Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
- surnameindex
- Повідомлень: 780
- З нами з: 18 липня 2016, 23:24
- Дякував (ла): 194 рази
- Подякували: 298 разів
- Контактна інформація:
Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
Заворичі, Броварський район, Київська область
Заворичи, Ярославская волость
Заворичи, Броварский район, Киевская область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Георгиевская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Заворичи (1834):
Андрух
Безручко
Бобошко
Будник
Быба
Волк
Герасименко
Горбачь
Денисенко
Доля
Еременко
Жиленко
Калениченко
Кируха
Кондратенко
Косенко
Кравченко
Кыриченко, Кириченко
Мирошник
Отрох
Перец
Процко
Савенко
Саливон
Самойленко
Сердюк
Солонинов
Стобка
Тил
Ткаченко
Удовенко
Федоровска
Циб
Черный
Заворичи, Ярославская волость
Заворичи, Броварский район, Киевская область
http://www.surnameindex.info/info/chern ... index.html
Георгиевская церковь
Некоторые фамилии жителей с. Заворичи (1834):
Андрух
Безручко
Бобошко
Будник
Быба
Волк
Герасименко
Горбачь
Денисенко
Доля
Еременко
Жиленко
Калениченко
Кируха
Кондратенко
Косенко
Кравченко
Кыриченко, Кириченко
Мирошник
Отрох
Перец
Процко
Савенко
Саливон
Самойленко
Сердюк
Солонинов
Стобка
Тил
Ткаченко
Удовенко
Федоровска
Циб
Черный
Удачи в поисках!
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
Surname Index
http://surnameindex.info/news/
http://surnameindex.info/info/
http://surnameindex.info/mil/
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
З історії міст і сіл УРСР виданої у 1968-1973 роках.
ЗАВОРИЧІ — село, центр сільської Ради, розташоване обабіч річки Гнізної, за 45 км від районного центру, за 1 км від залізничної станції Заворичі. Населення — 2843 чоловіка.
В селі розміщена центральна садиба радгоспу «Заворицький», який має 3884 га землі, в т. ч. 1756 га орної. Напрям господарства — овочево-молочний.
У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека. Діють лікарня, пологовий будинок, медамбулаторія.
Перша згадка про Заворичі в історичних документах належить до 1636 року.
За героїзм у боях проти фашистських загарбників 65 жителів села нагороджені орденами й медалями. А. В. Сітько удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
З вікіпедії
Історія
Середньовіччя
Літописні дані свідчать про заснування цього поселення ще князем Володимиром Великим у 980 р. Очевидно, відкрите археологами Заворицьке городище-городок, відноситься саме до того часу. Заворицький городок входив до Трубізької системи оборонних споруд княжої доби. Місцеві перекази переповідають про події 1223 р., начебто тут невеликий татарський загін зазнав поразки від народного ополчення.[1]
Значна роль Заворич як укріпленого місця біля трубізької переправи і в середньовіччі. Тут містилась резиденція польсько-королівського намісника, жила "околична" шляхта. Селище Zaworzyce згадується в польській люстрації 1618 року.[3] У документах 1628 р. Заворичі згадуються як містечко.[4] Також Заворичі згадуються в Руській (Волинській) метриці за 1620, 1623-1625, 1643 та 1646 роки.[5]
За Гетьманщини
З початком визвольної боротьби Богдана Хмельницького тут сформувалася Заворицька козацька сотня.
У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується местечко Заворичи. У ньому було 60 дворів (серед них 11 дворів — «ґрунтових» без коней та волів, 11 дворів — «бобильських» без землі). У господарствах загалом було 40 волів та 10 коней. На Трубежі був млин, яким володів остерський міщанин Стенка Кондратьевъ сынъ Гаркавенко. У книзі перераховано всіх чоловіків та вдів поіменно.[6]
Згідно з "Генеральним слідством Київського полку" (1729-1731) раніше село Заворичі було військовим (вільним, козацьким), потім, за визначенням полковника Солонини, селом володів полковий суддя Незамай. 1690 державною жалуваною грамотою за військову службу "у вічне володіння" село отримав бунчуковий товариш Яків Солонина. 1729 цими маєтностями володіли його спадкоємці. Зокрема, вдова колишнього бунчукового товариша Кирила Яковича Солонини Домна володіла 23 дворами в Заворичах та Мокрецахъ Бобровицької сотні (17 — у Заворичах), а також млином на річці Гніздній та винницею. Бунчуковий товариш Федір Васильович Солонина (племінник Кирила), володів 13 (чи 12) дворами, 3 млинами на Гніздній, млином на Трубежі та 2 винницями. Млини та винниці було придбано за власні гроші.[7]
За Російської імперії
Згідно з Рум’янцевським описом 1766 року в поміщиці М. Солонини було сінокосу на 372 копи сіна (з 1 десятини збиралося в середньому 10 кіп сіна).[8]
У 1799 році суддя скасованого Остерського повітового суду надвірний радник Микола Солонина просив генерал-прокурора Лопухіна призначити йому жалування, оскільки він залишився без роботи, а протягом 1797-1798 років під час пожеж погоріли всі його кріпосні селяни (в Заворичах 98 — чоловіків, на хуторі Ташані — 18). Жалування не було призначено.[9]
За даними перепису 1859, населення села — 1146 осіб на 196 дворів.[10] Серед них — 556 чоловіків та 590 жінок. Заворичі — село казачье, казенное и владѣльческое, розташоване при р. Трубежѣ. У селі були православна церква та винокурня.
У 1861 році, після скасування кріпацтва, найкращі землі були передані представникам старої шляхти - української та великоруської: Афендику, Барановським, Глівинському, Данилевському, Добжицькому, Литварю, Лопатіну, Холодовичу. Після прокладання залізниці у 1868 р. та відкриття полустанку в Заворичах поселяються дворянсько-поміщицькі сім’ї, будуються садиби, парки. У 1900 році з ініціативи дворян-власників збудовано приміщення залізничної станції.
У 1873 році збудували церкву Святого Георгія (пережила радянську окупацію та існує дотепер).
За переписом 1897 року в селі мешкало 1706 осіб, серед них — 815 чоловіків та 891 жінка. Православними себе назвали 1626.[11]
Історія
Середньовіччя
Літописні дані свідчать про заснування цього поселення ще князем Володимиром Великим у 980 р. Очевидно, відкрите археологами Заворицьке городище-городок, відноситься саме до того часу. Заворицький городок входив до Трубізької системи оборонних споруд княжої доби. Місцеві перекази переповідають про події 1223 р., начебто тут невеликий татарський загін зазнав поразки від народного ополчення.[1]
Значна роль Заворич як укріпленого місця біля трубізької переправи і в середньовіччі. Тут містилась резиденція польсько-королівського намісника, жила "околична" шляхта. Селище Zaworzyce згадується в польській люстрації 1618 року.[3] У документах 1628 р. Заворичі згадуються як містечко.[4] Також Заворичі згадуються в Руській (Волинській) метриці за 1620, 1623-1625, 1643 та 1646 роки.[5]
За Гетьманщини
З початком визвольної боротьби Богдана Хмельницького тут сформувалася Заворицька козацька сотня.
У переписній книзі Малоросійського приказу (1666) згадується местечко Заворичи. У ньому було 60 дворів (серед них 11 дворів — «ґрунтових» без коней та волів, 11 дворів — «бобильських» без землі). У господарствах загалом було 40 волів та 10 коней. На Трубежі був млин, яким володів остерський міщанин Стенка Кондратьевъ сынъ Гаркавенко. У книзі перераховано всіх чоловіків та вдів поіменно.[6]
Згідно з "Генеральним слідством Київського полку" (1729-1731) раніше село Заворичі було військовим (вільним, козацьким), потім, за визначенням полковника Солонини, селом володів полковий суддя Незамай. 1690 державною жалуваною грамотою за військову службу "у вічне володіння" село отримав бунчуковий товариш Яків Солонина. 1729 цими маєтностями володіли його спадкоємці. Зокрема, вдова колишнього бунчукового товариша Кирила Яковича Солонини Домна володіла 23 дворами в Заворичах та Мокрецахъ Бобровицької сотні (17 — у Заворичах), а також млином на річці Гніздній та винницею. Бунчуковий товариш Федір Васильович Солонина (племінник Кирила), володів 13 (чи 12) дворами, 3 млинами на Гніздній, млином на Трубежі та 2 винницями. Млини та винниці було придбано за власні гроші.[7]
За Російської імперії
Згідно з Рум’янцевським описом 1766 року в поміщиці М. Солонини було сінокосу на 372 копи сіна (з 1 десятини збиралося в середньому 10 кіп сіна).[8]
У 1799 році суддя скасованого Остерського повітового суду надвірний радник Микола Солонина просив генерал-прокурора Лопухіна призначити йому жалування, оскільки він залишився без роботи, а протягом 1797-1798 років під час пожеж погоріли всі його кріпосні селяни (в Заворичах 98 — чоловіків, на хуторі Ташані — 18). Жалування не було призначено.[9]
За даними перепису 1859, населення села — 1146 осіб на 196 дворів.[10] Серед них — 556 чоловіків та 590 жінок. Заворичі — село казачье, казенное и владѣльческое, розташоване при р. Трубежѣ. У селі були православна церква та винокурня.
У 1861 році, після скасування кріпацтва, найкращі землі були передані представникам старої шляхти - української та великоруської: Афендику, Барановським, Глівинському, Данилевському, Добжицькому, Литварю, Лопатіну, Холодовичу. Після прокладання залізниці у 1868 р. та відкриття полустанку в Заворичах поселяються дворянсько-поміщицькі сім’ї, будуються садиби, парки. У 1900 році з ініціативи дворян-власників збудовано приміщення залізничної станції.
У 1873 році збудували церкву Святого Георгія (пережила радянську окупацію та існує дотепер).
За переписом 1897 року в селі мешкало 1706 осіб, серед них — 815 чоловіків та 891 жінка. Православними себе назвали 1626.[11]
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
Дерев’яна архітектура Київщини доби класицизму та історизму також дуже цікава та різноманітна. Серед пам’яток того часу трапляються храми гарних пропорцій і форм. Приклад – Георгіївська церква у селі Заворичі Броварського р-ну. Село розташоване на кордоні з Чернігівською областю. Церкву збудували 1878 року в стилі історизм. Гарної архітектури храм вдало розташовано – на пагорбі між річками Трубіж і Гнізна.
Джерело
Джерело
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
Офіційно село Заворичі було утворене у 980 році князем Володимиром Великим. Князь збудував тут Заворицьке городище, що входило у Трубізьку оборонну лінію. Ймовірно, раніше село називалося Заворотичі. Із назвою пов'язана легенда про трьох братів-богатирів, які зібрали місцеве ополчення і завернули тут татарське військо.
Відомо що із 16 століття до 1917 року Заворичі належали відомому роду білоруських шляхтичів - Оскеркам. Останній представник роду на початку 20 століття збудував у селі палац, навколо якого розбив розкішний парк. Нині збереглися лише залишки садиби Оскерків.
Церква Святого Георгія у Заворичах була збудована у 1873 році. Офіційно пам'яткою архітектури не вважається.
Джерело
Відомо що із 16 століття до 1917 року Заворичі належали відомому роду білоруських шляхтичів - Оскеркам. Останній представник роду на початку 20 століття збудував у селі палац, навколо якого розбив розкішний парк. Нині збереглися лише залишки садиби Оскерків.
Церква Святого Георгія у Заворичах була збудована у 1873 році. Офіційно пам'яткою архітектури не вважається.
Джерело
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Заворичі, село, Броварський район, Київська обл, Україна
ЦДІАК
Адмін поділ за документами-Козелецького пов. Малороссійська губ., з 1802 р. Козелецького пов .Чернігівської губ.
За адмін. поділом XIX ст.-Козелецького пов. Чернігівської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Броварського р-ну Київської обл.
Церква-св. Георгія
метрична книга 127 1012 1089(1797-1809);
сповідний розпис 127 1015 77(1781)
Адмін поділ за документами-Козелецького пов. Малороссійська губ., з 1802 р. Козелецького пов .Чернігівської губ.
За адмін. поділом XIX ст.-Козелецького пов. Чернігівської губ.
За адмін. поділом XXI ст.-Броварського р-ну Київської обл.
Церква-св. Георгія
метрична книга 127 1012 1089(1797-1809);
сповідний розпис 127 1015 77(1781)
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 14 гостей