Максимович

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
1
50%
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
1
50%
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 2

Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Максимович

Повідомлення Вернер »

МАКСИМОВИЧІ – відомий український козацько-старшинський, згодом – дворянський, рід 17–19 ст.
Полковник Максимович згадується в джерелах серед запорожців, учасників походів проти Рос. д-ви 1618, однак і дотепер поширеною є думка, що засновником роду слід вважати шляхтича Максима Васильківського, або Печерського (п. 1698). Його дід і батько проживали в Умані, напередодні національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 cт. переїхали до Ніжина, де й народився Максим. Максим Васильківський розбагатів, орендуючи маєтності Києво-Печерської лаври, сягнув посади "військового індуктора" (збирача податків), був сватом гетьманам І.Самойловичу та І.Мазепі. У нього було 6 синів, найвідомішим із яких став Іван (св. Іоанн; див. Іоанн Максимович; 1651–10.06.1715). Серед братів св. Іоанна лише один пішов його слідами – Тимофій, який три роки керував Чернігівським колегіумом, потім був архімандритом Чернігівського Єлецького Свято-Успенського монастиря (з 1727). Всі ін. брати і їхнє численне потомство відігравали важливу роль у військово-політ. й культ. житті Гетьманщини.
Брат св. Іоанна – Василь Максимович (п. 1698) був компанійським полковником і певний час черніг. наказним полковником. Загинув у битві проти ординців на р. Кодима (притока Пд. Бугу).
Дмитро Максимович (п. 1732) – видатний держ. діяч доби І.Мазепи, з яким посвоячився. Був писарем Ніжинського полку 1682–95 (з перервами), суддею цього ж полку (1690), генеральним бунчужним (1703–08), ген. осавулом (1708–09), брав участь в антиколоніальному повстанні І.Мазепи, а після його поразки піддався Москві, був засланий із сім'єю до Архангельська (нині місто в РФ), де й помер.
Іван Максимович (п. 1732), випускник Київ. колегіуму, учений і політ. діяч. Брав участь у повстанні І.Мазепи, в еміграції став генеральним писарем в уряді гетьмана П.Орлика (1710–14), займався укладанням договору із Кримським ханатом та Османською імперією (1711). 1715 повернувся на Батьківщину і був засланий до Москви. Служив там як "справщик" Синодальної друкарні (1722–26), бібліотекарем Синодальної б-ки, склав її каталог, створив на підставі словника лат. мови Г.Кнапія латинсько-слов'ян. словник, написав ряд творів. Був усунений із посади за "неблагонадійність", після чого невдовзі помер у Москві.
Федір Дмитрович був 1741–56 стародубським полковником, його син Іван Федорович (п. 1803) – першим полковником Стародубського карабінерського полку (див. Карабінери; 1783–89), генерал-майором, активним членом Новгород-Сіверського гуртка автономістів.
Степан Петрович (п. 1750) служив при гетьмані І.Скоропадському перекладачем у Генеральній військовій канцелярії.
У 19 – на поч. 20 ст. Максимовичі були переважно дрібними землевласниками в Чернігівській губернії і Полтавській губернії, займали досить важливі посади у війську й адміністрації. Дали Україні ряд вчених, серед яких чільне місце належить Михайлу Олександровичу (15.09. 1804–04.12.1873) – видатному історику, фольклористу, мовознавцю, природознавцю, другу М.Гоголя і Т.Шевченка.
Відомий також професор Іван Андрійович – дійсний статський радник, який у 1880–90-х рр. переклав із церковнослов'янської російською "Іліотропіон" св. Іоанна (Максимовича).
Рід Максимовичів дуже численний і розгалужений, споріднений з рядом ін. відомих козац. родів, наприклад, з Сулимами, Герциками, Лукашевичами та ін. Існують паралельно й ін. роди Максимовичів, які мають козац., священицьке, міщанське походження, імовірно, пов'язані з осн. родом. Вони теж дали Україні ряд визначних особистостей, серед яких слід виокремити Нестора Максимовича-Амбодика (1744–1812), випускника Київ. академії, видатного медика.
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Максимович

Повідомлення D_i_V_a »

Вернер писав:МАКСИМОВИЧІ – відомий український козацько-старшинський, згодом – дворянський, рід 17–19 ст.
Чому тільки з 17 ст?
Ось тут говорять про 16 ст...

ЦДІАК -Путівник
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
ukrgenealogy
Адміністратор
Повідомлень: 1566
З нами з: 12 лютого 2016, 23:05
Звідки: Україна
Дякував (ла): 235 разів
Подякували: 249 разів
Контактна інформація:

Re: Максимович

Повідомлення ukrgenealogy »

Максимовичі - герба Пелеш
Технічна підтримка з питань реєстрації, зміни імені користувача або інших питань, стосовно вашого облікового запису, здійснюється через ukrgenealogy@ukr.net
Аватар користувача
kbg_dnepr
Повідомлень: 7459
З нами з: 14 січня 2021, 15:44
Стать: Жінка
Звідки: Дніпро
Дякував (ла): 5284 рази
Подякували: 945 разів

Re: Максимович

Повідомлення kbg_dnepr »

Катеринославське намісницьке правління 1781-1796. ЦДІАК фонд 209 оп. 2 спр. 128

Судові суперечки між спадкоємцями військ. товариша Семена Максимовича 1791-1795 рр., 244 стор.!

Зображення
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Re: Максимович

Повідомлення Вернер »

Лубенський вісник №58 від 04.07.1943, сторінка 4
Культурный календар
М. МАКСИМОВИЧ
(До 70-их роковин з дня смерті)

В колишньому маєтку Михайла Максимовича, першого ректора Київського університету —„Михайловій горі"— на Канівщині, стоїть могила українського вченого, біла металева огорожа з струнким мармуровим обеліском, а на ньому під хрестом напис: Михайло Максимович.
Над крутим схилом стояв колись будинок Максимовича; широкі сходи вели на простору, оповиту рослинністю, веранду. Звідси відкривається чудовий краєвид. Кажуть, що тут створив Гоголь один пейзаж до своїх „Мертвих душ“. Тут був парк, а далі діброва. Тут ріс велетень-дуб, що під ним Шевченко любив відпочивати,—Шевченків дуб. Тут, у Прохорівці, писав Шевченко: „Село у нашій Україні,—неначе писанка..."
Михайло Максимович народився 1804 р. на Полтавщині. Гімназію скінчив у Новгород-Сіверському, а університет у Москві. Коло його заінтересувань було дуже широке: природознавство, філологія, історія, література, етнографія і т. д. Його етнографічні досліди на Україні мали великий вплив на дальший розвиток української етнографії, літератури, музики, мови (по цьому шляху пішли візніше Потебня, Сумцов). Відома також перша спроба унормування українського правопису („Максимовичівка"). Максимович написав багато розвідок з української історії, археології, філології. На підставі українського матеріалу створював він нові наукові концепції. Дуже цікава його історія українських прізвищ. Постать Максимовича була центром, навколо якого гуртувались і кришталювались кадри української інтелігенції. **
Час плине
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Максимович

Повідомлення АннА »

Миха́йлова Гора́ — урочище, в минулому хутір, в Україні. Знаходиться на території села Прохорівка Черкаського району Черкаської області.
Назва урочища відома ще з кінця XIX століття, коли тут з 1841 року у дідовій хаті поселився перший ректор Київського університету Михайло Максимович (звідси і назва). Він прожив тут 30 своїх останніх років, тут помер і похований. На його могилі був зведений пам'ятник.
Рішенням Черкаського обласного виконкому від 27.06.1972 р. № 367 на цьому місці створено однойменний парк-пам'ятку природи місцевого значення площею 20,0 га. Установа, у віданні якої перебуває об'єкт — санаторій «Жовтень»[1].
В урочищі знаходяться під охороною держави також дві пам'ятки:
Дуб Шевченка
Сосна Гоголя

Джерело
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “М”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 23 гостей