ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
Тер. сучасного І. та прилеглі землі були заселені ще з часів мезоліту. 1111 тут — поблизу р. Сальниця (нині р. Річка, прит. Сіверського Дінця) — рус. військо на чолі з вел. кн. київ. Святополком Ізяславичем та переяслав. кн. Володимиром Мономахом розгромило половців. Місцевість надовго була спустошена монголо-татарською навалою і знову почала освоюватися лише наприкінці 15 ст. з метою влаштування сторожової служби в місцях інтенсивних нападів кримських татар. У 2-й чв. 17 ст. на лівому березі Сіверського Дінця — виник Ізюмський окоп, де по черзі несли сторожову службу жителі міст Путивль, Лівни (нині місто Орловської обл., РФ), Рильськ (нині місто Курської обл., РФ) та ін. Заснування фортеці І. пов’язується з іменем полковника Григорія Донця і датується 1681. Добре укріплена фортеця біля підніжжя г. Крем’янець була оточена ровом і земляним валом. Майже чверть фортеці займав замок. 1685 І. став центром Ізюмського полку, якому підпорядковувалися 13 навколишніх міст і слобід. Від 1708 І. входив до складу Азовської губернії, а від 1718 — до Бєлгородської провінції Київської губернії. Указом імп. Катерини II 1765, який ліквідував слобідські козацькі полки, Ізюмський полк було реорганізовано в регулярний гусарський полк рос. армії. І. увійшов до складу Слобідсько-Української губернії. Від 1780 — повітове місто Харківського намісництва, з 1797 — Слобідсько-Укр. губ., від 1835 — Харківської губернії.
Протягом 18 і 19 ст. І. вважався одним із найбільших пром. і торг. центрів Слобідської України. В 1880-х рр. тут діяли цегельні, горілчаний, маслобійний, салотопний та воскобійні з-ди. 1910 через місто пройшла залізниця Харків—Донбас, невдовзі тут з’явилися залізничні майстерні, з-д с.-г. машин, лісопильні з-ди тощо.
У груд. 1917 в І. встановлено рад. владу. Місто не раз переходило в руки різних сторін, задіяних у подіях громадянської війни в Україні 1917—1921. Остаточно рад. владу в І. встановлено 22 груд. 1919. 1923—30 — центр Ізюмської округи. Райцентр від 1923. Від 1932 — у складі Харків. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 було окуповане гітлерівцями від 24 жовт. 1941 до 5 лют. 1943.
В І. народився укр. художник С.Васильківський. Пам’ятки арх-ри: Спасо-Преображенський собор (1684), Свято-Вознесенська церква (1-ша пол. 19 ст.).
http://history.org.ua/?termin=Izjum
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ізюм, місто, Харківська область, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1960-ті роки
Ізюм — місто обласного підпорядкування, центр Ізюмського району. Розташований за 138 км на південний схід від Харкова по обох берегах Сіверського Дінця, на автомагістралі Харків — Ростов-на-Дону. Залізнична станція. Населення 41,9 тис. чоловік.
Місцевість, де розташований Ізюм, була заселена з давніх-давен. Тут археологи виявили залишки поселень часів мезоліту (XIII—VI тисячоліття до н. е.), 5 неолітичних стоянок (V—III тисячоліття до н. е.). Серед знахідок зустрічаються кремінні знаряддя праці (гарпуни з мікролітичними вставками — мезоліт; сокири, ножі, ручні скребки — неоліт) та керамічний посуд з ямково-гребінцевим і гребінцево-накольчатим орнаментом.
На рубежі переходу від бронзового віку до раннього залізного (VIII—VII століття до н. е.) на території поблизу Ізюма, в урочищі Бондарисі, існувало поселення, на якому були виявлені: напівземлянка і серед знарядь праці — ливарні форми для відливання кельтів (сокир). Це поселення і дало назву археологічній Бондарихинській культурі. На Бондарихинському поселенні виявлено, крім того, поселення пізньоскіфських часів (IV—III століття до н. е.), а також рештки ранньо-слов’янського поселення (середина І тисячоліття н. е.).
Отже територія по Дінцю, куди входив і сучасний Ізюм, була складовою частиною обширної землі східних слов’ян — предків російського, українського і білоруського народів, а згодом увійшла до складу древньоруської держави — Київської Русі.
У XII столітті, коли після розпаду Київської Русі на окремі князівства і землі посилився натиск кочівників-половців, населення краю поступово почало відступати на північ. У ті часи територія Ізюма та його околиць, як і навколишня місцевість, була ареною жорстоких битв. У 1111 році поблизу річки Сальниці (яка тепер має назву р. Річки), що впадає в Донець, напроти нинішньої Поромної вулиці на околиці Ізюма, русичі на чолі з київським князем Володимиром ущент розгромили половецьке військо. Стародавній літопис зберіг до наших днів образний опис цієї битви: «И брань бысть люта межи ими… И поступи Володимер с полки своими и Давид, и возревше половцы вдашаплещи свои на бег. И падаху половцы перед полком Володимеровым…». Саме тут 9 травня 1185 року стала табором дружина сіверського князя Ігоря. Переправившись через Донець, руські війська вночі вирушили в похід, поетично оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».
Боротьба з половцями тривала до початку XIII століття. У 40-х рр. південні древньоруські землі були повністю розорені монголо-татарами.
З кінця XV століття, після утворення Російської централізованої держави, почалося більш інтенсивне заселення території по берегах Дінця. У зв’язку із спустошливими нападами кримських татар на окраїнні російські землі московський уряд з початку XVI століття ввів на території краю сторожову службу.
Ізюм — місто обласного підпорядкування, центр Ізюмського району. Розташований за 138 км на південний схід від Харкова по обох берегах Сіверського Дінця, на автомагістралі Харків — Ростов-на-Дону. Залізнична станція. Населення 41,9 тис. чоловік.
Місцевість, де розташований Ізюм, була заселена з давніх-давен. Тут археологи виявили залишки поселень часів мезоліту (XIII—VI тисячоліття до н. е.), 5 неолітичних стоянок (V—III тисячоліття до н. е.). Серед знахідок зустрічаються кремінні знаряддя праці (гарпуни з мікролітичними вставками — мезоліт; сокири, ножі, ручні скребки — неоліт) та керамічний посуд з ямково-гребінцевим і гребінцево-накольчатим орнаментом.
На рубежі переходу від бронзового віку до раннього залізного (VIII—VII століття до н. е.) на території поблизу Ізюма, в урочищі Бондарисі, існувало поселення, на якому були виявлені: напівземлянка і серед знарядь праці — ливарні форми для відливання кельтів (сокир). Це поселення і дало назву археологічній Бондарихинській культурі. На Бондарихинському поселенні виявлено, крім того, поселення пізньоскіфських часів (IV—III століття до н. е.), а також рештки ранньо-слов’янського поселення (середина І тисячоліття н. е.).
Отже територія по Дінцю, куди входив і сучасний Ізюм, була складовою частиною обширної землі східних слов’ян — предків російського, українського і білоруського народів, а згодом увійшла до складу древньоруської держави — Київської Русі.
У XII столітті, коли після розпаду Київської Русі на окремі князівства і землі посилився натиск кочівників-половців, населення краю поступово почало відступати на північ. У ті часи територія Ізюма та його околиць, як і навколишня місцевість, була ареною жорстоких битв. У 1111 році поблизу річки Сальниці (яка тепер має назву р. Річки), що впадає в Донець, напроти нинішньої Поромної вулиці на околиці Ізюма, русичі на чолі з київським князем Володимиром ущент розгромили половецьке військо. Стародавній літопис зберіг до наших днів образний опис цієї битви: «И брань бысть люта межи ими… И поступи Володимер с полки своими и Давид, и возревше половцы вдашаплещи свои на бег. И падаху половцы перед полком Володимеровым…». Саме тут 9 травня 1185 року стала табором дружина сіверського князя Ігоря. Переправившись через Донець, руські війська вночі вирушили в похід, поетично оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».
Боротьба з половцями тривала до початку XIII століття. У 40-х рр. південні древньоруські землі були повністю розорені монголо-татарами.
З кінця XV століття, після утворення Російської централізованої держави, почалося більш інтенсивне заселення території по берегах Дінця. У зв’язку із спустошливими нападами кримських татар на окраїнні російські землі московський уряд з початку XVI століття ввів на території краю сторожову службу.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Ізюм, місто, Харківська область, Україна
Частина ІІ
Господарство повіту налагоджувалось в умовах жорстокої боротьби з бандитизмом. На вулицях Ізюма і на горі Крем’янець завжди вартували озброєні дружинники. У травні 1920 року на околицях Ізюма з’явилась банда Махна. Делегати першого повітового з’їзду комсомолу, що тоді відбувався у місті, припинили засідання і оголосили себе мобілізованими на боротьбу з бандою. Після того, як махновців відігнали, з’їзд продовжував свою роботу. У липні того ж року махновці несподівано вдерлися в Ізюм, вчинили жорстоку розправу над комуністами, спалили міст через Донець, перервали телефонний зв’язок, зруйнували й пограбували державні установи, склади з продовольством, обмундируванням, зброєю.
В перших лавах борців проти бандитизму були комсомольці і сільські активісти. У 1921—1922 рр. комсомольський загін Ізюма брав участь в боротьбі з куркульсько-націоналістичними бандами, які тероризували трудове населення, всіляко намагалися перешкодити роботі радянських установ, зірвати постачання індустріальних центрів продовольством, а сіл — промисловими товарами. В листопаді 1922 року загін незаможних селян під командуванням П. Бойка біля села Мечебилового розбив банду «Козла» — останню, що діяла на території повіту.
Народ свято шанує пам’ять про тих, хто поліг в боротьбі за зміцнення Радянської влади. В центрі Ізюма, в міському парку, встановлено пам’ятник на могилі загиблих героїв. Тут, зокрема, похований тодішній голова земвідділу повітового виконкому І. Я. Майборода, який загинув у бою з бандою Савонова у 1920 році.
Запровадження нової економічної політики, заміна продрозверстки продподатком створювали умови для піднесення сільського господарства, для відбудови й розвитку промисловості, зміцнювали союз робітничого класу і селянства.
Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету 15 березня 1922 року за успішну господарську роботу нагородила Ізюмський повітовий виконавчий комітет орденом Трудового Червоного Прапора УРСР. Голові Ізюмського виконкому, делегатові VI і VII Всеукраїнських з’їздів Рад Г. П. Сукачову було оголошено товариську подяку.
Господарство повіту налагоджувалось в умовах жорстокої боротьби з бандитизмом. На вулицях Ізюма і на горі Крем’янець завжди вартували озброєні дружинники. У травні 1920 року на околицях Ізюма з’явилась банда Махна. Делегати першого повітового з’їзду комсомолу, що тоді відбувався у місті, припинили засідання і оголосили себе мобілізованими на боротьбу з бандою. Після того, як махновців відігнали, з’їзд продовжував свою роботу. У липні того ж року махновці несподівано вдерлися в Ізюм, вчинили жорстоку розправу над комуністами, спалили міст через Донець, перервали телефонний зв’язок, зруйнували й пограбували державні установи, склади з продовольством, обмундируванням, зброєю.
В перших лавах борців проти бандитизму були комсомольці і сільські активісти. У 1921—1922 рр. комсомольський загін Ізюма брав участь в боротьбі з куркульсько-націоналістичними бандами, які тероризували трудове населення, всіляко намагалися перешкодити роботі радянських установ, зірвати постачання індустріальних центрів продовольством, а сіл — промисловими товарами. В листопаді 1922 року загін незаможних селян під командуванням П. Бойка біля села Мечебилового розбив банду «Козла» — останню, що діяла на території повіту.
Народ свято шанує пам’ять про тих, хто поліг в боротьбі за зміцнення Радянської влади. В центрі Ізюма, в міському парку, встановлено пам’ятник на могилі загиблих героїв. Тут, зокрема, похований тодішній голова земвідділу повітового виконкому І. Я. Майборода, який загинув у бою з бандою Савонова у 1920 році.
Запровадження нової економічної політики, заміна продрозверстки продподатком створювали умови для піднесення сільського господарства, для відбудови й розвитку промисловості, зміцнювали союз робітничого класу і селянства.
Президія Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету 15 березня 1922 року за успішну господарську роботу нагородила Ізюмський повітовий виконавчий комітет орденом Трудового Червоного Прапора УРСР. Голові Ізюмського виконкому, делегатові VI і VII Всеукраїнських з’їздів Рад Г. П. Сукачову було оголошено товариську подяку.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
ІЗЮМСЬКА ОБОРОННА ЛІНІЯ, Нова лінія, Новозбудована лінія – система оборонних укріплень, споруджена 1679–80 для захисту укр. та рос. земель від турец.-татар. агресії. Розташов. в межах сучасної Харківської області України та Бєлгородської обл. РФ. Протяжність – 530 км. Пролягала із зх. від м-ка Коломак, збудованого 1675–76 на р. Коломак (прит. Ворскли, бас. Дніпра), до р. Сіверський Донець (прит. Дону), далі – вздовж рік Сіверський Донець та його прит. Оскіл до гирла р. Валуй (прит. Сіверського Дінця) – а потім до р. Тиха Сосна (прит. Дону). Як воєн.-інженерний комплекс включала земляні вали, дерев'яні споруди, лісові засіки, міста й фортеці. Найголовнішими із земляних валів були Перекопський (від верхів'я Коломака до верхів'я р. Мжа (прит. Сіверського Дінця), перекривав шлях татар. вторгнень – Муравський шлях) і Палатовський (у пн.-сх. ч. лінії). Безпосередньо на І.о.л. стояли: Коломак, Високопілля, Новий Перекоп (нині с. Перекіп, обидва села Валківського р-ну), Бишкин (нині с. Черкаський Бишкин), Лиман (нині с-ще міськ. типу; обидва Зміївського р-ну), Андрієві Лози (нині смт Андріївка), Балаклія, Савинська (нині смт Савинці; всі Балаклійського р-ну), Ізюм, Царевоборисів (нині с. Червоний Оскіл Ізюмського р-ну), Остропілля, Купенське (нині м. Куп'янськ), Кам'янське (нині с. Кам'янка Дворічанського р-ну) і Валуйки (крайній сх. пункт; нині місто Бєлгородської обл., РФ). Північніше, неподалік І.о.л., вздовж р. Мжа, існували міста Валки, Водолага (нині с. Стара Водолага Нововодолазького р-ну), Соколів (нині с. Соколове Зміївського р-ну), Зміїв. На буд-ві І.о.л. працювали десятки тисяч українців та росіян. Заселялася, охоронялася і добудовувалася І.о.л. переважно укр. козаками-переселенцями, які в Слобідській Україні поділялися на чотири стани: вартові, станичні, городові й полкові. В 1730-х рр. І.о.л. втратила своє оборонне значення у зв'язку зі спорудженням Української лінії між Дніпром і Сіверським Дінцем.
- DVK_Dmitriy
- Супермодератор
- Повідомлень: 5313
- З нами з: 25 березня 2016, 19:59
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 988 разів
- Подякували: 3907 разів
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
Часовня при приюте в Изюме. 1915 г.
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
Списки евакуйованих
https://www.facebook.com/photo/?fbid=21 ... 3942343460
Інформація з ФБ (UAGenealogy, Каролина Рубан)
https://www.facebook.com/photo/?fbid=21 ... 3942343460
Інформація з ФБ (UAGenealogy, Каролина Рубан)
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
ЦДІАК
Українська назва Гнидівка, сл. Російська назва Гнидовка, сл.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Ізюмского ок. Харьковского нам.,
За адмін. поділом XIX ст. Ізюмського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Ізюм, м.
Церкви Вознесіння Господнього
Примітки у складі м.Ізюм, район Нижнє селище
Тип Фонд Опис Справа
?
Українська назва Гнидівка, сл. Російська назва Гнидовка, сл.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Ізюмского ок. Харьковского нам.,
За адмін. поділом XIX ст. Ізюмського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Ізюм, м.
Церкви Вознесіння Господнього
Примітки у складі м.Ізюм, район Нижнє селище
Тип Фонд Опис Справа
?
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
ЦДІАК
Українська назва Ізюм, м. Російська назва Ізюм, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Ізюмського п., з 1765 р. Ізюмського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Ізюмського пов. Харківського нам., з 1797 р. Ізюмського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Ізюмського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Ізюмського р-ну Харківської обл.
Церкви Церкви:
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 Вознесіння Господнього (приміська сл. Гнидівка — 542(1737); 543(1742); 544(1743); 550(1761); 551(1762); 555(1767); 557(1768); 559(1771); 562(1772); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); ; 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 584(1784); 586(1784) - 2-й зош.; 589(1785); 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 616(1794); 617(1795); Вознесіння господнього (приміська сл. Піски) — 636(1788); 611(1792); 612(1793); 620(1796); 630(1798); 631(1799); Воздвиження Чесного Хреста Господнього — 542(1737); 543(1742); 544(1743); 547(1745); 548(1746); 553(1764); 557(1768); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 559(1770); 562(1772); 564(1776); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780)-2 зош.; 573(1780)-3-й зош.; 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 586(1784); 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 593(1786)-2 зош.; 592(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 636(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); 631(1799) Покрова Пресвятої Богородиці - 542(1737); 543(1742); 547(1745); 548(1746); 552(1763); 555(1767); 559(1770, 1771); 559(1772); 562(1772)-2-й зош.; 564(1776); 566(1777); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 573(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 592(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); Преображення Господнього - 547(1745); 548(1746); 550(1761); 557(1768)-2 зош.; 559(1770); 562(1772); 564(1776); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); 578(1782); 580(1783); 586(1784); 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 592(1786)-2-й зош.; 593(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 636(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); св. Миколая - 543(1742); 544(1743); 548(1746); 552(1763); 562(1772); 564(1776); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 584(1784); 586(1784) - 2-й зош.; 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 594(1786); 597(1787); 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); 631(1799)
сповідний розпис 1989 1 Вознесіння Господнього (приміська сл.Гнидівка) - 560(1771); 563(1775); 565(1776); 567(1777); 634(1778); 571(1779); 574(1780); 576(1781); 577(1782); 581(1783); 587(1784); 590(1785); 595(1786); 599(1787); 602(1788); 605(1789); 609(1791); 610(1792); 613(1793); 615(1794); Вознесіння Господнього (приміська сл. Піски) - 619(1796); 624(1797); 629(1798); 632(1799); Преображення Господнього - 563(1775); 565(1776); 567(1777); 634(1778);571(1779); 574(1780); 576(1781); 577(1782); 581(1783); 587(1784); 590(1785); 595(1786); 599(1787); 602(1788); 605(1789); 609(1791)*; 610(1792); 613(1793); 615(1794); 619(1796); 624(1797); - 2 зош.; 629(1798)-2 зош.; 632(1799);
клірова відомість 1989 1 Преображення Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799); св. Миколая - 625(1797); 626(1798); 628(1799); Вознесіння Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799)
Українська назва Ізюм, м. Російська назва Ізюм, г.
Назва на 2009 рік
Приписні села
Адмін поділ за документами Ізюмського п., з 1765 р. Ізюмського к. Слобідсько-Української губ., з 1780 р. Ізюмського пов. Харківського нам., з 1797 р. Ізюмського пов. Слобідсько-Української губ.
За адмін. поділом XIX ст. Ізюмського пов. Харківської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Ізюмського р-ну Харківської обл.
Церкви Церкви:
Примітки
Тип Фонд Опис Справа
метрична книга 1989 1 Вознесіння Господнього (приміська сл. Гнидівка — 542(1737); 543(1742); 544(1743); 550(1761); 551(1762); 555(1767); 557(1768); 559(1771); 562(1772); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); ; 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 584(1784); 586(1784) - 2-й зош.; 589(1785); 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 616(1794); 617(1795); Вознесіння господнього (приміська сл. Піски) — 636(1788); 611(1792); 612(1793); 620(1796); 630(1798); 631(1799); Воздвиження Чесного Хреста Господнього — 542(1737); 543(1742); 544(1743); 547(1745); 548(1746); 553(1764); 557(1768); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 559(1770); 562(1772); 564(1776); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780)-2 зош.; 573(1780)-3-й зош.; 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 586(1784); 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 593(1786)-2 зош.; 592(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 636(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); 631(1799) Покрова Пресвятої Богородиці - 542(1737); 543(1742); 547(1745); 548(1746); 552(1763); 555(1767); 559(1770, 1771); 559(1772); 562(1772)-2-й зош.; 564(1776); 566(1777); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 573(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 592(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); Преображення Господнього - 547(1745); 548(1746); 550(1761); 557(1768)-2 зош.; 559(1770); 562(1772); 564(1776); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 573(1780)-2-й зош.; 575(1781); 578(1782); 580(1783); 586(1784); 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 592(1786)-2-й зош.; 593(1786); 597(1787); 600(1787)-2-й зош.; 636(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); св. Миколая - 543(1742); 544(1743); 548(1746); 552(1763); 562(1772); 564(1776); 566(1777); 568(1778); 569(1779); 570(1779)-2-й зош.; 572(1780); 575(1781); 578(1782); 579(1783); 580(1783) - 2-й зош.; 584(1784); 586(1784) - 2-й зош.; 589(1785); 591(1785)-2-й зош.; 594(1786); 597(1787); 635(1788); 603(1789); 606(1790); 607(1791); 611(1792); 612(1793); 616(1794); 617(1795); 620(1796); 630(1798); 631(1799)
сповідний розпис 1989 1 Вознесіння Господнього (приміська сл.Гнидівка) - 560(1771); 563(1775); 565(1776); 567(1777); 634(1778); 571(1779); 574(1780); 576(1781); 577(1782); 581(1783); 587(1784); 590(1785); 595(1786); 599(1787); 602(1788); 605(1789); 609(1791); 610(1792); 613(1793); 615(1794); Вознесіння Господнього (приміська сл. Піски) - 619(1796); 624(1797); 629(1798); 632(1799); Преображення Господнього - 563(1775); 565(1776); 567(1777); 634(1778);571(1779); 574(1780); 576(1781); 577(1782); 581(1783); 587(1784); 590(1785); 595(1786); 599(1787); 602(1788); 605(1789); 609(1791)*; 610(1792); 613(1793); 615(1794); 619(1796); 624(1797); - 2 зош.; 629(1798)-2 зош.; 632(1799);
клірова відомість 1989 1 Преображення Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799); Воздвиження Чесного Хреста Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799); св. Миколая - 625(1797); 626(1798); 628(1799); Вознесіння Господнього - 625(1797); 626(1798); 628(1799)
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: ІЗЮМ, місто, Харківська область, Україна
У звільненому місті Ізюм Харківської області виявили масове поховання українських військових та мирних мешканців. Усі вони гинули від рук загарбників із перших днів війни. Тоді російські літаки нещадно бомбардували місто, обстрілювали його з танків та артилерії.
Серед хрестів на могилах у лісі є кілька із табличками. Тут похована ціла родина Столпакових та Жихарєвих – батьки, діти, дідусь із бабусею.
Сім'я 31-річної Олени та 34-річного Дмитра Столпакових із дітьми Олесею та Сашею, а також батьки Олени – Олександр та Тетяна Жихарєви з дочкою Машею – жили у багатоповерховому будинку на вулиці Першотравнева, 2.
https://news.obozrevatel.com/ukr/societ ... udinku.htm
Серед хрестів на могилах у лісі є кілька із табличками. Тут похована ціла родина Столпакових та Жихарєвих – батьки, діти, дідусь із бабусею.
Сім'я 31-річної Олени та 34-річного Дмитра Столпакових із дітьми Олесею та Сашею, а також батьки Олени – Олександр та Тетяна Жихарєви з дочкою Машею – жили у багатоповерховому будинку на вулиці Першотравнева, 2.
https://news.obozrevatel.com/ukr/societ ... udinku.htm
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 10 гостей