Відродження життя в цій місцевості пов’язане з козаками, які в ХVІІ ст. почали будувати укріплення, серед яких одним з перших був Чугуїв. Датою заснування Чугуєва вважається 1635р., коли після кровопролитної битви з поляками оселився тут загін козаків на чолі з гетьманом Яковом Остряницею і збудував фортецю для захисту південних кордонів Московської держави. Окремі землі було роздано під слободи служивим козакам, сотникам, дітям боярським, які й заснували Малинівку, Кочеток, Покровку, Кам’яну Яругу.
ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
Відродження життя в цій місцевості пов’язане з козаками, які в ХVІІ ст. почали будувати укріплення, серед яких одним з перших був Чугуїв. Датою заснування Чугуєва вважається 1635р., коли після кровопролитної битви з поляками оселився тут загін козаків на чолі з гетьманом Яковом Остряницею і збудував фортецю для захисту південних кордонів Московської держави. Окремі землі було роздано під слободи служивим козакам, сотникам, дітям боярським, які й заснували Малинівку, Кочеток, Покровку, Кам’яну Яругу.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- An64
- Повідомлень: 56
- З нами з: 15 серпня 2016, 12:25
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 102 рази
- Подякували: 125 разів
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
173 года тому назад в Чугуеве родился Илья Ефимович Репин, на мой взгляд - художник, картины которого можно рассматривать бесконечно...
Вот здесь интересное генеалогическое исследование рода Ильи Ефимовича по отцовской и материнской http://webcache.googleusercontent.com/s ... clnk&gl=ru
Вот здесь интересное генеалогическое исследование рода Ильи Ефимовича по отцовской и материнской http://webcache.googleusercontent.com/s ... clnk&gl=ru
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
Чугуївці початку ХХ століття http://ukrgenealogy.com.ua/viewtopic.ph ... 624#p10215
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Чугуїв — місто районного підпорядкування, адміністративний, господарський центр Чугуївського району, шосте за кількістю населення місто області. Розташований Чугуїв на обох берегах р. Сіверського Дінця, біля впадіння у нього річки Чугівки, на автотрасі Харків — Ростов-на-Дону. Через місто проходить залізнична магістраль Харків — Куп’янськ. Віддаль до Харкова залізницею — 56 км, автотрасою — 39 км. Населення 23 тис. чоловік.
Місто Чугуїв дістало назву від Чугуївського городища. Назва ця, напевне, походить від татарського слова «чуга», що означає вузький каптан з короткими рукавами. Територія теперішнього Чугуєва і звалася Чугою, що означало — тут живуть люди, які носять чугу.
Початок заселення чугуївських земель сягає в глибоку давнину. Про це свідчать численні археологічні знахідки на території міста. Тут виявлено 3 поселення періоду бронзи (II—І тисячоліття до н. е.), скіфське поселення та городище (V— IV століття до н. е.), поселення раннєслов’янського часу (II—VI століття н. е.) та городище періоду Київської Русі.
Місцевість, де на початку XVII століття було засноване місто Чугуїв, до XIII століття належала древньоруським князівствам — Переяславському та Чернігівському. В московських документах XVI століття згадується Чугуївське городище, як «пам’ятка міста, що існувало ще до монгольського спустошення Росії». А в указі російського царя від 1647 року зазначається, що «Чугуївські землі та різні угіддя споконвіку нашої Московської держави».
В першій половині XIII століття Чугуївська земля під час навали татаро-монгольських орд була спустошена і стала частиною «дикого поля» — величезного краю, що перетворився у пасовиська для табунів кочівників. Ця місцевість відзначалась м’яким кліматом, повноводними, багатими на рибу річками, чудовими пасовищами, великою кількістю степових звірів і дичини. Зокрема, гагар і лебедів тут було так багато, що це відбилося навіть на місцевих назвах (село Леб’яже та місто Лебедин). Російський історик М. М. Карамзін називав ці багаті землі «країною Лебідь». Землі ці, за його словами, простягалися від Чугуєва до Сум. Згодом ця місцевість почала швидко заселятись і ввійшла до складу Російської держави.
Чугуїв — місто районного підпорядкування, адміністративний, господарський центр Чугуївського району, шосте за кількістю населення місто області. Розташований Чугуїв на обох берегах р. Сіверського Дінця, біля впадіння у нього річки Чугівки, на автотрасі Харків — Ростов-на-Дону. Через місто проходить залізнична магістраль Харків — Куп’янськ. Віддаль до Харкова залізницею — 56 км, автотрасою — 39 км. Населення 23 тис. чоловік.
Місто Чугуїв дістало назву від Чугуївського городища. Назва ця, напевне, походить від татарського слова «чуга», що означає вузький каптан з короткими рукавами. Територія теперішнього Чугуєва і звалася Чугою, що означало — тут живуть люди, які носять чугу.
Початок заселення чугуївських земель сягає в глибоку давнину. Про це свідчать численні археологічні знахідки на території міста. Тут виявлено 3 поселення періоду бронзи (II—І тисячоліття до н. е.), скіфське поселення та городище (V— IV століття до н. е.), поселення раннєслов’янського часу (II—VI століття н. е.) та городище періоду Київської Русі.
Місцевість, де на початку XVII століття було засноване місто Чугуїв, до XIII століття належала древньоруським князівствам — Переяславському та Чернігівському. В московських документах XVI століття згадується Чугуївське городище, як «пам’ятка міста, що існувало ще до монгольського спустошення Росії». А в указі російського царя від 1647 року зазначається, що «Чугуївські землі та різні угіддя споконвіку нашої Московської держави».
В першій половині XIII століття Чугуївська земля під час навали татаро-монгольських орд була спустошена і стала частиною «дикого поля» — величезного краю, що перетворився у пасовиська для табунів кочівників. Ця місцевість відзначалась м’яким кліматом, повноводними, багатими на рибу річками, чудовими пасовищами, великою кількістю степових звірів і дичини. Зокрема, гагар і лебедів тут було так багато, що це відбилося навіть на місцевих назвах (село Леб’яже та місто Лебедин). Російський історик М. М. Карамзін називав ці багаті землі «країною Лебідь». Землі ці, за його словами, простягалися від Чугуєва до Сум. Згодом ця місцевість почала швидко заселятись і ввійшла до складу Російської держави.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
Частина ІІ
Захопивши місто, денікінці стали чинити криваву розправу над робітниками і родинами комуністів. Вішали, розстрілювали, закопували живими в землю. Білогвардійці запороли нагайками батька героя громадянської війни І. І. Ламанова.
Чугуївці розгорнули партизанську боротьбу, центрами якої стали села Тетлега, Зарожне, П’ятницьке. Денікінські карателі не насмілювалися поткнути туди носа.
Для керівництва партизанською боротьбою в районі Чугуєва було призначено комуніста — матроса Романенка, який став командиром зведеного партизанського загону. Чугуївські партизани громили денікінські частини також в селах Леб’яже, Рогань, Кам’яна Яруга. У жовтні 1919 року в районі Чугуєва почалося велике повстання. Щоб придушити його, білі змушені були перекинути з фронту військову частину.
В кінці жовтня, коли денікінці почали відступати з-під Орла та Курська, чугуївські партизани перестрівали їх на шляху до Харкова в районі Кам’яної Яруги і знищували окремі частини. У грудні 1919 року партизани з’єдналися у Старому Салтові з частинами 3-ї Латиської бригади і разом з ними визволили рідне місто. Під час боїв з денікінцями особливо відзначилися чугуївці І. І. Ламанов, А. І. Тишаєв, М. І. Бартавчук, С. П. Молчанов, М. О. Кривцун, А. Саліта та інші.
Одразу після визволення міста розпочинає роботу ревком. 25 грудня 1919 року до його складу було обрано Буянтова, Петерсона, Саратикова та інших.
У січні 1920 року було створено Чугуївський повіт. Він об’єднав Зароженську, Волохів’ярську, Бурлуцьку, Введенську, Коробчанську, Чугуївську та Лебежанську волості. 21 квітня 1920 року в Чугуєві відбувся І повітовий з’їзд Рад. На ньому було обрано повітовий виконком, переважна більшість членів якого складалася з робітників-комуністів. Трудящі Чугуєва розгорнули боротьбу з розрухою. У повіті протягом квітня 1920 року було проведено 8 суботників, в яких взяло участь 1520 чоловік.
Самовіддано боролася за зміцнення Радянської влади чугуївська молодь. Створюється міська комсомольська організація, у якій на 15 червня 1920 року було 60 членів. У повіті створюються комітети незаможних селян. До Чугуївського комнезаму, який був організований 2 серпня 1920 року, ввійшло 80 безземельних та 70 малоземельних селян.
Захопивши місто, денікінці стали чинити криваву розправу над робітниками і родинами комуністів. Вішали, розстрілювали, закопували живими в землю. Білогвардійці запороли нагайками батька героя громадянської війни І. І. Ламанова.
Чугуївці розгорнули партизанську боротьбу, центрами якої стали села Тетлега, Зарожне, П’ятницьке. Денікінські карателі не насмілювалися поткнути туди носа.
Для керівництва партизанською боротьбою в районі Чугуєва було призначено комуніста — матроса Романенка, який став командиром зведеного партизанського загону. Чугуївські партизани громили денікінські частини також в селах Леб’яже, Рогань, Кам’яна Яруга. У жовтні 1919 року в районі Чугуєва почалося велике повстання. Щоб придушити його, білі змушені були перекинути з фронту військову частину.
В кінці жовтня, коли денікінці почали відступати з-під Орла та Курська, чугуївські партизани перестрівали їх на шляху до Харкова в районі Кам’яної Яруги і знищували окремі частини. У грудні 1919 року партизани з’єдналися у Старому Салтові з частинами 3-ї Латиської бригади і разом з ними визволили рідне місто. Під час боїв з денікінцями особливо відзначилися чугуївці І. І. Ламанов, А. І. Тишаєв, М. І. Бартавчук, С. П. Молчанов, М. О. Кривцун, А. Саліта та інші.
Одразу після визволення міста розпочинає роботу ревком. 25 грудня 1919 року до його складу було обрано Буянтова, Петерсона, Саратикова та інших.
У січні 1920 року було створено Чугуївський повіт. Він об’єднав Зароженську, Волохів’ярську, Бурлуцьку, Введенську, Коробчанську, Чугуївську та Лебежанську волості. 21 квітня 1920 року в Чугуєві відбувся І повітовий з’їзд Рад. На ньому було обрано повітовий виконком, переважна більшість членів якого складалася з робітників-комуністів. Трудящі Чугуєва розгорнули боротьбу з розрухою. У повіті протягом квітня 1920 року було проведено 8 суботників, в яких взяло участь 1520 чоловік.
Самовіддано боролася за зміцнення Радянської влади чугуївська молодь. Створюється міська комсомольська організація, у якій на 15 червня 1920 року було 60 членів. У повіті створюються комітети незаможних селян. До Чугуївського комнезаму, який був організований 2 серпня 1920 року, ввійшло 80 безземельних та 70 малоземельних селян.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
ЧУГУЇВ — місто обласного значення Харківської області, райцентр. Розташов. на р. Сіверський Донець (прит. Дону), переважно на правому березі. Населення 32,3 тис. осіб (2012).
За даними археол. досліджень, з 8 ст. і щонайменше до серед. 10 ст. на території сучасного Ч. існувало ранньосередньовічне місто, центром якого була збудована на високому мисі на правому березі Сіверського Дінця фортеця з кам’яною цитаделлю та кількома лініями оборони. Його рештками є розташов. у істор. центрі міста городище, відоме з кінця 16 ст. під назвою Чугуєве. Городище належить до салтівсько-маяцької культури, його орієнтовна площа — бл. 21 га.
З кінця 16 ст. почалися спроби спорудити на Чугуївському городищі фортецю, яка б контролювала прикордонні території Рос. д-ви. Це вдалося лише 1638, коли після поразки козац. повстання 1637—38 проти Речі Посполитої велика частина повстанців під кер-вом Я.Острянина перейшли на територію Рос. д-ви та з дозволу її уряду оселилися на городищі. Цю подію прийнято вважати заснуванням міста та датувати 10 серпня 1638, яким помічена грамота Розрядного приказу про поселення на Чугуєвому городищі козаків Я.Острянина з метою побудови фортеці та охорони кордону від татар.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
История Чугуевского полка
Андрей Парамонов
В книге обобщены все известные тексты, посвященные истории Чугуевского казачьего и Чугуевского уланского полков.
Харьков 2008
https://www.academia.edu/13954428/%D0%9 ... 0%BA%D0%B0
Андрей Парамонов
В книге обобщены все известные тексты, посвященные истории Чугуевского казачьего и Чугуевского уланского полков.
Харьков 2008
https://www.academia.edu/13954428/%D0%9 ... 0%BA%D0%B0
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
-
ОнлайнMiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: ЧУГУЇВ, місто, Харківська область, Україна
ЦДІАК
ф 1981 опис 0001, справа 111
Книга Белгородской епархии Харьковского Наместничества гор. Чугуева о родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1783 г.
ф 1981 опис 0001, справа 111
Книга Белгородской епархии Харьковского Наместничества гор. Чугуева о родившихся, бракосочетавшихся и умерших 1783 г.
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 14 гостей