Кондратьєв

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
1
100%
 
Всього голосів: 1

Онлайн
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3179
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 107 разів
Подякували: 665 разів

Кондратьєв

Повідомлення Вернер »

КОНДРАТЬЄВИ – козацько-старшинський, згодом дворянський рід, найвизначніший на Сумщині в 17–19 ст.
Його родоначальником був Герасим Кіндратович (Кондратьєв; див. Г.Кондратьєв), козак зі Ставищ Білоцерківського полку, який 1652 переселився в Слобідську Україну, заснував м. Суми та став першим полковником Сумського полку. Він був тричі одруженим, мав чотирьох синів – Івана, Андрія, Романа і Григорія (п. 1679).
Перші два були сум. полковниками, відповідно 1673 (разом з батьком) та 1701–08, а третій – охтирським полковником 1691–92 (перед тим він був сотником Сум. полку). Сум. полковниками та ін. значними старшинами були в 1-й пол. 18 ст. також онуки, правнуки та праправнуки Герасима Кіндратовича, деякі з них обіймали високі посади і в ін. слобідських козацьких полках. Іван Андрійович був сум. полковником 1708–27, Василь Андрійович – обозним, а його син – Андрій Васильович – сум. полковником 1734–48. К. були споріднені з визначними старшинськими родами Гетьманщини (Апостолами, Миклашевськими, Полуботками, Савичами, Томарами та ін.), виступали як покровителі правосл. церкви та освіт. закладів. Зокрема, Андрій Герасимович, який загинув у бою з повсталими козаками-булавінцями (1708; див. Булавінське повстання 1707–1709), власним коштом збудував Свято-Воскресенський собор у Сумах.
У 18 ст. Кондратьєви отримали рос. дворянство, а після ліквідації полкового устрою на Слобожанщині стали одними з найбагатших поміщиків у регіоні.
У 2-й пол. 19 ст. рід занепав.

Зображення
Час плине
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Кондратьєв

Повідомлення D_i_V_a »

Кондратьєви

ЦДІАК -Путівник
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
Shandor_POL
Повідомлень: 60
З нами з: 09 липня 2019, 18:02
Стать: Чоловік
Звідки: Лебединський район, Сумська область
Дякував (ла): 51 раз
Подякували: 47 разів

Re: Кондратьєв

Повідомлення Shandor_POL »

КОНДРАТЬЄВИ – козац.-старшинський рід. Власники земельних маєтностей на Слобідській Україні XVII – на поч. XX ст. 1785 мали 119 тис. десятин землі.
Кіндрат (?-?)- родоначальник династії. Походив із Задніпров'я.
Герасим Кіндратович (м. Ставище, нині смт Київської обл. – 1701, с. Низи, нині Сумського р-ну) – сумський полковник, стольник (1687), один з найбагатших поміщиків Слобідської України. Син Кіндрата. Отаман (осадчий) переселенців на Слобожанщину з м. Ставищі Білоцерківського полку, 1655 (за іншими даними 1653, 1654) з дозволу рос. царя заснував на р. Сумка м. Суми, з 1658 – полковник Сумського слобідського полку, учасник боїв з козаками І. Виговського і татарами під Сумами (1659), козаками І. Брюховецького (1668), відбиття турецько-татарських навал на Україну (1673, 1677, 1678), Кримських походів (1687, 1689). 1658 заснував на околицях Сум чоловічий Успенський (с. Мала Чернеччина), 1687 – жіночий Іоанно-Предтеченський (с. Лука) монастирі. 1664 відбудував дерев'яні Преображенську (попередниця нинішнього кафедрального Спасо-Преображенського собору), 1694 – Миколаївську, Різдва Пресвятої Богородиці (с. Старе, нині Червоне) церкви.
Іван Герасимович (? – 1677, за інш. даними 1678, м. Чигирин) – військ.
Син Герасима. За версією Філарета, загинув у Чигиринській битві 1677.
Григорій Герасимович (? – 1683) – військ. Син Герасима. Допомагав батьку в управлінні полком.
Андрій Герасимович (? – 1708) – стольник (1687), полковник.
Син Герасима. Учасник Кримського походу 1687, Північної війни, придушення сел. повстання на чолі з К. Булавіним. З 1706 – полковник Сумського слобідського полку. Основний спадкоємець багатств династії. Заснував у с Рясне (нині Краснопільського р-ну) храм на честь св. Дмитра Солунського, першу в Сумах кам'яну церкву – Воскресіння Господнього. Опікун церкви Різдва Богородиці (нині на цьому місці стоїть Палац культури ВАТ "Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе"). Мав 3 синів – Івана, Михайла, Василя, доньок – Марію, яка вийшла заміж за Андрія Павловича Полуботка, Уляну, яка побралася з Антоном Гамалією. Роман Герасимович (? – 1700) – полковник. Син Герасима. До 1692 – полковник Охтирського слобідського полку. Суперничав із І. І. Перекрьостовим за посаду охтирського полковника.
Дмитро Григорович (Іванович) – полковник. Онук Герасима Кіндратовича. 1743 – полковник Сумського слобідського полку.
Іван Андрійович (? – 1728) – полковник Сумського слобідського полку.
Син Андрія Герасимовича. За його полковництва в Сумах (1708-1709) перебував Петро 1.
Михайло Андрійович – поміщик. Син Андрія Герасимовича. Основний спадкоємець маєтків. Поділив нерухоме майно між своїми племінниками Іваном і Василем. Особисто володів селами Кровне, Руднівка, Шпилівка, Вистороп, Локня, Конопелька, Басівка. Мав доньку.
Катерина Михайлівна – донька Михайла Андрійовича, дружина полковника Чернігівського козац. полку Івана Семеновича Лизогуба.
Іван Іванович – онук Андрія Герасимовича. 1730 – сотник Сумського слобідського полку. Володів селами Низи, Старе (нині – Червоне), Ілком, Закобилля, х. Степовим. Мав сина.
Степан Іванович – поміщик, полковник. Син Івана Івановича. Мав понад 70 тис. десятин землі, володів селами Лука, Баранівка (продав Кузьмі Лаврентьеву), Вири, Миколаївка, Низи, Новоселиця, Пушкарівка, Рясне, Старе, Степанівка, Степанівське, Терешківка, Улянівка, хуторами Городище, Коменчиковий, Олександрівський. 1753 збудував кам'яну церкву Святителя Миколая у с Старе.
Андрій Іванович – поручик. У другій пол. XVIII ст. мав понад 2200 дес. землі (села Залізняк, Предківка).
Роман Іванович – поміщик, поручик. У другій пол. XVIII ст. мав у Сумському пов. понад 50 десятин землі (Романівська Пустош).
Микола Степанович – поміщик. Син Степана Івановича. 1773 збудував Миколаївську церкву в с Будках (нині Білопільського р-ну).
Яків – підпрапорний. У другій пол. XVIII ст. разом із Яковом Олексійовичем Шубським мав у Сумському комісарстві 2348 дес. землі (с. Токарі).
Іван Степанович – поміщик. Син Степана Івановича. 1819 збудував кам'яну церкву Різдва Іоанна Предтечі в с Терешківка (нині Сумського р-ну).
Андрій Васильович – полковник у відставці. Онук Андрія Герасимовича. Володів селами Хотінь, Яструбине, Бобрик, Малий Бобрик, Мала Слободка з понад 3000 підданих. Мав також земельні маєтки в Рильському пов.
Андрій Андрійович – лейб-гв. корнет. Син Андрія Васильовича. Мав у Сумському і Лебединському пов. понад 33 тис. дес. землі (села Василівка, Великий і Малий Бобрики, Нижня Верхосулка, Павлівське, Піщане, Попівка, Ситківщина, Хотінь, Яструбине, хутори Дубова Пустош, Іволжин, Кияшківський, Кривцова пустош, Мороча, Полуботківський, Радковщина), кілька винокурних, цегляних, селітряних з-дів, 5113 кріпаків (1795).
Анна Андріївна – донька Андрія Андрійовича. Дружина Курського губернатора Михайла Івановича Камбурлея. Донька А. була одружена з військ, істориком, генерал-майором Д. П. Бутурліним, онука А. – з графом 77. С. Строгановим.
Дмитро Іванович – гв. штабс-капітан. Син Івана Степановича. Мав понад 10 тис. дес. землі (села Терешківка, Улянівка, хутори Степова Пустош, Лікарський). 1841 збудував дерев'яну церкву Іоанна Богослова в с Низи.
Євграф Миколайович – поміщик. У сер. XIX ст. мав у Сумському пов. понад 600 дес. землі (хутори Дубовщина Пустош, Окопа).
Микола Дмитрович (? – 1887, м. Аахен, Німеччина) – поміщик, громад, діяч, колезький секретар. Син Дмитра Івановича. 1865-1880 – гласний Сумського повітового та Харківського губернського земств. Мав у Сумському пов. 5615 дес. землі (села Старе, Низи). Продав Д. І. Суханову маєток і цукровий з-д у Низах. Наприкінці XIX ст. була заснована стипендія ім. К. для учнів Сумської Олександрівської чоловічої гімназії.
Михайло Романович – поміщик. У сер. XIX ст. мав у Сумському пов. близько 650 дес. землі (хутори Отрадна Пустош, Сушилін).
І. Дмитрович – громад, діяч. У 1870-ті – член Сумської земської управи.
С. Дмитрович – громад, діяч. У 1870-ті – гласний Сумського повітового та Харківського губернського земств.

Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник.-Суми: Рекламно-видавниче об'єднання "АС-Медіа", Сумський державний університет, 2003. - с. 215-216


Зображення
фотохостинг бесплатный
Приходько, Запорожець (Куданівка)
Туча, Шаповал (Бишкінь)
Лімачко, Лєунов (Малий Прикіл)
Дмитренко, Шапошніков (Графовка)
Неділько, Мелаш (Лебедин)
Заєць, Меша (Михайлівка)
Відповісти

Повернутись до “К”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 23 гостей