http://surnameindex.info/info/kiev/kane ... index.html
Набутов, Корниловская волость, Каневский уезд
Набутов, Корсунь-Шевченковский район, Черкасская область
Набутів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область
... церковь
Некоторые фамилии жителей с. Набутов (1798):
Веретелниченко
Верхочуб
Ворвикищенко
Гордеенко
Гунька
Давиденко
Деревянка
Дробот
Дудник
Загнибеденко
Заступец
Исаенко
Ищенко
Кривотула
Кучер
Лизогубенко
Лобун
Лысый
Моркотенко
Настенко
Ничипоренко
Певненко
Перехристенко
Полтавченко
Порожняк
Потапенко
Присяжный
Середний
Стадненко
Тараненко
Терещенко
Тимошенко
Шпилевый
Янушенко
Набутів, село, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська обл, Україна
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Набутів, село, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська обл, Україна
Набу́тів — село в Україні, в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області. У селі мешкає 875 людей. Входить до складу Набутівської територіальної громади, що була утворена в грудні 2016 року.
Історія
Історія Село Набутів розташоване на лівому березі річки Рось. Межує із селом Деренківець, засноване село при княжінні Великого князя Володимира у 1008 році. До цього тут було велике укріплення, яке називалось Бут. Укріплення мало розміри: довжина 7 км, ширина 5 км.
Сюди під верховенством Великого князя збиралися війська «Світлих князів», тут проходило відповідне формування військ і підготовка для далеких походів. Коли у 988 році було прийняте князем Володимиром християнство як державна релігія, на місці майбутнього міста Дверен в резиденції Великого князя Володимира проводилися гостинні зустрічі з візантійським духовенством, які прибували в Київську Русь для надання допомоги в запровадженні християнства. Майбутнє місто Дверен стало бурхливо розвиватися, як у політичному так і у економічному значеннях. Тут вперше стали виготовляти мечі і іншу зброю для воїнів Київської Русі, при княжінні Великого князя Володимира. Знахідки решток зброї тих часів були виявлені при вивезенні землі з території Набутівського цукрового заводу на будівництво греблі для дороги Набутів-Драбівка. Крім цього тут були знайдені золоті монети часів Київської Русі. А в підвальних ямах зберігалася меляса до 50-х років минулого століття.
На честь двадцятиріччя прийняття християнства було розпочато будівництво Свято-Михайлівсього храму, яке закінчили у 21 листопада 1009 році. Цей день, за наказом князя Володимира, було днем заснування міста Бутов. Дата заснування збереглась і на сьогодні, як храмовий день села, 21 листопада. Велику роль відіграла для заснування міста дружина князя Володимира візантійка Анна. Місто Дверен стало гостинними дверима Київської Русі. У Свято-Михайлівському храмі проводилися відповідні молебені, для воїнів і висвячувалася зброя. На храмі було встановлено потужній дзвін, привезений з Візантії, як подарунок місту. Дзвін було чути на дуже далекій віддалі.
У 1240 році під час монголо-татарської навали, воїни міста героїчно обороняли його, майже два тижні вороги штурмували місто, після його зруйнування були вбиті всі жителі незалежно від віку й статі. Свято-Михайлівський храм згорів, а дзвін зкотився, впав в озеро де зараз насипана гребля для мосту. Протягом 300 років тут була безлюдна пустеля, лише під час гетьманства Дмитра Вишневецького (1550—1563) на місці укріплення, яке називається зараз в народі Очаків було сформовано козацький кіш. Тут виготовляли бойові човни чайки, заготовляли ліс (в основному дуб) для будувництва фортеці Запорізької Січі, а також проводили підготовку козаків для служби в Запорізькій Січі. Дуб заготовляли в Таганчанських лісах, сплавляли його річкою Полонка (тепер вона замулена, а частини річки залишилися на території минулого відгодівельного підприємства). Вербу заготовляли в басейні річки Рось. В той період крім козаків на території Набутівських земель переселенці організували своє поселення і назвали його Хутором, який пізніше назвали Набутовом. Ця назва пішла від самих козаків, які говорили «Я іду на бутів кіш». Коли козаки перебралися на Запорізьку Січ, то слово кіш відпало, і утворилося Набутів. Назва Хутір частини села Набутів збереглася і на сьогоднішній день.
На місці великих боїв часів Київської Русі мною були знайдені наконечники стріл, залізний наконечник списа візантійської форми. Мешканцями села були знайдені дротики, шолом, кістки вбитих воїнів та коней, а при проведенні газифікації села знайдені рештки воїнів, які поховані 1000 років тому (аналіз було проведено у відповідних лабораторіях).
Інформація надана істориком Гнатенко Миколою Васильовичем.
Правда і легенди села Набутів.
Село Набутів розташоване за 10 км від м. Корсунь-Шевченківського, Черкаської області. Розташоване на трасі Корсунь — Черкаси (ч/з с. Мошни).
Поруч протікає р. Рось. В часи Київської Русі — це був південний кордон, на якому стояли укріплення захисту кордону. При допомозі греків в період княжіння Олега п'ять таких украплень було побудовано на території с. Набутів.
На даний час основи укріплень добре збереглися. Тут знайдені: грецький спис, накінечники стріл, шолом, візантійський хрестик. Біля одного з укріплень при будівництві будинку виявлено цвинтар. Поховання проводилося без трун хрестоподібно (із розведеними руками) . При аналізі кісток студенти історичного факультету Черкаського університету встановили час поховання — 1000 рік.
У 1937 році при будівництві дороги через болото на с. Драбівку на території резиденції під час вивезення землі на дорогу, знайдено підвал зі схованкою золотих монет часів Володимира Великого. Золоті монети називалися «златниками». Монети забрали разом із бригадиром чекісти, на роботу він не повернувся.
Річка Рось була широкою, в деяких місцях сягала 1 км. Великий князь Володимир заснував поселення різних племен і народів на південному кордоні. Так, на території села були поселені: Чорні Клобуки, Торки, племена Берендеїв. Вони займалися землеробством, тваринництвом. В їхні обов'язки входила також охорона південного кордону. Це поселення називалось «Городок», назва збереглась і на сьогоднішній день. А все поселення називалось Дверень. Деякі історики називають село Деренковець –Дверень, але це не відповідає дійсності, так, як село Деренковець у ті часи називали Дернь, що походить від слова дерен (кизил). Це дерево завезли греки, висаджували на горах, вирощували ягоди, та висушували для армії як лікарську рослину.
Під час Херсонеської війни у 988 році київський князь Володимир прийняв Християнство і був висвячений на ім'я Василій, після цього одружився з Візантійкою Анною. Народилась Анна 963 року, дочка імператора Романа 11 (953—963), сестра імператора Василія 11. Така подія дуже вплинула на розвиток Київської Русі. Між Візантією і Київською Руссю стали дуже тісні зв'язки у прийнятті Християнства у 988 році та економічному розвитку.
У 988 році на Русь прибув благочестивий Михаїл з шістьма єпископами. Вони розділили Русь на шість Єпархій і принципово контролювали хід Хрещення Русі в Дверені було побудовано резиденцію князя Володимира, цервку, житлові приміщення, збірний пункт для війська перед походами.
Перед походом всі пристолні князі з військом прибували сюди для формування. За пропозицією Анни поселення Дверень було названо Бутовом і стало містом. Це відбулося1009 року, коли була відкрита Михайлівська церква (на честь архистратига Михаїла). Назва ця збереглась до наших днів, і цей день є в селі Храмовим днем. Населення села Набутів два дні святкує цю визначну подію. Місто Бутов стало лідерним серед сусідніх міст, які були побудовані при княжінні Володимира, а саме:
сучасне місто Межиріч — було Товаров.
сучасне село Деренковець — було Дерньов
сучасне селище Стеблів — було Боров
Дружина Володимира Анна відіграла велику роль у розбудові міста Бутова, вона часто тут бувала зустрічаючи гостей із Візантії. Через місто Бутов проходив Візантійський шлях. У Бутів за клопотанням Анни була перевезена мати Володимира — Молуша для проживання. Місце проживання зараз відоме. Під час походів князя Анна проживала у Бутові під охороною Чорних Клобуків. Анна багато зробила, щоб територія поблизу міста була схожа на Кримську місцевість: приведені до Кримської природи гори сучасного с. Сахнівки. Їх назви збережені і сьогодні: Бабиха, Дівиця, Пастушка. На дівиці було засноване місто Осетров у 1920 році тут були знайдені відзнаки престольного князя, вони знаходяться в історичному музеї міста Києва.
На Вовчому острові було побудовано чоловічий монастир, тоді монастирам надавали великого значення. У даний час там знаходиться Корсунь-Шевченківський ліцей механізації. За її проханням і допомогою Візантійців на р. Рось було побудовано велике укріплення яке було названо Корсунь. Анна мала великий вплив на князя Володимира і дякуючи її він став улюбленим князем Київської Русі. При ньому Київська Русь була найсильнішою і найбагатшою у Європі. У м. Київ на той час проживало 50 тис. жителів — це було найбільше місто у Європі. За своєю вартістю гроші Київської Русі не поступались Візантійським.
Померла Анна у 1011 році. У цьому ж році на її честь було розпочато будівництво Софійського собору у Києві за проектом і великою допомогою Візантійців.
15 липня 1015 року помирає Великий князь Київський Володимир — Василій, продовжив будівництво Софійського собору його син Ярослав Мудрий. Закінчили будівництво 1037 року.
Багато легенд села Набутів ще не вивчено і продовжуються вивчатись, особливо підземні ходи.
За часів гетьманства (1550—1563) Дмитра Вишневецького село назвали Набутів — це був центр по виробництву човнів та матеріалів для Запорозької Січі, так, як Таганчанська місцевість мала багато дубових лісів.
Інформацію підготував історик Гнатенко Микола Васильович.
18.02.2018 р.
У 1240 році під час монголо-татарської навали, воїни міста героїчно обороняли його, майже два тижні вороги штурмували місто, після його зруйнування були вбиті всі жителі незалежно від віку й статі. Свято-Михайлівський храм згорів, а дзвін зкотився, впав в озеро де зараз насипана гребля для мосту. Протягом 300 років тут була безлюдна пустеля, лише під час гетьманства Дмитра Вишневецького (1550—1563) на місці укріплення, яке називається зараз в народі Очаків було сформовано козацький кіш. Тут виготовляли бойові човни чайки, заготовляли ліс (в основному дуб) для будувництва фортеці Запорізької Січі, а також проводили підготовку козаків для служби в Запорізькій Січі. Дуб заготовляли в Таганчанських лісах, сплавляли його річкою Полонка (тепер вона замулена, а частини річки залишилися на території минулого відгодівельного підприємства). Вербу заготовляли в басейні річки Рось. В той період крім козаків на території Набутівських земель переселенці організували своє поселення і назвали його Хутором, який пізніше назвали Набутовом. Ця назва пішла від самих козаків, які говорили «Я іду на бутів кіш». Коли козаки перебралися на Запорізьку Січ, то слово кіш відпало, і утворилося Набутів. Назва Хутір частини села Набутів збереглася і на сьогоднішній день.
На місці великих боїв часів Київської Русі мною були знайдені наконечники стріл, залізний наконечник списа візантійської форми. Мешканцями села були знайдені дротики, шолом, кістки вбитих воїнів та коней, а при проведенні газифікації села знайдені рештки воїнів, які поховані 1000 років тому (аналіз було проведено у відповідних лабораторіях).
Інформація надана істориком Гнатенко Миколою Васильовичем.
Правда і легенди села Набутів.
Село Набутів розташоване за 10 км від м. Корсунь-Шевченківського, Черкаської області. Розташоване на трасі Корсунь — Черкаси (ч/з с. Мошни).
Поруч протікає р. Рось. В часи Київської Русі — це був південний кордон, на якому стояли укріплення захисту кордону. При допомозі греків в період княжіння Олега п'ять таких украплень було побудовано на території с. Набутів.
На даний час основи укріплень добре збереглися. Тут знайдені: грецький спис, накінечники стріл, шолом, візантійський хрестик. Біля одного з укріплень при будівництві будинку виявлено цвинтар. Поховання проводилося без трун хрестоподібно (із розведеними руками) . При аналізі кісток студенти історичного факультету Черкаського університету встановили час поховання — 1000 рік.
У 1937 році при будівництві дороги через болото на с. Драбівку на території резиденції під час вивезення землі на дорогу, знайдено підвал зі схованкою золотих монет часів Володимира Великого. Золоті монети називалися «златниками». Монети забрали разом із бригадиром чекісти, на роботу він не повернувся.
Річка Рось була широкою, в деяких місцях сягала 1 км. Великий князь Володимир заснував поселення різних племен і народів на південному кордоні. Так, на території села були поселені: Чорні Клобуки, Торки, племена Берендеїв. Вони займалися землеробством, тваринництвом. В їхні обов'язки входила також охорона південного кордону. Це поселення називалось «Городок», назва збереглась і на сьогоднішній день. А все поселення називалось Дверень. Деякі історики називають село Деренковець –Дверень, але це не відповідає дійсності, так, як село Деренковець у ті часи називали Дернь, що походить від слова дерен (кизил). Це дерево завезли греки, висаджували на горах, вирощували ягоди, та висушували для армії як лікарську рослину.
Під час Херсонеської війни у 988 році київський князь Володимир прийняв Християнство і був висвячений на ім'я Василій, після цього одружився з Візантійкою Анною. Народилась Анна 963 року, дочка імператора Романа 11 (953—963), сестра імператора Василія 11. Така подія дуже вплинула на розвиток Київської Русі. Між Візантією і Київською Руссю стали дуже тісні зв'язки у прийнятті Християнства у 988 році та економічному розвитку.
У 988 році на Русь прибув благочестивий Михаїл з шістьма єпископами. Вони розділили Русь на шість Єпархій і принципово контролювали хід Хрещення Русі в Дверені було побудовано резиденцію князя Володимира, цервку, житлові приміщення, збірний пункт для війська перед походами.
Перед походом всі пристолні князі з військом прибували сюди для формування. За пропозицією Анни поселення Дверень було названо Бутовом і стало містом. Це відбулося1009 року, коли була відкрита Михайлівська церква (на честь архистратига Михаїла). Назва ця збереглась до наших днів, і цей день є в селі Храмовим днем. Населення села Набутів два дні святкує цю визначну подію. Місто Бутов стало лідерним серед сусідніх міст, які були побудовані при княжінні Володимира, а саме:
сучасне місто Межиріч — було Товаров.
сучасне село Деренковець — було Дерньов
сучасне селище Стеблів — було Боров
Дружина Володимира Анна відіграла велику роль у розбудові міста Бутова, вона часто тут бувала зустрічаючи гостей із Візантії. Через місто Бутов проходив Візантійський шлях. У Бутів за клопотанням Анни була перевезена мати Володимира — Молуша для проживання. Місце проживання зараз відоме. Під час походів князя Анна проживала у Бутові під охороною Чорних Клобуків. Анна багато зробила, щоб територія поблизу міста була схожа на Кримську місцевість: приведені до Кримської природи гори сучасного с. Сахнівки. Їх назви збережені і сьогодні: Бабиха, Дівиця, Пастушка. На дівиці було засноване місто Осетров у 1920 році тут були знайдені відзнаки престольного князя, вони знаходяться в історичному музеї міста Києва.
На Вовчому острові було побудовано чоловічий монастир, тоді монастирам надавали великого значення. У даний час там знаходиться Корсунь-Шевченківський ліцей механізації. За її проханням і допомогою Візантійців на р. Рось було побудовано велике укріплення яке було названо Корсунь. Анна мала великий вплив на князя Володимира і дякуючи її він став улюбленим князем Київської Русі. При ньому Київська Русь була найсильнішою і найбагатшою у Європі. У м. Київ на той час проживало 50 тис. жителів — це було найбільше місто у Європі. За своєю вартістю гроші Київської Русі не поступались Візантійським.
Померла Анна у 1011 році. У цьому ж році на її честь було розпочато будівництво Софійського собору у Києві за проектом і великою допомогою Візантійців.
15 липня 1015 року помирає Великий князь Київський Володимир — Василій, продовжив будівництво Софійського собору його син Ярослав Мудрий. Закінчили будівництво 1037 року.
Багато легенд села Набутів ще не вивчено і продовжуються вивчатись, особливо підземні ходи.
За часів гетьманства (1550—1563) Дмитра Вишневецького село назвали Набутів — це був центр по виробництву човнів та матеріалів для Запорозької Січі, так, як Таганчанська місцевість мала багато дубових лісів.
Інформацію підготував історик Гнатенко Микола Васильович.
18.02.2018 р.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Набутів, село, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
НЕТЕРЕБКА — село, центр сільської Ради, розташоване на Росі за 18 км від районного центру, за 13 км від залізничної станції Корсунь. Населення — 1640 чоловік. Сільраді підпорядковані села Набутів, Сахнівка та селища Сахнівське і Тарасівське.
НЕТЕРЕБКА — село, центр сільської Ради, розташоване на Росі за 18 км від районного центру, за 13 км від залізничної станції Корсунь. Населення — 1640 чоловік. Сільраді підпорядковані села Набутів, Сахнівка та селища Сахнівське і Тарасівське.
Перейти
- Адміністративний розділ
- ↳ ПОЧАТОК
- ↳ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- ↳ РОБОТА ФОРУМУ
- ↳ ЗАПИТАННЯ ФОРУМЧАН З ТЕХНІЧНИХ ПИТАНЬ
- Прізвищний розділ
- ↳ Як користуватися Покажчиком прізвищ?
- ↳ А-Ґ
- ↳ А
- ↳ Б
- ↳ В
- ↳ Г-Ґ
- ↳ Д-З
- ↳ Д
- ↳ Е
- ↳ Є
- ↳ Ж
- ↳ З
- ↳ І-Н
- ↳ І,Ї,Й
- ↳ К
- ↳ Л
- ↳ М
- ↳ Н
- ↳ О-Т
- ↳ О
- ↳ П
- ↳ Р
- ↳ С
- ↳ Т
- ↳ У-Ц
- ↳ У
- ↳ Ф
- ↳ Х
- ↳ Ц
- ↳ Ч-Я
- ↳ Ч
- ↳ Ш
- ↳ Щ
- ↳ Ю
- ↳ Я
- Абетка
- ↳ ДОПОМОГА В ПОШУКУ ПРЕДКІВ та питання
- ↳ Допомога у пошуку
- ↳ Допомога у читанні текстів
- ↳ Пропоную послуги
- ↳ For people who don't speak ukrainian
- ↳ АБЕТКА & АБЕТКА
- ↳ Що таке АБЕТКА?
- ↳ "А" з абетки
- ↳ Археологія
- ↳ "Б" з абетки
- ↳ "В" з абетки
- ↳ Війни
- ↳ Друга Світова Війна
- ↳ Перша Світова Війна
- ↳ Російсько-турецькі війни (Московсько-турецькі)
- ↳ Наполеонівські війни
- ↳ Велика визвольна війна українського народу
- ↳ Визвольні змагання (1917-1921)
- ↳ "Г-Ґ" з абетки
- ↳ Голодомор
- ↳ ГЕНЕТИЧНА генеалогія / ДНК
- ↳ ГЕНЕАЛОГІЯ
- ↳ "Д" з абетки
- ↳ Діаспора
- ↳ "Е-Є" з абетки
- ↳ Еміграція
- ↳ "Ж-З"з абетки
- ↳ Запити
- ↳ "И-І-Ї-Й" з абетки
- ↳ "К" з абетки
- ↳ "Л" з абетки
- ↳ "М" з абетки
- ↳ "Н" з абетки
- ↳ НЕКРОПОЛІСТИКА
- ↳ Нумізматика
- ↳ НОВИНИ
- ↳ "О" з абетки
- ↳ "П" з абетки
- ↳ Партії
- ↳ "Р" з абетки
- ↳ ДРАЦС, РАЦС (ЗАГС)
- ↳ Революції
- ↳ Репресії, реабілітація та реабілітовані
- ↳ Розкуркулення
- ↳ Різдво
- ↳ Руїна
- ↳ "С" з абетки
- ↳ Стани
- ↳ "Т" з абетки
- ↳ Терміни історичні
- ↳ "У-Ф-Х" з абетки
- ↳ Університети
- ↳ УПА
- ↳ "Ц-Ч-Ш-Щ" з абетки
- ↳ Школи
- ↳ Хлопчачі школи
- ↳ Школи ФЗУ
- ↳ "Ю-Я" з абетки
- Географічний розділ
- ↳ Географічне межування
- ↳ АВСТРО-УГОРЩИНА
- ↳ РІЧ ПОСПОЛИТА
- ↳ РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ часів царату
- ↳ Бесарабська губернія (Бессарабська губернія)
- ↳ Білгородська губернія (часи існування 1727—1779)
- ↳ Варшавська губернія
- ↳ Віленська губернія
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Воронізька губернія
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Київська губернія
- ↳ Кубанська область
- ↳ Курська губернія
- ↳ Люблинська губернія
- ↳ Могилівська губернія (Могильовська губернія)
- ↳ Московська губернія
- ↳ Пермська губернія
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Симбірська губернія
- ↳ Ставропільска (Кавказька) губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Тульська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ СРСР
- ↳ Географічні питання
- ↳ Населені пункти
- ↳ Літера А
- ↳ Літера Б
- ↳ БЕРИСЛАВ
- ↳ БІЛА ЦЕРКВА
- ↳ Літера В
- ↳ Літера Г
- ↳ Літера Д
- ↳ ДНІПРО
- ↳ Літера Е
- ↳ Літера Є
- ↳ Літера Ж
- ↳ Літера З
- ↳ ЗАПОРІЖЖЯ
- ↳ Літера И-І-Ї-Й
- ↳ Літера К
- ↳ КИЇВ
- ↳ КРОПИВНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Л
- ↳ ЛЬВІВ
- ↳ Літера М
- ↳ МАРІУПОЛЬ
- ↳ Літера Н
- ↳ Літера О
- ↳ ОДЕСА
- ↳ Літера П
- ↳ ПЕРЕЯСЛАВ
- ↳ Літера Р
- ↳ Літера С
- ↳ СУМИ
- ↳ Літера Т
- ↳ Літера У
- ↳ Літера Ф
- ↳ Літера Х
- ↳ ХАРКІВ
- ↳ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
- ↳ Літера Ц
- ↳ Літера Ч
- ↳ Літера Ш
- ↳ Літера Щ
- ↳ Літера Ю
- ↳ Літера Я
- ↳ Регіони
- ↳ Північ України
- ↳ Чернігівщина
- ↳ Полісся
- ↳ Сумщина
- ↳ Житомирщина
- ↳ Стародубщина
- ↳ Київщина
- ↳ Захід України
- ↳ Бойківщина
- ↳ Буковина
- ↳ Волинь
- ↳ Галичина
- ↳ Гуцульщина
- ↳ Закарпаття
- ↳ Схід України
- ↳ Полтавщина
- ↳ Слобожанщина
- ↳ Донбас
- ↳ Центр України
- ↳ Поділля
- ↳ Подніпров'я
- ↳ Південь України
- ↳ Приазов'я
- ↳ Північне Причорномор'я
- ↳ Крим
- ↳ Кубань
- ↳ Краєзнавство
- ↳ Зниклі населені пункти
- ↳ Краєзнавчі видання по регіонах
- ↳ РІКИ
- ↳ СКЕЛІ
- ↳ ГОРИ
- Архіви місцеві та інших країн
- ↳ УКРАЇНА-архіви
- ↳ Київ
- ↳ Центральний державний історичний архів України в м.Київ (ЦДІАК)
- ↳ Державний архів Київської області (ДАКО)
- ↳ Державний архів міста Києва (ДАК)
- ↳ Львів
- ↳ Центральний державний історичний архів Украіни у м. Львові (ЦДІАЛ)
- ↳ Харків
- ↳ Крим
- ↳ Архіви УКРАЇНИ-РЕГІОНАЛЬНІ
- ↳ Державний архів Дніпропетрівської області (ДАДО)
- ↳ Державний архів Полтавської області (ДАПО)
- ↳ Державний архів Хмельницької області (ДАХО)
- ↳ ІНШІ КРАЇНИ-архіви
- ↳ Білорусь-архіви
- ↳ Естонія-архіви
- ↳ Литва-архіви
- ↳ Молдова-архіви
- ↳ Польща-архіви
- ↳ Російська Федерація-архіви
- ↳ Москва
- ↳ Ст.-Петербург
- ↳ Румунія - архіви
- ↳ Франція - архіви
- ↳ Питання та поради стосовно теми "АРХІВИ"
- Суспільні стани минулого
- ↳ Військові
- ↳ Військові формування Австро-Угорської імперії
- ↳ Військові формування Російської імперії
- ↳ Військова форма
- ↳ Військові поселяни
- ↳ Духовенство
- ↳ Релігії
- ↳ Язичництво або Дохристиянські вірування
- ↳ ПРАВОСЛАВ'Я
- ↳ КАТОЛИЦИЗМ
- ↳ Греко-католицька церква
- ↳ Римо-католицька церква
- ↳ ПРОТЕСТАНТИЗМ
- ↳ Монастирі
- ↳ Митрополити
- ↳ Священики
- ↳ Розстріляне відродження-духовенство 1917—1933 років
- ↳ Церковна музика
- ↳ Козацтво
- ↳ Козацькі полки
- ↳ Переяславський полк
- ↳ Січ
- ↳ Запорозька січ
- ↳ Задунайська січ
- ↳ Гетьманщина
- ↳ Міщани
- ↳ Різні професії
- ↳ Вчителі / Школа
- ↳ Залізниця
- ↳ Медицина
- ↳ Митці, громадські діячі
- ↳ Торгівля
- ↳ Юристи
- ↳ Селяни
- ↳ Шляхта
- ↳ Геральдика
- ↳ Герби та роди
- ↳ Герб Погоня
- ↳ Герб Прус
- ↳ Герб САС
- ↳ Герб Рох, Тура
- ↳ Князівські роди
- ↳ Острозькі
- ↳ Заславські
- ↳ Графські роди
- ↳ Дворяни, дворянство
- ↳ Однодвірці
- ↳ Нагороди та відзнаки, Сфрагістика
- ↳ ВІЙСЬКОВІ-нагороди, відзнаки
- ↳ ДУХОВЕНСТВО-нагороди, відзнаки
- ↳ ЦИВІЛЬНІ-нагороди, відзнаки
- ↳ Сфрагістика
- Генеалогічні джерела
- ↳ ДОКУМЕНТИ
- ↳ Метричні Книги
- ↳ Сповідні росписи
- ↳ Переписи та ревізьки казки
- ↳ Оригинали документів (метрики, сповідні тощо)
- ↳ Волинська губернія
- ↳ Володимир-Волинський повіт
- ↳ Дубенський повіт
- ↳ Житомирський повіт
- ↳ Ізяславський (Заславський) повіт
- ↳ Ковельський повіт
- ↳ Кременецький повіт
- ↳ Луцький повіт
- ↳ Новоград-Волинський повіт
- ↳ Овруцький повіт
- ↳ Острозький повіт
- ↳ Рівненський повіт
- ↳ Старокостянтинівський повіт
- ↳ Катеринославська губернія
- ↳ Бахмутський повіт
- ↳ Верхньодніпровський повіт
- ↳ Катеринославський повіт
- ↳ Маріупольський повіт
- ↳ Новомосковський повіт
- ↳ Олександрівський повіт
- ↳ Павлоградський повіт
- ↳ Слов'яносербський повіт
- ↳ Київська губернія
- ↳ Бердичівський (Махнівський) повіт
- ↳ Вахнівка, село, Бердичівського повіту, Київської губернії
- ↳ Васильківський повіт
- ↳ Село Півні, присілки Дмитрівка, Волиця
- ↳ Снігурівка. Васильківський повіт, Київська губернія
- ↳ Фастів, містечко, Васильківський повіт
- ↳ Фастів - Костел Воздвиження Чесного Хреста Господнього
- ↳ Васильків, місто, Васильківський повіт
- ↳ Біла Церква, місто, Васильківський повіт
- ↳ Рокитне, м-ко, Васильківський повіт
- ↳ Звенигородський повіт
- ↳ Канівський (Богуславський) повіт
- ↳ Київський повіт
- ↳ Липовецький повіт
- ↳ Радомишльський повіт
- ↳ Сквирський повіт
- ↳ Таращанський повіт
- ↳ У́манський повіт
- ↳ Черкаський повіт
- ↳ Чигиринський повіт
- ↳ Подільська губернія
- ↳ Балтський повіт
- ↳ Брацлавський повіт
- ↳ Бугаків, село, Брацлавського повіту, Подільської губернії
- ↳ Вінницький повіт
- ↳ Гайсинський повіт
- ↳ Кам'янецький (Кам'янець-Подільський) повіт
- ↳ Летичівський повіт
- ↳ Літинський повіт
- ↳ Могилівський повіт
- ↳ Ольгопільський повіт
- ↳ Проскурівський повіт
- ↳ Ушицький повіт
- ↳ Ямпільський повіт
- ↳ Полтавська губернія
- ↳ Таврійська губернія
- ↳ Херсонська губернія
- ↳ Харківська губернія
- ↳ Чернігівська губернія
- ↳ Документи на право власності
- ↳ Паспорти
- ↳ Генеалогічні програми і сайти
- ↳ Familysearch
- ↳ Карти і топографічні плани
- ↳ Сімейні та архівні світлини
- ↳ Випускні альбоми
- ↳ Відео- і аудіо- матеріали
- ↳ Багатонаціональна Україна + Етно
- ↳ Болгари
- ↳ Вірмени
- ↳ Греки
- ↳ Грузини
- ↳ Євреї
- ↳ Німці
- ↳ Поляки
- ↳ Польські повстання
- ↳ Татари
- ↳ Чехи
- ↳ Цигани (рома, сінті тощо)
- Мовний і літературний розділ
- ↳ Ономастика
- ↳ ІМЕНА
- ↳ ПРІЗВИЩА
- ↳ Прізвища з закінченням на...
- ↳ Українсько-тюркські мовні контакти
- ↳ Україна і санскрит
- ↳ Книжкова полиця
- ↳ Для дослідження духовенства
- ↳ Козацька тематика
- ↳ Література стосовно шляхетського стану
- ↳ Дослідження селянства та міщанства
- ↳ Довідники
- ↳ Телефонні довідники
- ↳ Словники
- ↳ "Вѣдомости"
- Для душі
- ↳ БЛОГ - "Захалявна книжечка"
- ↳ Що таке захалявна книжечка?
- ↳ Наші захалявні книжечки
- ↳ ukrgenealogy
- ↳ cronoster
- ↳ D_i_V_a
- ↳ SNIGURIVNA
- ↳ Середюк
- ↳ DVK_Dmitriy
- ↳ Vitaly
- ↳ Falcon
- ↳ Bogdan Mishchenko
- ↳ drapieznik
- ↳ Umay
- ↳ kbg_dnepr
- ↳ Aushanbibi
- ↳ skelya
- ↳ Т. В.
- ↳ MiyRodovid
- ↳ Latysh
- ↳ Різне
- ↳ Про наше, про генеалогічне
- ↳ Про наше, про жіноче
- ↳ Поздоровлення та вітання
- ↳ Домогосподарство
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей