаються вздовж ріки й заповнюють проміжки між урвищами лівого (зх.) берега Збруча. Останній (пд.) відрізок цього валу перекриває простір між Збручем та Дністром (він зберігся частково, на довжину 1,5 км). Ці вали утворюють укріплену смугу довжиною бл. 20 км. До пн. краю цієї смуги прилягає вал, який тягнеться на захід. Довжина його збереженої частини — 4,3 км.
Подібні за принципом розташування вали є на правому (пд.) березі Дністра. Збережені ділянки розділені значними проміжками, де слідів валів не простежено, тому важко вирішити, чи утворювали ці вали єдину оборонну систему. Стан вивченості валів Середнього Подністров’я такий самий, як і валів Буджаку.
Жарких М.І.
В Україні немає топонімів з основою "Траян-" (окрім кабінетних назв археол. об’єктів); численні топоніми з основою "Троян-" не мають ані територіального, ані змістовного зв’язку з довгими валами.
Назву "Траянові вали" на теренах України та Молдови вживають стосовно двох груп валів: у Буджаку та в середній течії Дністра. У Середньому Подніпров’ї також є система довгих валів, котрі, однак, звуться не Траяновими, а Змієвими валами.
Довгі вали Буджаку складаються з нижнього і верхнього валів. Нижній вал починається від верхів’їв оз. Сасик (на пд. від м. Татарбунари Одес. обл.) і йде в зх. напрямку до с. Вадул-луй-Ісак (Молдова) на р. Прут (прит. Дунаю). Загальна його довжина — бл. 126 км. Вал має ширину 10—15 м і висоту до 3 м. Перед ним із пн. боку проходить рів шириною 10—11 м і глибиною до 3,5 м. Верхній вал починається від дністровських плавнів на пд. від м. Тигіна (Молдова) і йде в зх. напрямку до м. Леова (Молдова) на р. Прут. Довжина його становить бл. 100 км. Є відомості, що обидва вали мають продовження в зх. напрямку на території сучасної Румунії до р. Сірет (прит. Дунаю).
Археологічно ці вали досліджені слабо, дані для їх датування дуже суперечливі й розходяться від 1 ст. до 10 чи навіть 11 ст. Поки що не виявлено городищ чи поселень, які були б топографічно зв’язані з валами. Також не встановлено, чи всі ділянки валів є одночасними, чи були періоди їх ремонту й відновлення, не з’ясовано походження їхньої буд. техніки. Відповідно й гадки щодо обставин побудови і призначення валів є дуже гіпотетичними.
Довгі вали Середнього Подністров’я не утворюють такої ясної системи, як у Буджаку. Найбільший із цих об’єктів — вал, котрий перегороджує простір між річками Смотрич та Збруч (обидві прит. Дністра). Він тягнеться від м. Городок до смт Сатанів. Довжина його збереженої частини — 22 км. Ширина його в наш час досягає 18 м, висота — до 2 м. Рів шириною до 8 м і глибиною до 1,5 м проходить з пн. боку валу. Характерною особливістю його конструкції є наявність закопаних у траншею дубових паль, довкола яких насипався вал. Відрізки валів, що тягнуться від річок, простежено в міжріччі Дністра та Пруту, а також між річками Тернава та Баговиця (обидві прит. Дністра) на лівобережжі Дністра. Збережені відрізки цих валів, однак, не утворюють суцільних перепон між річками.
Інакшу систему становлять довгі вали нижньої течії Збруча. За конструкцією вони аналогічні валу біля Сатанова, але простягаються вздовж ріки й заповнюють проміжки між урвищами лівого (зх.) берега Збруча. Останній (пд.) відрізок цього валу перекриває простір між Збручем та Дністром (він зберігся частково, на довжину 1,5 км). Ці вали утворюють укріплену смугу довжиною бл. 20 км. До пн. краю цієї смуги прилягає вал, який тягнеться на захід. Довжина його збереженої частини — 4,3 км.
Подібні за принципом розташування вали є на правому (пд.) березі Дністра. Збережені ділянки розділені значними проміжками, де слідів валів не простежено, тому важко вирішити, чи утворювали ці вали єдину оборонну систему. Стан вивченості валів Середнього Подністров’я такий самий, як і валів Буджаку.
Жарких М.І.
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Український історичний збірник, Вип. 20, 2018
Сергій Вовкодав*
«ЗМІЙОВІ» ВАЛИ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ:
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОРОВОЇ КОНФІГУРАЦІЇ
У статті розглянуто проблему просторових особливостей системи
«змійових» валів Переяславщини. Систематизовано різнотипну інформацію
щодо розташування, розмірів та стану збереження даного типу пам’яток.
Зважаючи на своєрідну структуру системи переяславських «змійових» валів, до
якої входять три відмінні між собою складові, аналіз просторових харак-
теристик здійснювався окремо для кожної з них: Великого, Малого та Пере-
хресного валу. Під час визначення локалізаційних особливостей згаданих
об’єктів були використані як раніше відомі дані, так й інформація, отримана
безпосередньо автором у ході польових досліджень. Зокрема, результати GPS-
позиціонування всіх видимих сегментів насипів. Окрім цього, для визначення
первинного місця розташування зруйнованих відрізків валів, використаний комп-
лексний аналіз різного типу джерел у поєднанні з обстеженням даних дис-
танційного зондування Землі. Такий підхід дозволив відтворити просторову
конфігурацію системи «змійових» валів окресленого регіону, яка максимально
наближена до первинної. На підставі отриманих результатів, у публікації
поданий опис особливостей розташування, протяжності та стану збереження
кожної складової даної оборонної системи. Окрема увага автора спрямована на
походження терміну «змійові», проаналізовано декілька версій виникнення цієї
назви.
Ключові слова: земляний насип, «змійові» вали, конфігурація, оборонна
система, просторові особливості, рів.
Сергій Вовкодав*
«ЗМІЙОВІ» ВАЛИ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ:
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОРОВОЇ КОНФІГУРАЦІЇ
У статті розглянуто проблему просторових особливостей системи
«змійових» валів Переяславщини. Систематизовано різнотипну інформацію
щодо розташування, розмірів та стану збереження даного типу пам’яток.
Зважаючи на своєрідну структуру системи переяславських «змійових» валів, до
якої входять три відмінні між собою складові, аналіз просторових харак-
теристик здійснювався окремо для кожної з них: Великого, Малого та Пере-
хресного валу. Під час визначення локалізаційних особливостей згаданих
об’єктів були використані як раніше відомі дані, так й інформація, отримана
безпосередньо автором у ході польових досліджень. Зокрема, результати GPS-
позиціонування всіх видимих сегментів насипів. Окрім цього, для визначення
первинного місця розташування зруйнованих відрізків валів, використаний комп-
лексний аналіз різного типу джерел у поєднанні з обстеженням даних дис-
танційного зондування Землі. Такий підхід дозволив відтворити просторову
конфігурацію системи «змійових» валів окресленого регіону, яка максимально
наближена до первинної. На підставі отриманих результатів, у публікації
поданий опис особливостей розташування, протяжності та стану збереження
кожної складової даної оборонної системи. Окрема увага автора спрямована на
походження терміну «змійові», проаналізовано декілька версій виникнення цієї
назви.
Ключові слова: земляний насип, «змійові» вали, конфігурація, оборонна
система, просторові особливості, рів.
Час плине
- Aushanbibi
- Супермодератор
- Повідомлень: 586
- З нами з: 08 березня 2016, 09:54
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 986 разів
- Подякували: 745 разів
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
Велике чудо робить сучасна наука, це - супутникові та аерознімки. Завдяки ним, та відповідного часу зйомки вдалося відшукати т.з. "Змійовий вал".
Це неперевершено, адже змога прослідкувати його по всій фастівській дузі - бентежить, а крайня точка впадає в око, бо проходить по центру зрощих сіл Дмитрівка і Півні.
Відрізок цього валу у Антоновича зветься - "Перепетовим", позначений він і на старій шведській карті. Вважаю місце біля мосту у Півнях - стратегічним місцем у минулому!
Це неперевершено, адже змога прослідкувати його по всій фастівській дузі - бентежить, а крайня точка впадає в око, бо проходить по центру зрощих сіл Дмитрівка і Півні.
Відрізок цього валу у Антоновича зветься - "Перепетовим", позначений він і на старій шведській карті. Вважаю місце біля мосту у Півнях - стратегічним місцем у минулому!
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: ЗМІЙОВІ ВАЛИ - оборонні споруди
З другої теми
Мытница, называвшаяся также Калантырем, имела тогда вид хорошого местечка, и торговля в ней довольно процветала. В настоящее время придает некоторое значение этому небольшому сельцу кроме почтовой дороги то, что в нем сходятся несколько других важных дорог, а также сближаются границы Белоцерковщины с мелкими землевладельцами и казенным имением. Почему построено несколько огромных корчм для проезжающих, с понижением цены отечественного вина. Собственного народонаселения Мытница имеет только 601 лицо обоего пола. Близ села находятся две древние могилы и тянется древний вал, называемый Мытницким. Он начинается над рекой Ирпенью, откуда тянется до Малой Солтановки, потом мимо Мытницы, проходит над речкой Ховраткой, селом Барахтами и выше села Барахтянской Ольшанки вступает в Киевский уезд. Длина его до 45 верст. Этот-то древний вал, по трактату 1686 года, служил около 100 лет границей между Россией и Польшей. В самой Мытнице приметно близ вала древнее небольшое укрепление. Подобные этому укрепления находятся по обеим сторонам рек Стугны, Унавы, и Ирпени до самого местечка Белогородки. Их насчитано до 10 и все они построены одно от другого в расстоянии 1/2 версты, а иногда несколько более. Это были пограничные редуты.
П а р а д о в в 3-х верстах, при ручейке, текущем в Стугну. Жителей обоего пола 435. Основан в начале текущего века переселением из Мотовиловки помещиком Руликовским своих крестьян. С 1840 года, в следствие покупки, принадлежит эта деревня Феликсу Березовскому. Близ деревни есть могилы: Двух-Братьев и Змиева, а также проходит вал, называемый Змиевым.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей