ВІННИЦЯ, місто, Вінницької області, Україна
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
Вперше згадується під 1363 як фортеця, побудована литов. князями Коріятовичами для захисту Поділля. 1541 нас. в. та Брацлава брало участь у виступі проти старостинської адміністрації. Для укріплення в. 1558 збудовано нову фортецю на о-ві Кемпа (Пд. Буг). Після її спорудження на правому березі виникло «Нове місто», а за лівим берегом закріпилася назва «Старе місто». Від 1598 в. – центр Брацлавського воєводства. 1640 отримала магдебурзьке право. 1642 в місті відкрито єзуїтський, а 1662 – правосл. колегіуми.
У період 1400–1569 в. зазнала 30 великих нападів татар. Уже на поч. національної революції 1648–1676 (лип. 1648) козац. загони на чолі з М.Кривоносом звільнили в. з-під влади Польщі. 1653–67 в. була центром Вінницького полку. Протягом берез. 1651 між козац. військами на чолі з I.Богуном і польс. військом під орудою С.Лянцкоронського точилася боротьба за в. У груд. 1653 до міста завітав Б.Хмельницький.
За Андрусівським договором (перемир’ям) 1667 в. поверталася під владу Польщі. Вінниччани не визнали договору, і 1671 сюди направлено польс. каральну експедицію на чолі з великим коронним гетьманом Я.Собеським (див. Ян ІІІ Собеський). За Бучацьким мирним договором 1672 в. потрапила під владу Османської імперії, і лише за Карловицьким мирним договором 1699 (див. Карловицький конгрес 1698–1699) Польща повернула собі контроль над містом.
Наприкінці 17 ст. В. належала до зони відродження козаччини на Правобережній Україні. Гетьмани I.Мазепа та I.Скоропадський робили спроби відновлення Він. полку. Протягом 18 ст. Вінниччина була базою гайдамацького руху (1734 та 1750 гайдамаки захоплювали Він. замок). Городяни в. у 2-й пол. 18 ст. брали участь у масштабному русі міст Правобереж. України за збереження міськ. привілеїв (1791 разом із Житомиром, Кам’янцем (нині м. Кам’янець-Подільський) та Луцьком здобула право на апеляційний суд).
Після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) в. у складі Російської імперії. 1793–97 – центр Брацлавського намісництва, а з 1797 – повітове місто Подільської губернії. У 19 – на поч. 20 ст. стає жвавим торговим центром з розвиненою харчовою галуззю. У місті проживала численна єврейс. громада (1897 – 36 % нас.). 1905 тут мав місце єврейс. погром.
В роки української революції 1917–1921 певний час В. була місцем перебування уряду Української Народної Республіки (1919). В 1920–30-ті рр. В. перебирає значення адм. центру Поділля у колиш. губернського міста – Кам’янця-Подільського. Стає важливим пром. та культ. центром. Тут працював Кабінет вивчення (виучування) Поділля 1924–30. Від 1932 в. – обласний центр УРСР. Райцентр 1923–30, 1937–62 та від 1965.
В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945 під час гітлерівської окупації з 19 лип. 1941 по 20 берез. 1944 у місті діяла підпільна орг-ція (див. Підпілля комуністичне в Україні 1941–1944). У лип. 1943 перед світ. громадськістю тут викрито «вінницький злочин» – проведено розкопки багатотис. поховання загиблих від рук чекістів 1937–38 (див. Вінницька трагедія 1937–1938).
В. – батьківщина М.Коцюбинського та Ю.Коцюбинського, кінорежисера І.Савченка.
Архіт. пам’ятки: Єзуїтський (1610–17) та Домініканський (1624) монастирі; церква святителя Миколая (1746; дерев’яна) та дзвіниця (1-ша пол. 19 ст.); садиба в П’ятничанах (18 ст.); музей-садиба М.Пирогова.
http://history.org.ua/?termin=Vinnytsia_mst
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
Пропонуємо до вашої уваги прем'єру документального фільму "Вознесіння. Літопис забутого храму", присвяченого історії Вознесенської парафії м.Вінниці.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
З "Історії міст і сіл Української РСР" - видано у 1960-ті роки
Вінниця в XVIII і XIX столітті
За часів панування шляхетської Польщі Вінниця розвивалася слабо. На початку XVIII ст. з господарського погляду вона мало чим відрізнялася від навколишніх старостинських сіл. Ремісництво звужувалося, занепадала торгівля. Міщани втрачали свої права і потрапляли в цілковиту залежність від старости.
У важких умовах розвивалася українська культура. Внаслідок переслідування українських шкіл і витіснення їх польськими, культурний рівень вінницьких міщан дуже знизився. В 60—70-х рр. XVIII ст. неписьменними були всі цехові майстри, весь склад міського уряду, сам війт і навіть керівники братства при церкві Кузьми й Дем’яна, яке утримувало братську школу. Цю школу 1778 року закрили.
Діти заможних вінницьких міщан вчилися у польських школах, які були створені у Вінниці після закриття єзуїтських навчальних закладів. Коли в Краківському університеті почали готувати лікарів за рахунок самих міст, з Вінниці 1785 року туди виїхали троє стипендіатів — Яків Педченко, Влас Хмель, Іван Крубович. Один з них (Яків Педченко) після закінчення університету в 1792 році здобув ступінь доктора медицини і повернувся до Вінниці, де й зайнявся лікарською практикою.
Вінниця в XVIII і XIX столітті
За часів панування шляхетської Польщі Вінниця розвивалася слабо. На початку XVIII ст. з господарського погляду вона мало чим відрізнялася від навколишніх старостинських сіл. Ремісництво звужувалося, занепадала торгівля. Міщани втрачали свої права і потрапляли в цілковиту залежність від старости.
У важких умовах розвивалася українська культура. Внаслідок переслідування українських шкіл і витіснення їх польськими, культурний рівень вінницьких міщан дуже знизився. В 60—70-х рр. XVIII ст. неписьменними були всі цехові майстри, весь склад міського уряду, сам війт і навіть керівники братства при церкві Кузьми й Дем’яна, яке утримувало братську школу. Цю школу 1778 року закрили.
Діти заможних вінницьких міщан вчилися у польських школах, які були створені у Вінниці після закриття єзуїтських навчальних закладів. Коли в Краківському університеті почали готувати лікарів за рахунок самих міст, з Вінниці 1785 року туди виїхали троє стипендіатів — Яків Педченко, Влас Хмель, Іван Крубович. Один з них (Яків Педченко) після закінчення університету в 1792 році здобув ступінь доктора медицини і повернувся до Вінниці, де й зайнявся лікарською практикою.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
"Історії міст і сіл Української РСР" - видано у 1960-ті роки
Велика Жовтнева соціалістична революція i Громадянська війна
В процесі розвитку капіталізму народжувався й формувався робітничий клас. Робітники від світанку до ночі надривались у непосильній праці, одержуючи за неї від 8 до 15 крб. на місяць. За таку ж саму роботу жінкам платили 5—7 крб., а підліткам — ще менше. Значна частина заробітку йшла на штрафи, які здиралися з трудящих за кожну дрібницю. З поширенням марксистсько-ленінських ідей зростала класова свідомість пролетаріату Вінниці. Цьому значною мірою сприяла марксистська література, яка поширювалась у Вінниці1. Під час обшуків поліція не раз виявляла заборонену літературу, зокрема: «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, праці К. Маркса «Класова боротьба у Франції» та «Наймана праця і капітал», В. І. Леніна «До сільської бідноти» та ін.. Особливе значення в справі революціонізації пролетаріату відіграла ленінська «Искра». В цій газеті за серпень 1901 року друкувалася кореспонденція з Вінниці, у якій викривалося свавілля губернатора. З 1904 року в місті активно діяла соціал-демократична організація. Її члени розповсюджували серед населення революційні листівки, закликали його до боротьби з царизмом.
На знак протесту проти кривавого злочину царизму — розстрілу мирної робітничої маніфестації перед Зимовим палацом 9 січня 1905 року — разом з трудящими країни застрайкували і робітники вінницьких підприємств. Особливо активізувалась боротьба у квітні 1905 року. Робітники механічного заводу «Молот», пивоварного, цегельного заводів та ряду інших підприємств проводили мітинги та збори, на яких обговорювали вимоги до капіталістів. 25 квітня більшість ремісників і прикажчиків Вінниці припинили роботу. Через три дні до них приєднались друкарі. Страйкарі вимагали збільшити заробітну плату, зменшити робочий день та поліпшити умови праці.
З Велика Жовтнева соціалістична революція i Громадянська війна
В процесі розвитку капіталізму народжувався й формувався робітничий клас. Робітники від світанку до ночі надривались у непосильній праці, одержуючи за неї від 8 до 15 крб. на місяць. За таку ж саму роботу жінкам платили 5—7 крб., а підліткам — ще менше. Значна частина заробітку йшла на штрафи, які здиралися з трудящих за кожну дрібницю. З поширенням марксистсько-ленінських ідей зростала класова свідомість пролетаріату Вінниці. Цьому значною мірою сприяла марксистська література, яка поширювалась у Вінниці1. Під час обшуків поліція не раз виявляла заборонену літературу, зокрема: «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, праці К. Маркса «Класова боротьба у Франції» та «Наймана праця і капітал», В. І. Леніна «До сільської бідноти» та ін.. Особливе значення в справі революціонізації пролетаріату відіграла ленінська «Искра». В цій газеті за серпень 1901 року друкувалася кореспонденція з Вінниці, у якій викривалося свавілля губернатора. З 1904 року в місті активно діяла соціал-демократична організація. Її члени розповсюджували серед населення революційні листівки, закликали його до боротьби з царизмом.
На знак протесту проти кривавого злочину царизму — розстрілу мирної робітничої маніфестації перед Зимовим палацом 9 січня 1905 року — разом з трудящими країни застрайкували і робітники вінницьких підприємств. Особливо активізувалась боротьба у квітні 1905 року. Робітники механічного заводу «Молот», пивоварного, цегельного заводів та ряду інших підприємств проводили мітинги та збори, на яких обговорювали вимоги до капіталістів. 25 квітня більшість ремісників і прикажчиків Вінниці припинили роботу. Через три дні до них приєднались друкарі. Страйкарі вимагали збільшити заробітну плату, зменшити робочий день та поліпшити умови праці.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
у міській раді презентували довідник «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації», який буде поширений у бібліотеках та навчальних закладах міста. А також онлайн-базу даних з інформацією про сучасні та історичні назви вулиць та площ міста «Вулиці Вінниці» (http://www.testmap.vmr.gov.ua).
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- viapolka
- Повідомлень: 285
- З нами з: 28 грудня 2016, 22:30
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 113 разів
- Подякували: 190 разів
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
Питання до знатокiв мiста ) Есть такое кладбище Старогородское, находится в местности которая зовется Хутора и примыкает к Старому городу. Так вот где в этой окрестности есть старые церкви, чьими прихожанами могут быть проживавшие на Хуторах люди, а также захороненные на этом самом кладбище? Известен год захоронения 1957й, хоронили как православных все семейство (в разные годы конечно), но вот похороненная в 1957м изначально скорее всего была католичкой, но неизвестно где родилась. Понятно, что за 57й год надо идти по церквям, эти записи еще в архив и не попали вероятно, только в какие церкви?... Также было имение Глыбиных на Хуторах, возможно есть какие-то отголоски в записях старых, может кто-то встречал? Бронислава Каспировна Лисецкая 1872 года рождения - 1957 смерти была полячкой, вышла замуж за Глыбина Федора, дети уже были православными.
Дякую )
Дякую )
Осецкий, Орловский, Юзефович, Бега, Каеткин, Олексов, Князев, Патратий, Фредлов, Туревская
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: Вінниця, місто, Вінницької області, Україна
Слегка расстрою, ведь в Виннице есть несколько старых кладбищ и есть и Старогородское и есть и на Хуторах, есть и старословянское ,viapolka писав:Питання до знатокiв мiста ) Есть такое кладбище Старогородское, находится в местности которая зовется Хутора и примыкает к Старому городу.
Дякую )
Где раньше в Виннице были кладбища?
Центральный парк в Виннице частично расположен на месте старого католического кладбища и мест захоронений расстрелянных в 1937-38 годах. Сегодня местные власти не имеют четкого представления того, где проходили кладбищенские границы, поэтому нет единодушия в вопросах «зонирования» парка. Более того, в закрытии КЗ «Радуга» это сыграло не последнюю роль. Винницкие исследователи городской истории, собрав массу старинных материалов, утверждают, что концертный зал не строился «на костях», и определили пределы площади захоронений, пишет "РЕАЛ".
Всерьез над изучением прошлого местные историки занялись относительно недавно. Поэтому «белых пятен» в Виннице еще достаточно. И тема старых кладбищ – одна из них. Доцент кафедры истории и культуры Украины Винницкого педуниверситета Татьяна Кароева в конце декабря представила горожанам результат своих изысканий мест захоронений прошлых веков. Всего на данный момент известно примерно о 20 таких кладбищах.
Так, по ее сведениям одни из самых древних городских кладбищ располагались в сегодняшнем «историческом ядре» Винницы – в Мурах, перед костелом, в том числе на месте тротуара улицы Соборной, а существовали они не позднее XVII столетия. Несколько старинных кладбищ – еврейское и православные – находились по соседству на Старом городе. Одно — в районе улицы Г. Успенского, которое существовало по-видимому с XVI столетия до 1949 года, остальные возникли примерно в то же время на месте ул. 8 Марта и вблизи Свято-Николаевской церкви.
Именной указ императора Николая І от 1837 года, запрещающий украинцам хоронить покойников в левадах и садах, и стремительный рост Винницы того времени привели к появлению «собственных» кладбищ у каждой общины или предместья. Так, Татьяна Кароева отмечает, что в 1885 году местные власти стали массово выделять землю под захоронения в разных «уголках» города. Тогда появилось Старообрядническое кладбище вблизи Дубовецкой Слободки (ныне у ул. Привокзальной). Прежде старообрядцы хоронили предков в районе бывшей 2-й детской поликлиники по ул. 50-летия Победы. В начале ХХ века на этом месте построили церквушку, а само кладбище, называемое Замостянским, просуществовало до 1940-х.
Якобы 1907 годом датируются первые захоронения горожан на Старогородском кладбище, что по ул. Тимощука, хотя солдатские могилы здесь появились еще с 1903-го. Позже возникло Гарнизонное кладбище, где хоронили служивых, начиная с 1912 года. Правда, по поводу точного его места расположения ведется дискуссия. Оно могло быть как на месте нынешнего Тяжиловского кладбища (по ул. Москаленко), так и в районе складов и баз у железной дороги. Кстати, некогда кладбище для жителей Тяжилова находилось на перекрестке нынешних улиц Ватутина и Уборевича. Еще в 1960-х там оставались остатки могильных плит.
Самое древнее из известных Пятничанских кладбищ располагалось в «треугольнике» улиц Герцена, Мичурина и Богуна у старой деревянной церкви 1732 года. Существовало оно еще в 1920-х. Но в то время местных жителей уже хоронили у перекрестка улиц Кобылянской и Богуна. И только перед Великой Отечественной войной городские власти открыли кладбище на километр дальше, которое и сейчас известно как Пятничанское (закрыто с 1984-го).
С конца ХІХ века на месте нынешнего Мемориала Освобождения по ул. Киевской (ближе к реке) появилось кладбище жителей Слободы-Пятничанской. Его официально закрыли лишь в 1973 году. Началом ХХ века датируется Малохуторское кладбище по ул. Блюхера. Периоды эксплуатации кладбищ бывших пригородных сел Сабарова и Пирогово не установлены, но, видимо, самым старым из них тоже чуть больше века. Еще стоит вспомнить кладбище больницы им. акад. Ющенко. Оно тоже ведет свое начало с ХІХ столетия.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
- al_mol
- Супермодератор
- Повідомлень: 2719
- З нами з: 05 червня 2016, 19:36
- Стать: Чоловік
- Звідки: Вінниця
- Дякував (ла): 948 разів
- Подякували: 2910 разів
Re: ВІННИЦЯ, місто, Вінницької області, Україна
1911 справочник " Вся Винница"
Список домовладельцев города, опережая вопросы - вот карта города того периода http://depo.vn.ua/karta/karta-vinnitsy-1913-goda
Список домовладельцев города, опережая вопросы - вот карта города того периода http://depo.vn.ua/karta/karta-vinnitsy-1913-goda
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские , Юркевич, Зборовский
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 22 гостей