Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область
Сокиринцы, Сребнянский район, Черниговская область
Сокиринцы, Сокиринская волость, Прилукский уезд
Варваринская церковь
Вознесенская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Сокиринцы (1903-1906):
Безбах
Бугай
Бурьян
Горбачь
Давиденко
Денисенко
Ивченко
Крикливый
Кузьменко
Кучер
Лесовой
Марченко
Машевский
Можевский
Пасковниченко
Пручай
Редька
Сенчук
Сердюк
Соловей
Стеценко
Тудель
Федорченко
Харченко
Хоменко
Черкас
Якуб
Сокиринці, село, Срібнянський район, Чернігівська область
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сокиринці, село, Срібнянський район, Чернігівська область
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки.
СОКИРИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру і за 5 км від автошляху Прилуки—Суми. Дворів — 704. Населення — 2203 чоловіка. Сільраді підпорядковано с. Біленків.
На території Сокиринців розміщено колгосп ім. Димитрова, за яким закріплено 4444 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3090 га орної землі. Спеціалізація — відгодівля свиней. Працює також цегельний завод.
У селі є середня школа, в якій налічується 341 учень і 24 вчителі, сільськогосподарський технікум, будинок культури на 400 місць, 3 бібліотеки, лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок.
За самовіддану працю 170 трудівників нагороджено орденами і медалями.
Сокиринці згадуються в літопису під 1092 роком. У селі в 1781 році існував ляльковий театр-вертеп. Скринька вертепу, що дістав назву Сокиринський або Галаганівський, збереглася до нашого часу і є найдавнішою та найдосконалішою. В Сокиринцях довгий час жив і помер видатний український народний кобзар О. М. Вересай (1803—1890). Тут відкрито музей кобзаря. Про Остапа Вересая знав Т. Г. Шевченко, який передав йому свій «Кобзар». Виконавець народних пісень був близько знайомий з відомим художником Л. М. Жемчужниковим. Останній часто бував у селі і написав тут кілька картин. Записувати думи й пісні Остапа Вересая приїздив і великий український композитор М. В. Лисенко.
Радянську владу встановлено у грудні 1917 року. Комсомольську організацію створено в 1921 році, партійну — в 1922.
На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 425 жителів, з них 163 нагороджено орденами й медалями СРСР. За мужність і відвагу уродженцям села В. В. Крикливому і А. Г. Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 262 чоловіка віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. їм у 1956 році встановлено пам’ятник.
У 1954 році споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
У Сокиринцях народився відомий український радянський математик, академік АН УРСР Г. В. Пфейффер (1872—1946). Тут живе ї працює народний умілець-скульптор М. І. Харченко. Одними з його кращих творів є скульптурна група «Шевченко слухає Вересая», «Мати» та ін. Пам’ятник Остапу Вересаю його роботи встановлено в парку.
У селі є чудовий парковий комплекс — один з видатних зразків українського садово-паркового будівництва, створений у першій половині XIX ст. в колишньому маєтку поміщика Галагана. Автором проекту палацу, ротонди та споруд біля входу до парку є відомий архітектор П. А. Дубровський.
СОКИРИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру і за 5 км від автошляху Прилуки—Суми. Дворів — 704. Населення — 2203 чоловіка. Сільраді підпорядковано с. Біленків.
На території Сокиринців розміщено колгосп ім. Димитрова, за яким закріплено 4444 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3090 га орної землі. Спеціалізація — відгодівля свиней. Працює також цегельний завод.
У селі є середня школа, в якій налічується 341 учень і 24 вчителі, сільськогосподарський технікум, будинок культури на 400 місць, 3 бібліотеки, лікарня на 25 ліжок, медамбулаторія, пологовий будинок.
За самовіддану працю 170 трудівників нагороджено орденами і медалями.
Сокиринці згадуються в літопису під 1092 роком. У селі в 1781 році існував ляльковий театр-вертеп. Скринька вертепу, що дістав назву Сокиринський або Галаганівський, збереглася до нашого часу і є найдавнішою та найдосконалішою. В Сокиринцях довгий час жив і помер видатний український народний кобзар О. М. Вересай (1803—1890). Тут відкрито музей кобзаря. Про Остапа Вересая знав Т. Г. Шевченко, який передав йому свій «Кобзар». Виконавець народних пісень був близько знайомий з відомим художником Л. М. Жемчужниковим. Останній часто бував у селі і написав тут кілька картин. Записувати думи й пісні Остапа Вересая приїздив і великий український композитор М. В. Лисенко.
Радянську владу встановлено у грудні 1917 року. Комсомольську організацію створено в 1921 році, партійну — в 1922.
На фронтах Великої Вітчизняної війни проти німецько-фашистських загарбників билися 425 жителів, з них 163 нагороджено орденами й медалями СРСР. За мужність і відвагу уродженцям села В. В. Крикливому і А. Г. Ткаченку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 262 чоловіка віддали життя за свободу й незалежність Батьківщини. їм у 1956 році встановлено пам’ятник.
У 1954 році споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
У Сокиринцях народився відомий український радянський математик, академік АН УРСР Г. В. Пфейффер (1872—1946). Тут живе ї працює народний умілець-скульптор М. І. Харченко. Одними з його кращих творів є скульптурна група «Шевченко слухає Вересая», «Мати» та ін. Пам’ятник Остапу Вересаю його роботи встановлено в парку.
У селі є чудовий парковий комплекс — один з видатних зразків українського садово-паркового будівництва, створений у першій половині XIX ст. в колишньому маєтку поміщика Галагана. Автором проекту палацу, ротонди та споруд біля входу до парку є відомий архітектор П. А. Дубровський.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Сокиринці, село, Срібнянський район, Чернігівська область
СОКИРИНЦІ — село Срібнянського р-ну Чернігівської області. Відоме із серед. 1640-х рр. Із 1716 належало Ґалаґанам, а з 1888 до 1917 — їхнім родичам Ламсдорфам. Маєток, що існував у селі із серед. 18 ст., за П.Ґалаґана перетворився на палацово-парковий комплекс (роботи розпочалися 1823 за проектом архіт. П.Дубровського і садівника І.Бістерфельда), який є найкращим збереженим взірцем великопанської садиби 1-ї пол. 19 ст. Гол. будівля садиби — палац у стилі ампір, оточений парком. Парк складається з регулярної та пейзажної частин заг. площею 80 га і обмежений з пд. ставом на р. Утка (прит. Удаю, бас. Дніпра), за яким простягається лісовий масив.
За П.Ґалаґана та його сина Г.Ґалаґана С. стали помітним культ. осередком. У маєтку діяв приватний театр, зберігалося зібрання старожитностей та мистецьких пам’яток. Тут жив О.Вересай, гостювали Т.Шевченко, Л.Жемчужников, М.В.Лисенко. 1872 в С. за ініціативи та сприяння Г.Ґалаґана виникло одне з перших у Лівобережній Україні сільс. ощадно-позичкове т-во — одне з найкращих у Рос. імперії в 19 ст.
Із 1920 в палаці міститься агрономічна школа (нині — аграрний ліцей), 1920—27 діяв художньо-істор. музей. У 1920-ті рр. втрачено деякі споруди ансамблю, зокрема дві церкви, одна з яких була усипальнею Ґалаґанів. 1959 в С. відкрито кімнату-музей О.Вересая, 1970 на його могилі встановлено пам’ятник, а 1971 в Сокиринському парку відкрито ще один пам’ятник кобзареві.
- Вернер
- Повідомлень: 3185
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 108 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Сокиринці, село, Срібнянський район, Чернігівська область
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Час плине
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 16 гостей