Срібне, смт, Срібнянський район, Чернігівська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Срібне, смт, Срібнянський район, Чернігівська область
Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область
Сребное, Сребнянский район, Черниговская область
Сребное, Сребрянская волость, Прилукский уезд
Крестовоздвиженская церковь
Николаевская церковь
Некоторые фамилии жителей м. Сребное (1890-1893):
Артеменко
Гиря
Губарь
Жмака
Заец
Карпенко
Крыворучка
Лизун
Марус
Мостовой
Соловей
Яцунь
Сребное, Сребнянский район, Черниговская область
Сребное, Сребрянская волость, Прилукский уезд
Крестовоздвиженская церковь
Николаевская церковь
Некоторые фамилии жителей м. Сребное (1890-1893):
Артеменко
Гиря
Губарь
Жмака
Заец
Карпенко
Крыворучка
Лизун
Марус
Мостовой
Соловей
Яцунь
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
Частина І
Срібне — селище міського типу, центр району, розташоване на правому березі річки Лисогору, за 200 км від обласного центру, за 26 км від залізничної станції Болотниця. Населення — 3 тис. чоловік. Селищній Раді підпорядковані населені пункти Артеменків і Никонівка.
На околицях Срібного виявлене городище періоду Київської Русі, що є залишками згаданого в літопису під 1174 роком міста Серебряного.
Після монголо-татарської навали згадки про Срібне надовго зникають з історичних джерел. Воно, як і багато інших давньоруських міст і сіл, було зруйноване й спалене ордою хана Батия, але з часом відродилося. У 50-х роках XIV ст. Срібне опинилося під владою Литовської держави, а після Люблінської унії 1569 року його загарбала шляхетська Польща. Посилився соціальний і національний гніт. Місто входило до володінь магната О. Вишневецького. Його нащадкові Я. Вишневецькому в 1647 році у Срібному і навколишніх селах належало 1830 дворів і 14305 кріпаків. Спочатку селяни відробляли панщину в розмірі 1—2 днів на тиждень, але поступово вона збільшилася. Крім того, з них стягували грошові й натуральні чинші та різні податки. Одночасно з посиленням процесу закріпачення селяни втрачали рештки своїх прав. Виявом протесту проти ополячування і релігійного гноблення було створення тут в 1640 році братства. Воно заснувало братську школу, відкрило госпіталь і дім для проведення зборів.
Жителі Срібного брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. Влітку 1648 року повсталі козаки й селяни визволили місто від польської шляхти, і воно стало центром Срібнянської сотні Прилуцького полку. У складі цього полку козаки Срібнянської сотні билися в лавах селянсько-козацького війська під проводом Богдана Хмельницького. Після історичного рішення Переяславської ради про возз’єднання України з Росією жителі Срібного в лютому 1654 року склали присягу на вірність союзу з російським народом. В 1658 році воно стало місцем запеклого бою повсталого населення і російських військ проти військ зрадника гетьмана Виговського, який намагався відірвати Україну від Росії і знову приректи український народ на поневолення польською шляхтою.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область
Частина ІІ
Колгоспи Срібного економічно і організаційно міцніли. Підвищувалися врожаї зернових і технічних культур. Передові ланкові Я. Г. Цимбал, Н. Я. Роєнко, М. П. Широнос, Н. А. Никоненко вирощували по 50—60 цнт махорки та по 10—12 цнт м’яти з гектара. Прибутки колгоспів «Перше травня» та «Червона зірка» тільки протягом 1937 року збільшилися втричі. Якщо минулого року в колгоспі «Червона зірка» валовий доход становив 84 636 крб. і колгоспники одержали на трудодень по 2,2 кг зернових і по 47 коп., то в цьому році валовий доход господарства зріс до 232 990 крб., а на один трудодень колгоспники одержали до 6,8 кг зернових, по 1 крб. 60 коп. і чимало городини й фуражу. У 1939 році трудівники Срібнянського району викликали на соціалістичне змагання трудівників Варвинського району і вийшли переможцями. Колгосп «Червона зірка» у 1939 році став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В Срібнянській МТС по-стахановськи працювали трактористи В. Мостовий та І. Бур’ян, які під час весняної сівби у 1937 році закультивували 235 і 270 га, значно перевиконавши норму і заощадивши пальне. 1938 року в МТС організували жіночу тракторну бригаду, бригадиром якої стала Н. С. Мазина. Бригада систематично перевиконувала норми виробітку. Новими трудовими звершеннями відзначили робітники й службовці МТС XVIII з’їзд ВКП(б). 15 трактористів і 2 агрономи Срібнянської МТС у 1939 році стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, серед них — бригадири тракторних бригад І. Г. Ройко і О. Й. Калениченко, які виробили 649 і 632 га умовної оранки на 15-сильний трактор. Напередодні війни машинний парк МТС налічував 60 тракторів, 24 комбайни та багато інших сільськогосподарських машин. У Срібному зросла місцева промисловість. Тут працювали маслозавод, промкомбінат, електростанція.
Колгоспи Срібного економічно і організаційно міцніли. Підвищувалися врожаї зернових і технічних культур. Передові ланкові Я. Г. Цимбал, Н. Я. Роєнко, М. П. Широнос, Н. А. Никоненко вирощували по 50—60 цнт махорки та по 10—12 цнт м’яти з гектара. Прибутки колгоспів «Перше травня» та «Червона зірка» тільки протягом 1937 року збільшилися втричі. Якщо минулого року в колгоспі «Червона зірка» валовий доход становив 84 636 крб. і колгоспники одержали на трудодень по 2,2 кг зернових і по 47 коп., то в цьому році валовий доход господарства зріс до 232 990 крб., а на один трудодень колгоспники одержали до 6,8 кг зернових, по 1 крб. 60 коп. і чимало городини й фуражу. У 1939 році трудівники Срібнянського району викликали на соціалістичне змагання трудівників Варвинського району і вийшли переможцями. Колгосп «Червона зірка» у 1939 році став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. В Срібнянській МТС по-стахановськи працювали трактористи В. Мостовий та І. Бур’ян, які під час весняної сівби у 1937 році закультивували 235 і 270 га, значно перевиконавши норму і заощадивши пальне. 1938 року в МТС організували жіночу тракторну бригаду, бригадиром якої стала Н. С. Мазина. Бригада систематично перевиконувала норми виробітку. Новими трудовими звершеннями відзначили робітники й службовці МТС XVIII з’їзд ВКП(б). 15 трактористів і 2 агрономи Срібнянської МТС у 1939 році стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки, серед них — бригадири тракторних бригад І. Г. Ройко і О. Й. Калениченко, які виробили 649 і 632 га умовної оранки на 15-сильний трактор. Напередодні війни машинний парк МТС налічував 60 тракторів, 24 комбайни та багато інших сільськогосподарських машин. У Срібному зросла місцева промисловість. Тут працювали маслозавод, промкомбінат, електростанція.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Срібне, смт, Срібнянський район, Чернігівська область
СРІБНЕ — с-ще міськ. типу Чернігівської області, райцентр. Розташов. на р. Лисогір (прит. Удаю, бас. Дніпра). Населення 3,2 тис. осіб (2011).
Попередником сучасного С. був літописний Серебряний, який згадується в Іпатіївському літописі під 1174 (при описі подій 1171) і ототожнюється з городищем на пн. околиці С. (згадується під 1592 як "Серебряне городище", має культ. шар 12—13 і 17—20 ст.). Серебряний припинив існування внаслідок монголо-татарської навали.
Місто з фортецею засноване на поч. 17 ст. у володіннях князів Вишневецьких. 1640 у С. було утворено братство, при якому діяли школа і шпиталь.
1648—1781 — центр сотні Прилуцького полку. 1659 С. захопило та зруйнувало моск. військо. У 18 ст. містечко стало значним торгово-ремісничим центром. 1789 найбільший місц. землевласник М.Будлянський заснував тут суконну мануфактуру.
Із 1782 — у Глинському пов. Чернігівського намісництва, із 1796 — у Прилуцькому пов. Малоросійської губернії, із 1802 — Полтавської губернії. У серед. 19 ст. власником маєтку в С. став поміщик Трифановський, який заснував цукровий і миловарний з-ди, влаштував парк, збудував палац (знищений під час революції 1905—1907). У 1880-х рр. Трифановський продав свою економію графу Мусіну-Пушкіну, який перебудував цукровий з-д на ґуральню.
На поч. 20 ст. в С. налічувалося понад 5 тис. жителів. 1923—30 — центр району Прилуцької округи. Із 1932 — у складі Черніг. обл. Із 15 вересня 1941 по 17 вересня 1943 С. було окуповане нім. військами. У ніч на 23 лютого 1943 тут було розстріляно та спалено в школі 682 особи. Із березня по вересень 1943 в околицях с-ща діяв партизан. загін на чолі з Ф.Паєтою.
Із 1965 — с-ще міськ. типу.
У С. народилася Г.Затиркевич-Карпинська.
Попередником сучасного С. був літописний Серебряний, який згадується в Іпатіївському літописі під 1174 (при описі подій 1171) і ототожнюється з городищем на пн. околиці С. (згадується під 1592 як "Серебряне городище", має культ. шар 12—13 і 17—20 ст.). Серебряний припинив існування внаслідок монголо-татарської навали.
Місто з фортецею засноване на поч. 17 ст. у володіннях князів Вишневецьких. 1640 у С. було утворено братство, при якому діяли школа і шпиталь.
1648—1781 — центр сотні Прилуцького полку. 1659 С. захопило та зруйнувало моск. військо. У 18 ст. містечко стало значним торгово-ремісничим центром. 1789 найбільший місц. землевласник М.Будлянський заснував тут суконну мануфактуру.
Із 1782 — у Глинському пов. Чернігівського намісництва, із 1796 — у Прилуцькому пов. Малоросійської губернії, із 1802 — Полтавської губернії. У серед. 19 ст. власником маєтку в С. став поміщик Трифановський, який заснував цукровий і миловарний з-ди, влаштував парк, збудував палац (знищений під час революції 1905—1907). У 1880-х рр. Трифановський продав свою економію графу Мусіну-Пушкіну, який перебудував цукровий з-д на ґуральню.
На поч. 20 ст. в С. налічувалося понад 5 тис. жителів. 1923—30 — центр району Прилуцької округи. Із 1932 — у складі Черніг. обл. Із 15 вересня 1941 по 17 вересня 1943 С. було окуповане нім. військами. У ніч на 23 лютого 1943 тут було розстріляно та спалено в школі 682 особи. Із березня по вересень 1943 в околицях с-ща діяв партизан. загін на чолі з Ф.Паєтою.
Із 1965 — с-ще міськ. типу.
У С. народилася Г.Затиркевич-Карпинська.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 19 гостей