Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
ЗАБОЛОТТЯ (до 1944 – Заболотьє) – с-ще міського типу Ратнівського р-ну Волинської області. Розташов. на березі оз. Турське. Залізнична станція. Нас. 4,3 тис. осіб (2004).
У писемних джерелах уперше згадується під 1583.
Нас. містечка брало участь у національній революції 1648–1676.
Після 3-го поділу Польщі 1795 Заболоття відійшло до Російської імперії.
За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 передано Польщі.
Від 1939 возз'єднано з ін. укр. землями в складі УРСР.
С-ще міського типу з 1957.
Райцентр 1940–59.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окуповане гітлерівцями від 24 черв. 1941 до 22 лип. 1944.
Архіт. пам'ятка: Хрестовоздвиженська церква (1795).
У писемних джерелах уперше згадується під 1583.
Нас. містечка брало участь у національній революції 1648–1676.
Після 3-го поділу Польщі 1795 Заболоття відійшло до Російської імперії.
За Ризьким мирним договором між РСФРР і УСРР та Польщею 1921 передано Польщі.
Від 1939 возз'єднано з ін. укр. землями в складі УРСР.
С-ще міського типу з 1957.
Райцентр 1940–59.
У роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 окуповане гітлерівцями від 24 черв. 1941 до 22 лип. 1944.
Архіт. пам'ятка: Хрестовоздвиженська церква (1795).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Заболоття — селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване на березі озера Тура, за 27 км на південний захід від районного центру. Залізнична станція з однойменною назвою на лінії Брест—Ковель—Київ. Через селище проходить автомагістраль місцевого значення Ратне — Гута. Населення —5,9 тис. чоловік. Заболоттівській селищній Раді підпорядковано село Заліси.
У 1940 році Заболоття стало районним центром. Згідно з рішенням Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 21 січня 1959 року воно було віднесене до категорії селищ міського типу і ввійшло до складу Старовижівського району. В 1962 році Заболоття включили до Камінь-Каширського району, а в 1965 році — передали Ратнівському району.
Місцевість навколо Заболоття — один з найбільш заболочених районів Волинської області. Тут розташовано 5 озер: на сході — Тур, на півночі — Довге, на заході — Чорне та Ковпине і на півдні — Корець. Звідси походить і назва Заболоття, тобто поселення за болотами. На території селища та його околиць знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Перша писемна згадка про Заболоття датується 1583 роком, в зв’язку з подимним оподаткуванням. В цей час село, як і решта території Волині, перебувало під владою шляхетської Польщі. В ньому налічувалося 11 димів, з яких стягувалися великі податки. На початку XVII століття власник Заболоття Кашевська віддала його в оренду шляхтичеві Чолганському. Намагаючись одержати якнайбільше прибутків, він наклав на селян непосильні податки і примушував відробляти численні повинності. їх становище погіршувалося також внаслідок постійних нападів і грабежів, які чинили слуги власника села. У своїй скарзі від 24 квітня 1619 року Чолганський писав про порушення Кашевською орендного контракту, про напади її челяді на село і утиски місцевих селян. У 1629 році Заболоття віддали в оренду шляхтичеві О. Єловицькому, який також посилив експлуатацію. В цей час у селі вже було 55 димів.
Тяжкі податки і повинності, свавілля орендарів призвели селян до цілковитого зубожіння і розорення. Шукаючи порятунку, вони почали тікати з села. Так, у 1644 році кілька десятків селян втекли до Старокостянтинова.
Заболоття — селище міського типу, центр селищної Ради. Розташоване на березі озера Тура, за 27 км на південний захід від районного центру. Залізнична станція з однойменною назвою на лінії Брест—Ковель—Київ. Через селище проходить автомагістраль місцевого значення Ратне — Гута. Населення —5,9 тис. чоловік. Заболоттівській селищній Раді підпорядковано село Заліси.
У 1940 році Заболоття стало районним центром. Згідно з рішенням Волинської обласної Ради депутатів трудящих від 21 січня 1959 року воно було віднесене до категорії селищ міського типу і ввійшло до складу Старовижівського району. В 1962 році Заболоття включили до Камінь-Каширського району, а в 1965 році — передали Ратнівському району.
Місцевість навколо Заболоття — один з найбільш заболочених районів Волинської області. Тут розташовано 5 озер: на сході — Тур, на півночі — Довге, на заході — Чорне та Ковпине і на півдні — Корець. Звідси походить і назва Заболоття, тобто поселення за болотами. На території селища та його околиць знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Перша писемна згадка про Заболоття датується 1583 роком, в зв’язку з подимним оподаткуванням. В цей час село, як і решта території Волині, перебувало під владою шляхетської Польщі. В ньому налічувалося 11 димів, з яких стягувалися великі податки. На початку XVII століття власник Заболоття Кашевська віддала його в оренду шляхтичеві Чолганському. Намагаючись одержати якнайбільше прибутків, він наклав на селян непосильні податки і примушував відробляти численні повинності. їх становище погіршувалося також внаслідок постійних нападів і грабежів, які чинили слуги власника села. У своїй скарзі від 24 квітня 1619 року Чолганський писав про порушення Кашевською орендного контракту, про напади її челяді на село і утиски місцевих селян. У 1629 році Заболоття віддали в оренду шляхтичеві О. Єловицькому, який також посилив експлуатацію. В цей час у селі вже було 55 димів.
Тяжкі податки і повинності, свавілля орендарів призвели селян до цілковитого зубожіння і розорення. Шукаючи порятунку, вони почали тікати з села. Так, у 1644 році кілька десятків селян втекли до Старокостянтинова.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
Продовження
В січні 1940 року після утворення Заболоттівського району в селі почали працювати районні організації та установи. Широко розгорнулося господарське і культурне будівництво. Побувавши в східних областях Радянської України і запозичивши досвід, заболоттівці на початку 1940 року створили колгосп.
Але мирну працю трудівників Заболоття порушив віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. 24 червня 1941 року в село вдерлися німецько-фашистські загарбники. Вони встановили тут кривавий окупаційний режим. Школу, медпункт, клуб було закрито. Гітлерівські варвари за допомогою підлих зрадників — українських буржуазних націоналістів заарештували і розстріляли 97 радянських людей, 128 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини.
Однак населення Заболоття не підкорилося окупантам і піднялося проти них на боротьбу. Частина жителів вступила до партизанських загонів і в їх лавах героїчно боролася проти фашистських загарбників. У цій боротьбі відзначилися колишні члени КПЗУ М. С. Головійчук, Є. І. Головійчук, В. Н. Шевчик, М. Я. Глинянко та інші. Ще у вересні 1941 року секретар райкому комсомолу І. І. Голубцов організував підпільний комітет у складі комсомольців І. І. Лукашука і К. С. Варяниці. Підпільна група розповсюджувала серед населення зведення Радінформбюро про становище на фронті та операції радянських військ, добирала і переправляла людей до партизанських загонів. Жителі села всіляко допомагали партизанам. Так, Г. В. Головійчук переховував поранених бійців Червоної Армії, які не встигли відступити з військовими частинами. Він був партизанським зв’язковим, а його будинок став місцем явок.
У листопаді 1942 року для організації і керівництва партизанськими загонами в північну частину Волині був посланий А. П. Бринський. Він об’єднав усі дрібні партизанські загони, які тут діяли. Партизанське з’єднання А. П. Брянського контролювало залізницю Брест — Ковель. У січні 1943 року через Волинь пройшло партизанське з’єднання G. А. Ковпака. В червні прибуло партизанське з’єднання О. Ф. Федорова, яке відіграло велику роль у розгортанні партизанської боротьби в тилу ворога. Диверсійні групи з’єднання Федорова діяли на багатьох станціях, у т. ч. в Заболотті. Вони висаджували в повітря військові ешелони, влаштовували аварії, внаслідок яких зупинявся рух поїздів на лінії Брест—Ковель. В одній з таких диверсій брав участь робітник залізничної станції Заболоття П. Г. Бідзюра, який потім вступив до лав Червоної Армії і гнав ворога до Берліна. Нині він працює на цій станції.
В січні 1940 року після утворення Заболоттівського району в селі почали працювати районні організації та установи. Широко розгорнулося господарське і культурне будівництво. Побувавши в східних областях Радянської України і запозичивши досвід, заболоттівці на початку 1940 року створили колгосп.
Але мирну працю трудівників Заболоття порушив віроломний напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. 24 червня 1941 року в село вдерлися німецько-фашистські загарбники. Вони встановили тут кривавий окупаційний режим. Школу, медпункт, клуб було закрито. Гітлерівські варвари за допомогою підлих зрадників — українських буржуазних націоналістів заарештували і розстріляли 97 радянських людей, 128 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини.
Однак населення Заболоття не підкорилося окупантам і піднялося проти них на боротьбу. Частина жителів вступила до партизанських загонів і в їх лавах героїчно боролася проти фашистських загарбників. У цій боротьбі відзначилися колишні члени КПЗУ М. С. Головійчук, Є. І. Головійчук, В. Н. Шевчик, М. Я. Глинянко та інші. Ще у вересні 1941 року секретар райкому комсомолу І. І. Голубцов організував підпільний комітет у складі комсомольців І. І. Лукашука і К. С. Варяниці. Підпільна група розповсюджувала серед населення зведення Радінформбюро про становище на фронті та операції радянських військ, добирала і переправляла людей до партизанських загонів. Жителі села всіляко допомагали партизанам. Так, Г. В. Головійчук переховував поранених бійців Червоної Армії, які не встигли відступити з військовими частинами. Він був партизанським зв’язковим, а його будинок став місцем явок.
У листопаді 1942 року для організації і керівництва партизанськими загонами в північну частину Волині був посланий А. П. Бринський. Він об’єднав усі дрібні партизанські загони, які тут діяли. Партизанське з’єднання А. П. Брянського контролювало залізницю Брест — Ковель. У січні 1943 року через Волинь пройшло партизанське з’єднання G. А. Ковпака. В червні прибуло партизанське з’єднання О. Ф. Федорова, яке відіграло велику роль у розгортанні партизанської боротьби в тилу ворога. Диверсійні групи з’єднання Федорова діяли на багатьох станціях, у т. ч. в Заболотті. Вони висаджували в повітря військові ешелони, влаштовували аварії, внаслідок яких зупинявся рух поїздів на лінії Брест—Ковель. В одній з таких диверсій брав участь робітник залізничної станції Заболоття П. Г. Бідзюра, який потім вступив до лав Червоної Армії і гнав ворога до Берліна. Нині він працює на цій станції.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
Еспресо.Захід пропонує вашій увазі знахідку історичних документів з XVIII ст., які розповідають про населені пункти Західної України та її мешканців. Мова йде про інвентарі, тобто описи, які зберігаються у Варшавському архіві.
В добірці є інвентарі 1760-х років. Там є міста та села Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей, а також Польщі.
За посиланням можна відшукати інвентарі, зокрема, таких населених пунктів, як: Волошки, Стенжаричі, Годовичі, Заболоття, Коритниця Волинської області, Озеряни, Ланівці, Яблунів, Целіїв, Жилинці Тернопільської області та ін.
Добірку систематизував та наніс на мапу Олег Батько, дослідник та екскурсовод зі Львова. Він зробив це для того, щоб українці та всі охочі могли відшукати в описах прізвища своїх предків. Олег досліджує родоводи та українські адреси в Римі та італійські адреси у Львові.
https://zahid.espreso.tv/yakimi-buli-mi ... rokiv-tomu
В добірці є інвентарі 1760-х років. Там є міста та села Вінницької, Хмельницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей, а також Польщі.
За посиланням можна відшукати інвентарі, зокрема, таких населених пунктів, як: Волошки, Стенжаричі, Годовичі, Заболоття, Коритниця Волинської області, Озеряни, Ланівці, Яблунів, Целіїв, Жилинці Тернопільської області та ін.
Добірку систематизував та наніс на мапу Олег Батько, дослідник та екскурсовод зі Львова. Він зробив це для того, щоб українці та всі охочі могли відшукати в описах прізвища своїх предків. Олег досліджує родоводи та українські адреси в Римі та італійські адреси у Львові.
https://zahid.espreso.tv/yakimi-buli-mi ... rokiv-tomu
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заболоття, смт, Ратнівський р-н, Волинська обл, Україна
ЗАБОЛОТЄ, с. Ковельського пов., Заболоцької вол., 75 км. на північ від Ковля, при озері Тур. Село 3. положене в типовій поліській околиці, на північ від болота Тенеписько, з якого бере початок р. Прип'ять. Згідно з переписом 1911 р. було там 1,765 жителів, волость, земська поштова станція, фельдшерський пункт, 6 крамниць, 1 горілчана крамниця (Весь Юго-Запад. Край, ст. 766). В 19 ст. було там 233 доми і 1,044 жителі. Церква дерев'яна з 1722 р., школа від 1874 р. Село належало до гр. Красицьких, а від 1840 р. перейшло до царського російського генерала Шостакова. Село положене на острівцях серед болота при залізниці Ковель-Берестя.
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Джерело-О.Цинкаловський "Стара Волинь і Волинське Полісся" (від найдавніших часів до 1914 року)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей