Сторінка 1 з 1

Сідей

Додано: 19 лютого 2016, 00:40
Vitaly Savitar
Дане прізвище утворилися з допомогою суфікса -ей від антропоніму Сід і належить до списку найдавніших закарпатських прізвищ. Відомо, що гуцули вірили в цілющу силу води і на Зелені свята освячували водні джерела, а більшість своїх пісень-співанок починали із заспіву-прославляння загадкового бога скотарства і достатку Сіда-Ріда і богині води Дани такими словами: «А я собі заспіваю, Сіда-Ріда й Дана». Отож, дане прізвище утворилось від назви язичницького бога.

"Т’али й кажи сіда-ріда, ота й сіда дана,
Коли ж кі си надіяти я з того Майдана?
Коли ж кі си надіяти з тої Майданини,
Та ни піду погуляти робітної днини.
Та ни піду погуляти, бо маю роботу,
А лиш піду погуляти в задушну суботу."

Примітки:
Записано у с. Устя Снятинського району Івано-Франківської області.

Дивлячись на те, що Закарпаття - прабатьківщина кельтів, доречно буде провести паралелі з давньоірландським Сідом.

Інформація з Вікіпедії:

Сід, Сид, правильно:Ши, Ші (ірл. Sídhe, світ),Тир Тоїнгіре,Емайн Аблах в ірландської міфології — в ірландській міфології потойбічний світ, населений Туата Де Дананн, які у народі, вважались місцем їх проживання, тому їх теж іменували сидами (sidhe). Це також назва пагорбів, оскільки вважалося, що саме в них знаходиться світ си́дів. В християнську епоху до сидів стали також відносити ірландських язичницьких богів. Си́ди вирізнялися надзвичайною красою.

Український дослідник Олександр Знойко висловив припущення, що давньоіндоєвропейське сі означає вона, ді — діє, рі — річка. Сучасною мовою це можна трактувати як «вона діє, річку творить — Дана!».

Якщо прослідкувати зв’язки праукраїнського світогляду з індоарійською міфологією, то популярний пісенний приспів «Сіда, Ріда й Дана» навіть у наш час яскраво і безпомилково вказує — це не простий набір незрозумілих, але ритмічних і мелодійних слів, а уривок з конкретного ритуального прославляння нашими пращурами язичницьких богів Сіти (Сіди), Ріди (Рода-Рудри-Шіви) та Дани.

Сіта — дружина Рами, «польова царівна» у ведах «Рамаями» постала з борозни під час ритуальної оранки. Ім’я Сіта й означає «Борозна». Сіта народилася з землі, а потім і повернулася в неї. Українці знають обряд першої борозни, який виконується навесні й у ніч під Новий рік, коли ще по снігу на господарському обійсті проводять плугом символічну борозну. Два обряди — першої борозни та першого посіву вважалися найбільшими землеробськими святами українців. У кельтській (ірландській) міфології — в одній з віток індоарійців є божественні істоти Сіди, які жили під землею на горбах, у печерах, ущелинах скал. Світ Сідів нагадує світ людей.

Ріда (Рода-Рудра) — в древньоіндійській міфології божество, з яким персоніфікують грозу, гнів. З Рудрою невіддільно пов’язують уявлення про родючість і життя.

http://gig.if.ua/983/