Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
МОСТОВНИЧИЙ – посадова особа, яка здійснювала нагляд за станом доріг, мостів і гребель у маєтках держ. домена у Великому князівстві Литовському.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
ПАХОЛОК – поширена в 16–17 ст. назва слуги невисокого соціального статусу.
Пахолками називали міських служебників, функції яких були близькими до сторожів; слуг, котрі перебували при т. зв. товаришах польс. війська.
У 16 ст. термін "пахолок" вживався для позначення "нижчого" соціального прошарку козакуючого населення, а також для означення осіб, які опановували козац. ремесло й готувалися стати повноправними козаками (згодом більш поширеними для них назвами стали "джура", "молодик").
Пахолками називали міських служебників, функції яких були близькими до сторожів; слуг, котрі перебували при т. зв. товаришах польс. війська.
У 16 ст. термін "пахолок" вживався для позначення "нижчого" соціального прошарку козакуючого населення, а також для означення осіб, які опановували козац. ремесло й готувалися стати повноправними козаками (згодом більш поширеними для них назвами стали "джура", "молодик").
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
ПИСАР, писарі Руської канцелярії – підрозділу Канцелярії Коронної та писарі установ шляхетського судочинства українських земель у складі Речі Посполитої. П. (лат. – notarius) – одна з важливих посад у структурі канцелярій великокнязівської та королівської (коронної), а після Люблінської унії 1569 – Руської, створеної для обслуговування укр. земель в межах нового державного утворення – Речі Посполитої. Входив до номенклатури земських урядів (польс. – urzędy, лат. – officia), складеної королів. секретарем М.Кромером. На укр. землях (Холмська земля) перша згадка про П. датується 1423.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
РАЙЦІ, радники, ратмани (від нім. Rat – рада і Mann – людина) – члени міської ради за магдебурзьким правом (див. Рада міська за магдебурзьким правом).
Згідно з нормами магдебурзького права ці урядники вважалися виборними, однак на практиці їх могли призначати старости, приватні власники міст.
Райці повинні були мати міське громадянство і володіти в місті нерухомістю. В укр. містах не було єдиного критерію щодо процедури обрання райців та чисельного складу міської ради. У деяких містах міщани обирали 8 кандидатів на райців і бурмистрів, 4 з них затверджував на уряді місц. староста і призначав з їхнього числа бурмистра; потім до кінця терміну правління цього складу ради бурмистрами по черзі ставали інші райці. Постулат магдебурзького права про річний термін владних повноважень райців часто порушувався.
Дж.: Groicki B. Porzdek sądów i spraw mieyskich prawa maydeburskiego w Koronie Polskiej. Warszawa, 1953.
Сас П.М.
Згідно з нормами магдебурзького права ці урядники вважалися виборними, однак на практиці їх могли призначати старости, приватні власники міст.
Райці повинні були мати міське громадянство і володіти в місті нерухомістю. В укр. містах не було єдиного критерію щодо процедури обрання райців та чисельного складу міської ради. У деяких містах міщани обирали 8 кандидатів на райців і бурмистрів, 4 з них затверджував на уряді місц. староста і призначав з їхнього числа бурмистра; потім до кінця терміну правління цього складу ради бурмистрами по черзі ставали інші райці. Постулат магдебурзького права про річний термін владних повноважень райців часто порушувався.
Дж.: Groicki B. Porzdek sądów i spraw mieyskich prawa maydeburskiego w Koronie Polskiej. Warszawa, 1953.
Сас П.М.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
CПРАВНИК (капітан-справник, земський справник, повітовий справник) — вища адміністративно-поліцейська посада в повіті Рос. імперії, яка запроваджувалася в укр. губерніях законодавчим актом "Учреждения для управления Всероссийской империи" від 7 листопада 1775. Його повноваження полягали в дотриманні населенням повіту громад. безпеки, послуху та покори владі, своєчасному надходженні держ. податків і викупних платежів та оброків, сприянні поліції в ліквідації злочинності, крадіжок, вжитті заходів проти епідемій та епізоотії. Відповідав за стан шляхів у повіті, переправ, а також за постій військ та виділення пасовиськ для коней військових, за пожежну безпеку, мав заохочувати населення до землеробства, працьовитості, створення запасів хліба, ліквідації такого соціального явища, як жебрацтво. Упродовж 1775—1863 був головою земського суду й керував його діяльністю, із правом призупиняти рішення суду, та контролював його канцелярію. Без дозволу С. заборонялося в суд. справах ув’язнювати та допитувати обвинувачених. Із 1785 призначався відповідальним за утримання арештантів (колодників) та переміщення їх територією повіту. Очолював повітові розпорядчі к-ти і тюремні попечительства, був членом повітового у військ. повинностях присутствія. Із 1817 призначений відповідальним за вибори органів самоврядування в поселеннях державних селян. Із набуттям чинності карантинного статуту 1832 земський С. організовував боротьбу із поширенням епідемій. Приймав присягу з 1838 в синагогах від членів кагалів. Із 1837 йому підпорядковувалися станові пристави, яких він мав право, узгоджуючи з губернським правлінням, звільняти з посад або переводити на ін.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
ДІЦЬКИЙ – слуга, який належав до князівської адміністрації.
Назва, очевидно, походить від слова "діти" й відображає родинний характер залежності.
В цьому значенні термін уперше вживається в "Руській правді" (12 ст.) стосовно виконавця вироків князівського суду (ст. 86, 108). 1222, а потім у 1240–50-х рр. цей термін зустрічається в договірних грамотах смоленського, полоцького та вітебського князів з Ригою та "Готським берегом".
Ймовірно, за посередництвом цих князів у 14 ст. уряд (посада) діцького запозичується литов. адм. системою.
Перша згадка про діцький в межах Великого князівства Литовського міститься в привілеї вел. кн. литов. Ягайла 1387.
У литов. службово-урядовій ієрархії князівської влади уряд діцького становив одну з найнижчих ланок. Його обов'язками було виконання суд. вироків, межування земель, уведення у володіння тощо.
Назва, очевидно, походить від слова "діти" й відображає родинний характер залежності.
В цьому значенні термін уперше вживається в "Руській правді" (12 ст.) стосовно виконавця вироків князівського суду (ст. 86, 108). 1222, а потім у 1240–50-х рр. цей термін зустрічається в договірних грамотах смоленського, полоцького та вітебського князів з Ригою та "Готським берегом".
Ймовірно, за посередництвом цих князів у 14 ст. уряд (посада) діцького запозичується литов. адм. системою.
Перша згадка про діцький в межах Великого князівства Литовського міститься в привілеї вел. кн. литов. Ягайла 1387.
У литов. службово-урядовій ієрархії князівської влади уряд діцького становив одну з найнижчих ланок. Його обов'язками було виконання суд. вироків, межування земель, уведення у володіння тощо.
-
ОнлайнАннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
ШАФАР — економ, прикажчик у шляхетських помістях Великого князівства Литовського, Королівства Польського, зокрема на укр. землях, що входили до їх складу в 14—18 ст.
Також посадова особа у ВКЛ, яка організовувала збирання податків та особливий міський урядник, який відав скарбом міста (як це було, напр., у Вільнюсі й ін. містах), або представник цехового самоуправління. На землях Запорозької Січі у 16—18 ст. військові шафарі та підшафарі займалися збором податків на дніпровських перевозах.
Також посадова особа у ВКЛ, яка організовувала збирання податків та особливий міський урядник, який відав скарбом міста (як це було, напр., у Вільнюсі й ін. містах), або представник цехового самоуправління. На землях Запорозької Січі у 16—18 ст. військові шафарі та підшафарі займалися збором податків на дніпровських перевозах.
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Терміни СЛУЖБОВИХ ПОСАД у минулому
ЦАР (від лат. Caesar — Цезар) — 1) титул рим. імператорів, пізніше — самодержців Зх. Рим. імперії та Сх. Рим. імперії; 2) титул глав монархічних д-в: Сербії (до 1371), Болгарії (до 1946) та Росії (до 1917). Походить від прізвиська Гая Юлія Цезаря і вживається для позначення спадкоємності монаршої влади. У східнослов’ян. традиції царями зазвичай називають також монархів стародавніх д-в Вавилону, Ассирії, Ірану, Китаю, Індії, давнього Риму, елліністичного Єгипту та ін. Слово "цар" побутує на культ. теренах пд. слов’янства від 9—10 ст., зокрема так титулували болг. володаря Симеона Великого. У давній Русі "царями" називали візант. імператорів, ханів, султанів, шахів та ін. монархів. Звідси походить і давньорус. назва Константинополя — Царгород. Від 15 ст. слово "цар" поступово проникло до титулатури рос. самодержців. Приміром, цим титулом іноді іменували вел. князів моск. Івана III Васильовича та Василія III Івановича. Утім титул Ц. офіційно прийняв 1547 Іван IV. Водночас до титулатури царів уводилися назви територій, які приєднувалися до Рос. д-ви. Зокрема, у серед. 17 ст. до титулатури царя Олексія Михайловича долучилася тричленна формула "... всея Великия и Малыя и Белыя России самодержец". Від 1721 рос. самодержці іменувалися імператорами, проте зберігали у своїй титулатурі титул Ц. з назвами тих земель, які входили до складу Росії. Від титулу Ц. походять титули членів царської родини: цариця, царевич, цесаревич тощо. Назва "цар" вживалася і вживається щодо певних матеріальних об’єктів, передусім для вирізнення їхніх розмірів, величі, особливого призначення (рос. Цар-пушка, Цар-колокол тощо).D_i_V_a писав:Цар - володар якої-небудь країни; смодержець, самовладець; титул монарха в деяких країнах.
Ясь О.В.
дата публікації: 2013 р.
Час плине
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей