Хотінь (Хотень), смт, Сумський район, Сумська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Хотінь (Хотень), смт, Сумський район, Сумська область
Хотінь, Сумський район, Сумська область
Хотень, Сумский район, Сумская область
Хотень, Хотенская волость, Сумской уезд
Петропавловская церковь
1770 - священник Андрей Александрович Гамбериков
Успенская церковь
1879 - священник Павел Чугаев
Некоторые фамилии жителей с. Хотень (1770):
Балан
Белашев
Белокур
Белоус
Бойко
Бровенко
Бучной
Велнецкий
Вербицкой
Вецоха
Гавриленко
Гапочка
Головко
Гретченко
Гузей
Гуль
Деденко
Довгопол
Коваль
Коверщик
Козак
Корх
Котенко
Кудренко
Лебивенко
Лебиденко
Личмак
Могила
Николаенко
Пловак
Примак
Применко
Протас
Пшоненко
Рекрут
Сучок
Ткач, Ткаченко
Толок
Торгач
Тягло
Федорченко
Хомутенко
Черняк
Шевченко
Шепеленко
Хотень, Сумский район, Сумская область
Хотень, Хотенская волость, Сумской уезд
Петропавловская церковь
1770 - священник Андрей Александрович Гамбериков
Успенская церковь
1879 - священник Павел Чугаев
Некоторые фамилии жителей с. Хотень (1770):
Балан
Белашев
Белокур
Белоус
Бойко
Бровенко
Бучной
Велнецкий
Вербицкой
Вецоха
Гавриленко
Гапочка
Головко
Гретченко
Гузей
Гуль
Деденко
Довгопол
Коваль
Коверщик
Козак
Корх
Котенко
Кудренко
Лебивенко
Лебиденко
Личмак
Могила
Николаенко
Пловак
Примак
Применко
Протас
Пшоненко
Рекрут
Сучок
Ткач, Ткаченко
Толок
Торгач
Тягло
Федорченко
Хомутенко
Черняк
Шевченко
Шепеленко
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Хотінь, Сумський район, Сумська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Хотінь — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 20 км від Сум, з яким сполучене автошляхом. Населення —3200 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Писарівка.
Хотінь відома з другої половини XVII ст. В царській грамоті, даній у квітні 1703 року полковникові А. Г. Кондратьеву, вказано, що село Хотінь заселене його батьком, полковником Сумського слобідського полку Г. Кондратьєвим у 1689 році і передане синові у спадщину. Тоді тут існувала церква, двір полковників, млині жило «черкас вольних людей» 50 чоловік.
У першій половині XVIII ст. населення Хотіні було вже в основному закріпачене. За переписом 1732 року в селі налічувалося 115 дворів (791 житель), з них 112 дворів підданих (768 кріпаків). Власник села жорстоко визискував селян. У 1753 році на знак протесту проти гніту вони вирубали поміщицький ліс.
Наприкінці XVIII ст. по всій Росії прокотилася хвиля селянських заворушень. Наляканий ними цар Павло І у квітні 1797 року видав указ «Про непримушення селян працювати в неділю». 1 червня 1797 року в Хотіні після церковної відправи писар зачитав селянам цей указ і додав від себе, що піддані повинні працювати на пана всією сім’єю, не виключаючи десятирічних, 3 дні. Тоді обурені селяни демонстративно залишили церкву, а кріпаки П. Саченко, Є. Мічманенко, Є. Гайовенко, М. Колодченко, К. Ларченко й І. Товстуненко заявили, що вони зовсім відмовляться підкорятися поміщиці. Ініціатори виступу були заарештовані. П. Саченка покарали канчуками і вислали до Сибіру, інших нещадно висікли.
З 1835 року, коли було створено Харківську губернію, Хотінь ввійшла як центр волості до складу Сумського повіту. В той час селом володіли поміщики Бутурліни. В 40—50-х роках у їх маєтку були вже цегельний і цукровий заводи, на яких працювали кріпаки. Селяни відбували панщину, що в гарячу пору жнив доходила до 4—5 днів на тиждень, і платили поміщикові натуральну ренту.
Хотінь — селище міського типу, центр селищної Ради, розташоване за 20 км від Сум, з яким сполучене автошляхом. Населення —3200 чоловік. Селищній Раді підпорядковане село Писарівка.
Хотінь відома з другої половини XVII ст. В царській грамоті, даній у квітні 1703 року полковникові А. Г. Кондратьеву, вказано, що село Хотінь заселене його батьком, полковником Сумського слобідського полку Г. Кондратьєвим у 1689 році і передане синові у спадщину. Тоді тут існувала церква, двір полковників, млині жило «черкас вольних людей» 50 чоловік.
У першій половині XVIII ст. населення Хотіні було вже в основному закріпачене. За переписом 1732 року в селі налічувалося 115 дворів (791 житель), з них 112 дворів підданих (768 кріпаків). Власник села жорстоко визискував селян. У 1753 році на знак протесту проти гніту вони вирубали поміщицький ліс.
Наприкінці XVIII ст. по всій Росії прокотилася хвиля селянських заворушень. Наляканий ними цар Павло І у квітні 1797 року видав указ «Про непримушення селян працювати в неділю». 1 червня 1797 року в Хотіні після церковної відправи писар зачитав селянам цей указ і додав від себе, що піддані повинні працювати на пана всією сім’єю, не виключаючи десятирічних, 3 дні. Тоді обурені селяни демонстративно залишили церкву, а кріпаки П. Саченко, Є. Мічманенко, Є. Гайовенко, М. Колодченко, К. Ларченко й І. Товстуненко заявили, що вони зовсім відмовляться підкорятися поміщиці. Ініціатори виступу були заарештовані. П. Саченка покарали канчуками і вислали до Сибіру, інших нещадно висікли.
З 1835 року, коли було створено Харківську губернію, Хотінь ввійшла як центр волості до складу Сумського повіту. В той час селом володіли поміщики Бутурліни. В 40—50-х роках у їх маєтку були вже цегельний і цукровий заводи, на яких працювали кріпаки. Селяни відбували панщину, що в гарячу пору жнив доходила до 4—5 днів на тиждень, і платили поміщикові натуральну ренту.
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: Хотінь (Хотень), смт, Сумський район, Сумська область
ЦДІАК
Українська назва Хотень, с. Російська назва Хотень, с.
Назва на 2009 рік Хотень, смт
Адмін поділ за документами Сумського п., з 1765 р. Сумського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Сумського ок. Харківського нам., з з 1796 р. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Сумського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Сумського р-ну і обл.
Церкви св. Петра і Павла, Успіння Пресвятої Богородиці
Тип Фонд Опис Справа
сповідний розпис 127 1016 Успіння Пресвятої Богородиці - 9(1746)
метрична книга 1977 1 св. Петра і Павла - 11(1754, 1755, 1756, 1759)
метрична книга 1989 1 598(1787)
сповідний розпис 2004 1 Св. Петра і Павла - 83(1770); 85(1770)-2-й зош.; 96(1778); 101(1779); 107(1781); Успіння Пресвятої Богородиці - 113(1782); 130(1784); 529(1785); 137(1788); 140(1790); 148(1794); 151(1795); 154(1796); 160(1797); 168(1799)*;
метрична книга 2004 1 св. Петра і Павла - 178(1741); 211(1743); 231(1744); 248(1745); 268(1746); 80(1748); 290(1749); 310(1763); 329(1764); 82(1765); 353(1766); 377(1767); 401(1768); 425(1769); 448(1771); 470(1772); 494(1773); 88(1774); 90(1775); 92(1776); 95(1777); 99(1779); 104(1780); 110(1781); 111(1781)-2-й зош.; 115(1782); 167(1799); Успіння Пресвятої Богородиці -119(1782); 126(1783); 131(1784); 132(1784)-2-й зош.; 133(1785); 134(1785)-2-й зош.; 136(1786); 573(1788); 138(1789); 139(1789)-2-й зош.; 141(1790); 143(1791); 146(1793); 147(1794); 150(1795); 152(1796); 158(1797) 159(1797)-2-й зош.; 161(1798); 163(1799);
Українська назва Хотень, с. Російська назва Хотень, с.
Назва на 2009 рік Хотень, смт
Адмін поділ за документами Сумського п., з 1765 р. Сумського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Сумського ок. Харківського нам., з з 1796 р. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Сумського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Сумського р-ну і обл.
Церкви св. Петра і Павла, Успіння Пресвятої Богородиці
Тип Фонд Опис Справа
сповідний розпис 127 1016 Успіння Пресвятої Богородиці - 9(1746)
метрична книга 1977 1 св. Петра і Павла - 11(1754, 1755, 1756, 1759)
метрична книга 1989 1 598(1787)
сповідний розпис 2004 1 Св. Петра і Павла - 83(1770); 85(1770)-2-й зош.; 96(1778); 101(1779); 107(1781); Успіння Пресвятої Богородиці - 113(1782); 130(1784); 529(1785); 137(1788); 140(1790); 148(1794); 151(1795); 154(1796); 160(1797); 168(1799)*;
метрична книга 2004 1 св. Петра і Павла - 178(1741); 211(1743); 231(1744); 248(1745); 268(1746); 80(1748); 290(1749); 310(1763); 329(1764); 82(1765); 353(1766); 377(1767); 401(1768); 425(1769); 448(1771); 470(1772); 494(1773); 88(1774); 90(1775); 92(1776); 95(1777); 99(1779); 104(1780); 110(1781); 111(1781)-2-й зош.; 115(1782); 167(1799); Успіння Пресвятої Богородиці -119(1782); 126(1783); 131(1784); 132(1784)-2-й зош.; 133(1785); 134(1785)-2-й зош.; 136(1786); 573(1788); 138(1789); 139(1789)-2-й зош.; 141(1790); 143(1791); 146(1793); 147(1794); 150(1795); 152(1796); 158(1797) 159(1797)-2-й зош.; 161(1798); 163(1799);
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: Хотінь (Хотень), смт, Сумський район, Сумська область
ДАХО
1. Слобідсько-Українська губернія, з 1835 р. Харківська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Успенська, с. Хотень Сумського пов.
4. Села: Деканорський, Івашкине, Іволжина, Кодратівка, Костянтинівка, Кровна;
хутори: Заболотівка, Руський
5. Народження: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804:
ф. 40, оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810:
ф. 40, оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817:
ф. 40, оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822:
ф. 40, оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828:
ф. 40, оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831:
ф. 40, оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834:
ф. 40, оп. 110, спр. 496;; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838:
ф. 40, оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841:
ф. 40, оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847:
ф. 40, оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
6. Шлюб: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804: ф. 40,
оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810: ф. 40,
оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817: ф. 40,
оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822: ф. 40,
оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828: ф. 40,
оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831: ф. 40,
оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834: ф. 40,
оп. 110, спр. 496; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838: ф. 40,
оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841: ф. 40,
оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847: ф. 40,
оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
7. –
8. Смерть: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804: ф. 40,
оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810: ф. 40,
оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817: ф. 40,
оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822: ф. 40,
оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828: ф. 40,
оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831: ф. 40,
оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834: ф. 40,
оп. 110, спр. 496; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838: ф. 40,
оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841: ф. 40,
оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847: ф. 40,
оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
1. Слобідсько-Українська губернія, з 1835 р. Харківська губернія
2. Харківська єпархія
3. Церква Успенська, с. Хотень Сумського пов.
4. Села: Деканорський, Івашкине, Іволжина, Кодратівка, Костянтинівка, Кровна;
хутори: Заболотівка, Руський
5. Народження: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804:
ф. 40, оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810:
ф. 40, оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817:
ф. 40, оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822:
ф. 40, оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828:
ф. 40, оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831:
ф. 40, оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834:
ф. 40, оп. 110, спр. 496;; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838:
ф. 40, оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841:
ф. 40, оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847:
ф. 40, оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
6. Шлюб: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804: ф. 40,
оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810: ф. 40,
оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817: ф. 40,
оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822: ф. 40,
оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828: ф. 40,
оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831: ф. 40,
оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834: ф. 40,
оп. 110, спр. 496; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838: ф. 40,
оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841: ф. 40,
оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847: ф. 40,
оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
7. –
8. Смерть: 1802: ф. 40, оп. 110, спр. 472; 1803: ф. 40, оп. 110, спр. 463; 1804: ф. 40,
оп. 110, спр. 474; 1806: ф. 40, оп. 110, спр. 476; 1809: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1810: ф. 40,
оп. 110, спр. 478; 1811: ф. 40, оп. 109, спр. 467; 1813: ф. 40, оп. 110, спр. 479; 1817: ф. 40,
оп. 110, спр. 480; 1819: ф. 40, оп. 110, спр. 483; 1821: ф. 40, оп. 110, спр. 485; 1822: ф. 40,
оп. 110, спр. 486; 1823: ф. 40, оп. 110, спр. 487; 1825: ф. 40, оп. 110, спр. 489; 1828: ф. 40,
оп. 109, спр. 475; 1829: ф. 40, оп. 110, спр. 491; 1830: ф. 40, оп. 110, спр. 477; 1831: ф. 40,
оп. 110, спр. 469; 1832: ф. 40, оп. 110, спр. 494; 1833: ф. 40, оп. 110, спр. 497; 1834: ф. 40,
оп. 110, спр. 496; 1835: ф. 40, оп. 110, спр. 497а; 1836: ф. 40, оп. 110, спр. 498; 1838: ф. 40,
оп. 110, спр. 500; 1839: ф. 40, оп. 110, спр. 501; 1840: ф. 40, оп. 110, спр. 502; 1841: ф. 40,
оп. 110, спр. 503; 1844: ф. 40, оп. 110, спр. 506; 1845: ф. 40, оп. 110, спр. 507; 1847: ф. 40,
оп. 110, спр. 509; 1848: ф. 40, оп. 110, спр. 410
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
- MiyRodovid
- Повідомлень: 2059
- З нами з: 05 березня 2023, 19:34
- Стать: Жінка
- Звідки: Харків
- Дякував (ла): 599 разів
- Подякували: 442 рази
- Контактна інформація:
Re: Хотінь (Хотень), смт, Сумський район, Сумська область
Wikipedia
Хоті́нь — селище міського типу в Україні, у Сумському районі Сумської області. Адміністративний центр Хотінської селищної громади. Розташоване за 20 км на північ від міста Сум. Населення — 2441 мешканець (2017).
Географічне розташування
Селище міського типу Хотінь знаходиться на березі річки Олешня, вище за течією примикає село Писарівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Кровне.
Історичні відомості
Вперше Хотінь згадується в «Списку руських міст, далеких і ближніх», складеному в кінці XIV століття. Татарські набіги XV—XVI ст. повністю знищили Хотінь. Про місцезнаходження давнього міста вказує городище на правому березі річки Олешня. Щодо походження назви села існує декілька припущень. Назва Хотінь може походити від давньоруського Хотимир (зменшувальні Хотєн, Хотин, Хот), або від дієслова "хотіти" (бажати) і дослівно означає "бажане місце". Яке саме з цих припущень вірне — наразі встановити неможливо.
У 1689 р. неподалік від старого городища сумським полковником Герасимом Кондратьєвим за 2 версти на південь від Ромоданівського шляху, на лівому березі річки, біля криниці Хочуні було засновано поселення Хотінь.
Нащадок роду Кондратьєвих — Андрій Андрійович Кондратьєв у 1783 р. на кошти фундатора Хотіні побудував муровану трьохпрестольну церкву в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці з приділом верховних Апостолів. Храм освятили у 1786 році. При церкві діяли церковно-парафіяльна школа та два земських училища. Дата знищення не встановлена.[2] Наприкінці XVIII ст. Хотінь перейшла у власність правнучки полковника Ганни, яка вийшла заміж за таємного радника М. Комбурлея. На їхнє замовлення петербурзький архітектор Д. Кваренгі побудував розкішну садибу з палацом і парком. Хотінський палацовий ансамбль вважався одним з найкращих садиб на Слобожанщині.
За даними на 1864 р. у власницькій слободі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1778 осіб (835 чоловічої статі та 943 — жіночої), налічувалось 287 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[3].
У другій пол. XIX ст. маєток належав графу П. Строганову, а в 1916 р. його придбав власник сусідньої Кияниці Н. Лещинський. У 1918 р. палац був знищений пожежею. Два збережених флігеля зараз у занедбаному стані.
Станом на 1914 р. село було центром окремої, Хотінської волості, кількість мешканців зросла до 4339 осіб[4].
17 жовтня 1941 року радянські війська з боєм відступають з Хотіні, нацистські окупанти 23 місяці панували в селі. Вони вивозили худобу, хліб, примушували населення працювати на себе, вивизили молодь на каторжні роботи у Німеччину. В період окупації на Хотінщині діяв партизанський загін, який очолював секретар підпільного ракому партії С. С. Звягін. Загін діяв до 20 травня 1942 року. За період свого існування загін знищив три ворожих літаки, більше двадцяти автомобілів, понад 650 солдатів притивника, підірвав п’ять стратегічних мостів. В Хотіні діяла молодіжна підпільна організація, яка вела диверсійну роботу, перешкоджала насильному вивозу юнаків та дівчат у Німеччину. 2 вересня 1943 року звільнили Хотінь від окупантів бійці 615-го стрілкового полку 167-ї стрілкової дивізії.
Поступово село відбудувалося. За п’ять років колгосп повернувся до показників довоєнного рівня. В 1951 році в Хотіні відкрили районну лікарню. У 1959 році закінчилась повна електрифікація села. В 1960 році почали діяти Будинок побуту та Будинок культури. В 1963 році було засноване сільське професійно-технічне училище, що й дотепер готує спеціалістів з важливих сільськогосподарських професій.
Хотінці пишаються уродженцями землі своєї: докторм сільськогосподарських наук Г. І. Ройченком, генерал-майором авіації В. М. Доценком, віце-адміралом Ф. Ф. Крячком, професором, докторм технічних наук М. П. Петриною.[5]
У 1977 році при загальноосвітній школі відкрився історико-краєзнавчий музей, який зараз носить ім’я Геннадія Терентійовича Петрова, видатного краєзнавця Сумщини.
Докладніше: Обстріли Хотінської селищної громади
29 квітня 2022 року близько 12.20, за інформацією голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, - прикордонники Сумського загону почули гул двигунів з боку російського кордону, після чого побачили пару ворожих Мі-8. Один з вертольотів здійснив кілька пусків некерованими авіаційним ракетами по території України. Постраждалих немає.
Хоті́нь — селище міського типу в Україні, у Сумському районі Сумської області. Адміністративний центр Хотінської селищної громади. Розташоване за 20 км на північ від міста Сум. Населення — 2441 мешканець (2017).
Географічне розташування
Селище міського типу Хотінь знаходиться на березі річки Олешня, вище за течією примикає село Писарівка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Кровне.
Історичні відомості
Вперше Хотінь згадується в «Списку руських міст, далеких і ближніх», складеному в кінці XIV століття. Татарські набіги XV—XVI ст. повністю знищили Хотінь. Про місцезнаходження давнього міста вказує городище на правому березі річки Олешня. Щодо походження назви села існує декілька припущень. Назва Хотінь може походити від давньоруського Хотимир (зменшувальні Хотєн, Хотин, Хот), або від дієслова "хотіти" (бажати) і дослівно означає "бажане місце". Яке саме з цих припущень вірне — наразі встановити неможливо.
У 1689 р. неподалік від старого городища сумським полковником Герасимом Кондратьєвим за 2 версти на південь від Ромоданівського шляху, на лівому березі річки, біля криниці Хочуні було засновано поселення Хотінь.
Нащадок роду Кондратьєвих — Андрій Андрійович Кондратьєв у 1783 р. на кошти фундатора Хотіні побудував муровану трьохпрестольну церкву в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці з приділом верховних Апостолів. Храм освятили у 1786 році. При церкві діяли церковно-парафіяльна школа та два земських училища. Дата знищення не встановлена.[2] Наприкінці XVIII ст. Хотінь перейшла у власність правнучки полковника Ганни, яка вийшла заміж за таємного радника М. Комбурлея. На їхнє замовлення петербурзький архітектор Д. Кваренгі побудував розкішну садибу з палацом і парком. Хотінський палацовий ансамбль вважався одним з найкращих садиб на Слобожанщині.
За даними на 1864 р. у власницькій слободі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1778 осіб (835 чоловічої статі та 943 — жіночої), налічувалось 287 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[3].
У другій пол. XIX ст. маєток належав графу П. Строганову, а в 1916 р. його придбав власник сусідньої Кияниці Н. Лещинський. У 1918 р. палац був знищений пожежею. Два збережених флігеля зараз у занедбаному стані.
Станом на 1914 р. село було центром окремої, Хотінської волості, кількість мешканців зросла до 4339 осіб[4].
17 жовтня 1941 року радянські війська з боєм відступають з Хотіні, нацистські окупанти 23 місяці панували в селі. Вони вивозили худобу, хліб, примушували населення працювати на себе, вивизили молодь на каторжні роботи у Німеччину. В період окупації на Хотінщині діяв партизанський загін, який очолював секретар підпільного ракому партії С. С. Звягін. Загін діяв до 20 травня 1942 року. За період свого існування загін знищив три ворожих літаки, більше двадцяти автомобілів, понад 650 солдатів притивника, підірвав п’ять стратегічних мостів. В Хотіні діяла молодіжна підпільна організація, яка вела диверсійну роботу, перешкоджала насильному вивозу юнаків та дівчат у Німеччину. 2 вересня 1943 року звільнили Хотінь від окупантів бійці 615-го стрілкового полку 167-ї стрілкової дивізії.
Поступово село відбудувалося. За п’ять років колгосп повернувся до показників довоєнного рівня. В 1951 році в Хотіні відкрили районну лікарню. У 1959 році закінчилась повна електрифікація села. В 1960 році почали діяти Будинок побуту та Будинок культури. В 1963 році було засноване сільське професійно-технічне училище, що й дотепер готує спеціалістів з важливих сільськогосподарських професій.
Хотінці пишаються уродженцями землі своєї: докторм сільськогосподарських наук Г. І. Ройченком, генерал-майором авіації В. М. Доценком, віце-адміралом Ф. Ф. Крячком, професором, докторм технічних наук М. П. Петриною.[5]
У 1977 році при загальноосвітній школі відкрився історико-краєзнавчий музей, який зараз носить ім’я Геннадія Терентійовича Петрова, видатного краєзнавця Сумщини.
Докладніше: Обстріли Хотінської селищної громади
29 квітня 2022 року близько 12.20, за інформацією голови Сумської ОВА Дмитра Живицького, - прикордонники Сумського загону почули гул двигунів з боку російського кордону, після чого побачили пару ворожих Мі-8. Один з вертольотів здійснив кілька пусків некерованими авіаційним ракетами по території України. Постраждалих немає.
Скорбач, Лобойко, Вакуленко, Свечкарь, Федоренко, Чепеленко, Филатов, Серой, Ломака (Козача Лопань, Цупівка, Татарка, Дементіївка, сл. Борисовка, хутор Красный, Наумовка).
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Узких, Фёдоровы, Зыряновы, Долидёнок (Забоевка, Новосибирская обл. д. Пьянкова, Екатеринбургский уезд)
Дайлидёнок, Розвадовские, Роговские, Демьянчик (д.Хотиловцы, Дисненский уезд, Виленская губерния)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 14 гостей