Тарновський, Тарнавський

Це прізвище

Отримав при народженні
1
33%
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
1
33%
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
1
33%
 
Всього голосів: 3

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Тарновський, Тарнавський

Повідомлення Вернер »

ТАРНОВСЬКІ — український козацько-старшинський рід, який походив із Правобережної України і мав польське коріння.
У 2-й пол. 17 ст. під прізвиськом Ляшко вони з’являються в Лівобережній Україні, зокрема, Іван Ляшко з 1661 був товаришем полковника Прилуцького полку, а його син Федір Ляшко-Тарновський — варвинським сотником (1689—93).
Від Федора та його старшого брата Василя ведуть початок дві гілки Тарновських — чернігівська і полтавська.
З останньої упродовж 1689—1769 вийшло кілька варвинських сотників, зокрема Іван Тарновський (1760—69), який 1772—79 був гадяцьким полковником.

До відомих представників черніг. гілки належали бунчуковий товариш Степан Тарновський (р. н. невід. — п. 1730); його син Яків, який був генеральним бунчужним (1761—79), депутатом від Прилуцького полку до Комісії законодавчої 1767—1768. Онуки Степана — Василь Якович, котрий навчався в Кенігсберзькому ун-ті, виконував обов’язки черніг. губернського маршалка (1790—94), та Степан Якович — київ. губернський маршалок (1781—92). Син Василя Яковича Володимир Васильович був суддею в Полтаві, належав до масонської ложі "Любов до істини".

Син Степана Яковича — Григорій Степанович (1788—1853), власник відомого маєтку в с. Качанівка на Чернігівщині, відомий насамперед як знавець і меценат в галузі культури і мист-ва. Він зібрав значну колекцію картин західноєвроп., рос. та укр. художників, мав високопрофесійні домашні оркестр і театр, створив велику б-ку. У Качанівському маєтку гостювали і працювали М.Глинка, М.Гоголь, В.Штернберг, М.Маркевич, Т.Шевченко, В.Забіла та ін.

Увесь спадок Григорія Степановича перейшов до його племінника Василя Васильовича, відомого як Тарновський-старший (1810—66), випускника Ніжинської г-зії вищих наук кн. Безбородька та юрид. ф-ту Моск. ун-ту. Він був у дружніх стосунках із М.Гоголем, Т.Шевченком, М.Костомаровим та П.Кулішем, сповідував ідеї Кирило-Мефодіївського товариства.

Василь Васильович (старший) вивчав побут укр. селянства, підготував із цієї тематики кілька статей, як переконаний противник кріпацтва (опублікував працю "О крепостном праве в России и необходимости устранения его"; 1857) брав активну участь у підготовці селянської реформи 1861. Був членом Черніг. губернського дворянського к-ту "з улаштування й поліпшення побуту поміщицьких селян", членом-експертом ред. комісій при Гол. к-ті з селянського питання, які готували проект реформи, членом карлівського гуртка з питань підготовки сел. реформи.

Василь Васильович (старший) відомий як меценат укр. к-ри. Він влаштовував літературно-мистецькі вечори в Києві та Санкт-Петербурзі. Поклав початок колекціонуванню творчої спадщини Т.Шевченка, заснував нар. школу для селян, де разом із синами навчав дітей грамоті.

Батькову традицію меценатства продовжив Василь Васильович Тарновський-молодший (див. В.Тарновський; 1838—1899), громад. і культ. діяч, випускник історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту, який присвятив усе своє життя культурницькій праці. Він зібрав велику колекцію козацько-гетьман. музейної й архів. старовини, створив унікальне зібрання Шевченкіани. Меценат видав альбом із фотографіями офортів Т.Шевченка і каталог своїх музейних колекцій, а також альбом гетьманів, підтримував "Киевскую старину", дбав про впорядкування могили Т.Шевченка в Каневі.

Колекцію творів укр. мист-ва і старожитностей, яка складалася з понад 7 тис. експонатів і мала велике наук. значення, 1897 Василь Васильович (молодший) подарував Черніг. губернському земству. 1902 на її основі створено Музей українських старожитностей імені В.Тарновського Чернігівського губернського земства (нині Черніг. обласний істор. музей ім. В.Тарновського). Сьогодні переважна частина зібрання цього мецената зберігається в музеях Києва (насамперед у Нац. музеї Т.Шевченка) і Чернігова.

Серед нащадків Василя Васильовича (молодшого) слід згадати доньку Софію Василівну, яка була дамою-патронесою різних благодійних т-в, продовживши таким чином батькову доброчинну традицію. За рад. влади перейшла в чернецтво, жила під чужим ім’ям. Її брат Василь Васильович, названий на честь батька і діда, був солістом Київ. опери. Після більшовицького перевороту разом із сином Георгієм і донькою Оленою емігрував до Німеччини. Його старша дочка Тетяна Василівна (1898—1994) вийшла заміж за відомого рад. кінодраматурга й актора О.Каплера, знімалась у фільмах на Одес. кіностудії.

Нині розкидані по світу нащадки колиш. господарів садиби в Качанівці — Тарновських — (проживають в Україні, Великій Британії, Німеччині та ін. країнах) сприяють відродженню славних традицій своїх предків. Ними створене й активно діє міжнар. т-во "Друзі Качанівки", яке ставить за мету залучення спонсорів та їхніх коштів для відродження палацово-паркового ансамблю Нац. історико-культ. заповідника "Качанівка" та перетворення його на міжнар. культ. центр.
Донік О.М.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Тарновський

Повідомлення Вернер »

ТАРНОВСЬКИЙ (Tarnowski) Ян (Ян-Амор; 1488—16.05.1561) — військ. і держ. діяч Королівства Польського, рід якого здавна був пов’язаний із західноукр. землями. Кар’єру розпочав при дворі польс. короля Яна-Ольбрахта та короля польс. і вел. кн. литов. Олександра. Перший військ. досвід здобув у литовсько-московській війні 1507—1508, відзначився в Оршанській битві 1514, де литовсько-польс. армія розгромила росіян. 1517—19 відбув закордонну мандрівку, під час якої відвідав Єрусалим, Єгипет, Рим (Італія), а згодом служив у іспансько-португальській армії, що вела війну з берберами. Можливо, звідси Т. виніс нові ідеї щодо ведення війни на мусульманському прикордонні. З поверненням до Польщі був направлений королем польс. і вел. кн. литов. Сигізмундом I до Угорщини на чолі польс. допоміжного загону у війні з турками. По закінченні цієї місії отримав булаву великого гетьмана коронного. 1524 під Львовом розгромив турец. загін. Відзначився в боротьбі з молдов. господарем Петром Рарешем, якого переміг в Обертинській битві 1531 і 1538 змусив зректися Покуття та погодитись на васальну залежність від Польщі. 1535 став героєм походу литовсько-польс. військ на Сіверщину та успішної облоги Стародуба (де продемонстрував ряд воєнних новинок). Відіграв значну роль під час Курячої війни 1537, очоливши партію прихильників короля Сигізмунда I Старого. Т. уславився як військ. реформатор. Обстоював принципи професійності в комплектації армійських кадрів, реорганізував прикордонну службу "оборони поточної" на пд. кордонах Королівства Польського. Був автором одного з перших у Польщі трактатів з воєнного мист-ва — "Соnsilium гаtіоnіs belliсае" ("Рада справи військової"), написаного, поза назвою, польс. мовою (1-ша редакція — бл. 1555, видання — 1558). Т. склав перші військ. артикули та ввів практику виголошення їх перед військом при виступі у похід. Сприяв переозброєнню польс. кінноти, впровадженню вогнепальної зброї та ефективної інтендантської служби в армії.

Мав володіння на укр. землях, що входили до Королівства Польського, де заклав свій новий замок — Тернопіль. Т. породичався з найбільш впливовим укр. князівським родом — Острозькими (його дочка Софія вийшла заміж за кн. В.-К.Острозького). Перебував у перманентному конфлікті з П.Кмітою.

У політиці дотримувався консервативних настанов, підтримував "сенаторський" курс Сигізмунда I Старого, опонував діячам екзекуційного руху. Був прихильником антиосман. боротьби та союзу з Габсбургами (в їхніх інтересах інспірував напад на Очаків 1545). Відрізнявся поміркованістю в реліг. справах. Відомий також і як меценат, зокрема надавав покровительство С.Оріховському.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Тарновський

Повідомлення Вернер »

ТАРНОВСЬКИЙ (Tarnowski) Станіслав (07.11.1837—31.12.1917) — журналіст, історик, літ. критик, політик, граф.
Один з осн. ідеологів польс. консерватизму. 1872—1909 — професор Краківського університету, двічі обирався ректором.
Із 1873 — член і президент АН у Кракові (1890—1917).
Співавтор знаменитого маніфесту "станьчиків" "Teka stańczyka".
Посол (депутат) Галицького крайового сейму (1867—1914), із 1885 — член Палати вельмож австрійс. парламенту.
Ідеолог польсько-укр. порозуміння на ґрунті боротьби з москвофільством і панславізмом.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Тарновський

Повідомлення Вернер »

ТАРНОВСЬКИЙ Василь Васильович (молодший) (20.03.1838, за ін. даними, 1837 — 13.06.1899) — колекціонер, меценат, культурно-громад. діяч. Н. в с. Антонівка (нині село Варвинського р-ну Черніг. обл.). Походив зі стародавнього козацько-старшинського роду. Закінчив історико-філол. ф-т Київ. ун-ту. Обирався борзенським (1869—72) та ніжинським (1875—87) повітовим предводителем дворянства. Почесний член Львівського товариства "Просвіта" (із 1891). Продовжуючи меценатські традиції своїх попередників, багато зробив для перетворення родинного маєтку в с. Качанівка на Чернігівщині в один із найвідоміших осередків культ. життя України, місце спілкування видатних діячів науки, мист-ва, літератури. Під впливом знайомства з Т.Шевченком почав збирати меморіальну колекцію поета, що на той час налічувала 758 пам’яток і згодом стала однією з найзначніших в Україні (нині зберігається в зібранні Нац. музею Т.Шевченка в Києві (див. Шевченка Тараса національний музей) й рукописному фонді Інституту літератури імені Т.Шевченка НАН України). Пізніше брав активну участь у спорудженні пам’ятника-хреста й упорядкуванні могили поета в Каневі, доклав значних зусиль для одержання дозволу властей на публічне відзначення дня пам’яті Великого Кобзаря. До складу заснованого ним у Качанівці приватного музею входили також багаті збірки предметів укр. старовини, у т. ч. унікальна колекція пам’яток з історії запороз. козацтва (бл. 1 тис. одиниць зберігання). У поповненні й дослідженні своїх збірок спирався на допомогу відомих учених і діячів к-ри: Д.Яворницького, О.Лазаревського, М.Костомарова, М.Біляшівського, П.Куліша, В.Горленка, І.Рєпіна та ін., багатьом з яких не раз надавав фінансову допомогу у виданні наук. праць, проведенні археол. обстежень. Зокрема, на його кошти було здійснено М.Біляшівським розкопки в районі Княжої Гори поблизу Канева, результатом яких стало відкриття літописного міста Родень. Т. також зробив внески на спорудження пам’ятників видатним діячам культури (М.Гоголю в Ніжині, І.Котляревському в Полтаві), на упорядкування могили П.Куліша, видання першого в Україні істор. час. "Киевская старина" та ін. Ще раніше його коштом було відкрито лікарню при цукровому з-ді у Парафіївці (1869), публічну б-ку в Борзні (1870). Через значні витрати на доброчинність і колекціонування та виниклу у зв’язку із цим загрозу розорення Т. 1898 продав Качанівку ін. відомому колекціонерові П.Харитоненку й незабаром остаточно переселився до Києва, де пройшли останні роки його життя. Входив до складу правління Київського товариства старожитностей і мистецтв, К-ту з організації Київ. міськ. музею (із 1904 — Київський художньо-промисловий і науковий музей), надавав фінансову підтримку цьому закладу й Київській рисувальній школі М.Мурашка.

Образ відомого колекціонера й шанувальника укр. історії відтворив І.Рєпін у картині "Запорожці пишуть листа турецькому султану" (козак із довгими вусами у високій шапці).

Помер у м. Київ.

Згідно із заповітом Т. на основі його зібрання 1902 було відкрито Музей українських старожитностей Чернігівського губернського земства, що 1906 одержав ім’я колекціонера. 1923—25 заклад увійшов до складу Чернігівського історичного музею, якому 1991 присвоєно ім’я В.Тарновського.
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Тарновський

Повідомлення Вернер »

ТАРНАВСЬКИЙ Мирон Омелянович (29.08.1869—29.06.1938) — військ. діяч, генерал-чотар УГА (1919). Н. в с. Барилів (нині село Радехівського р-ну Львів. обл.) в сім’ї священика Української греко-католицької церкви. Закінчив офіцерську школу (Відень, 1892). Учасник Першої світової війни у складі австро-угор. армії, командир полку, майор.

В Українській Галицькій армії — із 12 лютого 1919, командир 2-го Осадного корпусу, полковник. На чолі корпусу брав участь у Чортківській наступальній операції УГА 1919. У липні 1919, коли після поразки у боях з польською армією УГА відступила за Збруч (прит. Дністра) і з’єдналася з Армією Української Народної Республіки, призначений командувачем УГА. Командував галицькими частинами під час спільного походу українських армій на Київ і Одесу. З огляду на катастрофічний стан УГА (численні втрати, відсутність постачання, епідемія тифу) 6 листопада 1919 уклав сепаратну угоду з командуванням Добровольчої армії генерал-лейтенанта А.Денікіна, за якою УГА приєднувалася до денікінських військ і відводилася в тил на перепочинок. Був притягнутий за це до суду польового трибуналу, який понизив його в посаді до командира корпусу. У лютому 1920, коли УГА увійшла до складу Червоної армії, залишив військ. службу. Після повернення до Галичини заарештований польс. владою, до 1921 перебував у концтаборі під Данцигом (нині м. Гданськ, Польща). Після звільнення проживав на Львівщині.

Помер у м. Львів.
Час плине
Аватар користувача
ukrgenealogy
Адміністратор
Повідомлень: 1566
З нами з: 12 лютого 2016, 23:05
Звідки: Україна
Дякував (ла): 235 разів
Подякували: 249 разів
Контактна інформація:

Re: Тарновський

Повідомлення ukrgenealogy »

Тарновські - герба Леліва
Технічна підтримка з питань реєстрації, зміни імені користувача або інших питань, стосовно вашого облікового запису, здійснюється через ukrgenealogy@ukr.net
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Тарновський

Повідомлення D_i_V_a »

ukrgenealogy писав:Тарновські - герба Леліва
Тарнавські герба Єліта
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Тарновський

Повідомлення D_i_V_a »

D_i_V_a писав:
ukrgenealogy писав:Тарновські - герба Леліва
Тарнавські герба Єліта
Тарнавські герба Сас
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Тарновський, Тарнавський

Повідомлення D_i_V_a »

Трапився на очі ще один Тарновський
4е. Трех Летний Арендовный Контракт заключенный 1798 года марта 1 дня между Генерал Маюром и Кавалером Графом Рафаиломъ Аморъ Тарновскимъ и Г. Антоном Крижановским о село Станиславовку в сумме 8235Злотых Польских тогож года апреля 1 дня в Васильковском Поветовом Суде явленный.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Тарновський, Тарнавський

Повідомлення D_i_V_a »

D_i_V_a писав:Тарнавські герба Єліта
Зображення
Лекарь Петров сын Феодор Тарнавский 32 лет, холост
Жительствует в Городе Киеве

Кирилл--->Петр--->Феодор

1-е. Указ данный 1800 года августа 21 дня за №3595 из Государственной Медыцинской Коллегии Младшему Лекарю Феодору Тарнавскому о произведении его в настоящие звание с оставлением по прежнему в Мушкатерском (С...) полку.

2-е. Формулярный список Инспектором Врачебной Управы Надворным Советником Масловским подписанный о службе о службе Старшаго Лекаря Феодора Тарнавскаго из коего значит что он из Дворян вступил в службу в Елисаветградское Медикохирургическое Училище учеником 1791 года февраля 3 дня.Произведен Государственною Медицынскою Коллегиею по Экзамене Под Лекарем 1796 года апреля 14 дня и определен тогоже числа в Севастопольский Машкатерский Полк - где произведен по удостоинству при Экзамене Лекарем 1800 года мая 29 дня, из онаго переведен в Киевский Гарнизонный Полк 1802 года генваря 29 дня переведен Государственною Медицынскою Коллегиею из онаго Гарнизоннаго Полку в 8-й артеллерийский Полевой Баталион определен в Бутирский Мушкатерский полк Медицынскою Коллегиею старшим Лекарем 1803 года мая 28 дня в походах штрафах и под судом не бывал холост.

3-е. Свидетельство данное 1803 года двенадцатью Дворянами и Чиновниками Киевской губернии Дворянину томуж Феодору сыну Петрову Кириллову внуку Тарнавскому о несомнительном его из предков дворянском происхождении.

4-е. Герб Елита

5-е Семейственный список.

По сим Доказательствам и по определению Киевского Дворянского Депутатского Собрания 1804 года Апреля 7го дня состоявшемусь, Дворянин Федор Петров сын Тарнавский, Дворянской Родословной Книги в первую часть внесен.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Т”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 17 гостей