Терміни для ГРОШЕЙ

Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД доба в історії товарного обігу в Давній Русі.
В давньорусmrjve монетному карбуванні, ймовірно, була перерва: від поч. 11 ст. (припинення випуску срібляників) до 2-ї пол. 14 ст. (відновлення монетного виробництва в пн.-рус. князівствах, а також Києві).
Більшість нумізматів стверджують повну відсутність монетного обігу на сх.-слов'ян. землях у безмонетний період, хоча пд.-рус. скарби 12–13 ст. містять невелику кількість монет, а згадки писемних джерел 12–13 ст. про куни і векші (1/6 куни) з тер. як Пн., так і Пд. Русі не залишають сумнівів у тому, що йдеться про тогочасні карбовані монети.
Однак без місцевого карбування і припливу монет зі Сх. (з 2-ї пол. 10 ст.) і Зх. (з поч. 12 ст.) обіг монет на Русі поволі згасав. Давньоруський ринок починаючи від серед. 11 ст. для Пд. і від 2-ї пол. 12 ст. для Пн. Русі дедалі більше відчував нестачу монети.
У великих торгових угодах монети, очевидно, було замінено монетними гривнями (зливками срібла стандартної форми й ваги). Дискусійним залишається питання, що саме заступило монети в повсякденному обігу. Існують теорії шкіряних і хутряних грошей. Але шматочки шкіри з клеймом могли бути лише кредитними грішми, існування яких неможливе в сусп-вах того часу; неміцні ж шкурки хутряних звірів могли лише тимчасово замінювати монети, насамперед на великих міжнар. торгах (адже вони швидко витиралися при передаванні з рук у руки, втрачаючи товарний вигляд і цінність).

Можливо, у безмонетний період поряд із гривнями й невеликою кількістю монет (маса яких в обігу невпинно зменшувалася) на ринку перебували й виконували роль розмінної монети срібний лом, а також різноманітні товаро-гроші: шиферні прясла, скляні намистини, мушлі-каурі, дрібні вироби з металу, що високо цінувались у суспільстві.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БОНІСТИКА (від франц. bon – талон, чек; лат. bonus – добрий, зручний) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає паперові грошові знаки. Термін "bon" виник у 19 ст. у Франції для означення окремих видів цінних паперів: чеків, талонів тощо. Пізніше поширений для позначення всіх грошових знаків – банкнот, держ. та банк. білетів, у т. ч. розмінних, розрахункових, кредитних грошових знаків, казначейських білетів, зобов'язань держ. скарбниці тощо. Бони та їхні різні замінники, а також облігації внутр. позик, акції, купони цінних паперів, чеки, талони, квитанції, ордери, сертифікати, знаки казино, лото, лотерейні білети, векселі, боргові зобов'язання та ін. цінні папери, що перебувають в обігу нарівні з паперовими грошима, – то все об'єкти вивчення Б.

Б. вивчає як гроші держ. емісій (загальнообов'язкові, емітовані згідно із законом), так і місц. та приватні грошові випуски (не обов'язкові для всіх), що перебувають в обігу паралельно з нац. валютою. Це тимчасові бони, які надходять в обіг на регіональному рівні від імені владних структур міст, органів місц. самоврядування, від-нь великих банків, підпр-в, кооперативів тощо, під забезпечення матеріальними цінностями, що перебувають у їхній власності: валюта, нерухоме майно місц. властей. Появу місц. та приватних грошей зумовлюють об'єктивні причини – війни, революції, спад вир-ва, зменшення податкових надходжень до місц. бюджетів, складний фінансовий стан д-ви, коли нас. потерпає від нестачі готівки. Місц. бони – це грошові випуски місц. самоуправлінь, великих підпр-в та установ. Приватні (внутр.) бони – це грошові випуски від імені власників магазинів, аптек, їдалень, атракціонів тощо. Існують "фантастичні" бони (грошові випуски від імені неіснуючих "держав"), спец. банкноти для колекціонерів, гроші-шаржі.

Характерними для бон є такі ознаки: емблематична (герби, емблеми, символічні знаки); палеографічна (шрифти, монограми, підписи); сфрагістична (печатки, перфорація, штемпелі); хронологічна (дати); метрологічна (номінали); орнаментально-мистецька (прикраси); філігранологічна (водяні знаки, матеріал виготовлення); епіграфічна (наддруки пізнішого походження); дипломатична (формуляр документа, зміст написів); орфографічна (орфографія тексту); іконографічна (портретні зображення, конгреви); маргіналістична (написи від руки пізнішого походження).

Вивчення грошей передбачає встановлення їх емітента (від лат. emittens – який випускає) – д-ви, банку, установи, що запроваджує грошовий обіг; визначення причин, часу та обставин їх випуску. Б. допомагає з'ясувати низку екон., соціально-політ. та культ.-мистецьких особливостей певної епохи. Елементи зовн. оформлення відображають культ. традиції доби та потреби в них сусп-ва, його певних прошарків і верств, а також ідеологію емітентів. Бони – самобутнє джерело дослідження історії грошового обігу та фінансів. Вони є також об'єктом вивчення графіки малих форм, бонової технології, поліграфії тощо.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БОРАТИНКА – назва монети, запроваджена в 2-й пол. 19 ст. в польс. нумізматичній літ. для означення мідних шелягів Речі Посполитої, які карбувалися 1659–61, 1663–66. Походить від прізв. ініціатора емісії цих монет – орендаря монетних дворів італійця Тіта Лівія Боратіні (1617–81). Коронні, тобто польс., Б. масою бл. 1,35 г карбувалися на монетних дворах у Кракові (1663), Уяздові (1659–66). Литов. Б. (для Великого князівства Литовського) емітувалися в містах Вільно (1665, 1666; нині Вільнюс), Ковно (1665, 1666; нині Каунас), Мальборк (1666). Коронні та литов. Б. відрізнялися зображеннями та легендами на реверсі. Емісія Б. була однією з причин наростання інфляційних явищ у країні. Б. мали примусовий курс обігу і були прирівняні за вартістю до білонного соліда, хоча реальна їх вартість складала лише 15 % від номінальної. Домінували на грошовому ринку до серед. 18 ст. У писемних джерелах укр. земель 2-ї пол. 17 ст. Б. згадуються під назвами "боратинчаки" ("boratynczaki"), "шеляги боратинчики" ("szelagi boratynczyki"), "монета боратинська" ("moneta boratiniana") та ін. Примітивна техніка виготовлення Б. призвела до появи на грошовому ринку значної кількості фальшивих Б. – т. зв. клепачів. Б. вилучено з обігу 1765.

Зображення Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БОРИСФЕНИ – поширена в науковій літературі назва мідних, а згодом – бронзових монет давньогрецької колонії Ольвія, що карбувалися впродовж 330–240 до н. е.
Спочатку борисфени важили бл. 11 г, а згодом – 5–6 г.
400 борисфенів дорівнювали одному золотому статеру.
На аверсі монети вміщено зображення лука, сокири, а також напис "О L В І О".
На реверсі – диференти (монограми та окремі літери, що є скороченням імен ольвійських посадових осіб) магістратів, яких щорічно переобирали.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

БОРОДАЧІ (голл. barthes, польс. brodacze) – назва литовських чвораків (4 грошовиків), карбованих за польського короля та великого князя литовського Сигізмунда II Августа 1565–69 на Віленському монетному дворі.
Виготовлялися вони з високопробного срібла, тому широко використовувались у міжнародній торгівлі Литви й Польщі з багатьма країнами Західної Європи.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ГАЛБИН (скорочення із румунської "уг галбин" – угорський жовтий, золотий) – лічильна назва різнотипних (переважно золотих) монет у Молдові та на Буковині 17–19 ст. У 1640–90-х рр.
Галбин з означеннями "в золоті" чи "добрий" вказував на конкретні золоті монети, а з означенням "грошима добрими" чи "готових грошей" – на монети з високоякісного срібла заг. вартістю в золотий.
За курсом 1 галбин відповідав чи 330 банам (1776), чи 4 леям, тобто 1 угорському флорину (1739).
Наприкінці 18 ст. з означеннями "імператорський" чи "голландський" галбин позначав австрійський чи голландський дукат, а з означенням "турецький" – алтун.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДЕНАРІЙ (лат. denarius – буквально: той, що складається з 10) – 1) срібна монета Стародавнього Риму вартістю 10 мідних асів, карбувати яку розпочали бл. 214–211 до н. е. Спочатку Д. важив 1/72 рим. фунта, тобто 4,55 г. Бл. 155 до н. е. вага Д. становила 1/84 рим. фунта, а вартість його знизилася і складала 16 (також здешевілих) асів. Таке співвідношення зберігалось аж до часів імп. Нерона (54–68), який зменшив вагу Д. до 1/96 рим. фунта (3,41 г). Внаслідок погіршення якості рим. срібних монет Д. поступово ставав неповноцінною монетою. За часів імп. Марка Ульпія Траяна (98–117) вміст лігатури в Д. зріс до 25 %, а наприкінці 2 ст. в ньому було лише 50 % срібла. Наприкінці 3 ст. Д. перетворився на дрібну бронз. монету масою 1,94 г і вартістю 1/50000 рим. фунта золота. Згодом Д. стає найдрібнішою мідною монетою Рим. імперії. Рим. Д. були широко поширені на укр. землях. Свідченням цього є численні знахідки монетних скарбів, що датуються 1–3 ст.;

2) срібна монета, що емітувалася в країнах Зх. Європи в 5–12 ст. Її маса становила бл. 1,7 г. Із каролінзького фунта срібла (бл. 408 г) карбували 240 Д. Поступово вартість Д. дедалі зменшувалася. Середньовічні зх.-європ. Д. перебували на грошовому ринку Київської Русі від кін. 10 ст. до кін. 1-ї чв. 12 ст.;

3) срібна, а згодом білонна монета Корони Польської. Перші Д. масою 1,6–1,7 г карбовано в 2-й пол. 10 ст. Після грошової реформи Казимира III Великого (1333–70) Д. становив 1/12, згодом – 1/16, а наприкінці 14 ст. – 1/18 польс. гроша й був найдрібнішим монетним номіналом. У 1-й пол. 16 ст. вміст чистого срібла в Д. складав 0,037 г. Останні Д. були карбовані в Речі Посполитій у 1-й пол. 17 ст.;

4) срібна, а згодом білонна монета Великого князівства Литовського, карбувати яку почали в 2-й пол. 14 ст. В актових документах литов. Д. згадуються під назвою "пенязі" – 10 пенязів складали 1 литов. гріш. Литов. Д. містили на 20 % більше срібла, ніж польс. Емісія Д. розпочалася за часів панування вел. кн. литов. Ольгерда й тривала до 2-ї пол. 16 ст. Польс. та литов. Д. були поширені на укр. землях у 14–17 ст.;

5) мідні монети, що карбувалися у м. Львів бл. 1350–82 від імені польс. королів Казимира III Великого (1333–70) та Людовика Угорського (1370–72, 1378–82), а також кн. Владислава Опольського (1372–78). На їхньому аверсі – увінчана короною монограма монетного сеньйора – лат. літери K, L або W; на реверсі – зображення корони. Вага львів. Д. коливалася від 0,4 до 1,5 г. 6–8 Д. відповідали одному срібному півгрошові.
Шуст Р.М.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДЕНГА, дєньга, деньга (від татар. таньга – срібна монета, 1/6 дирхема) – рос. срібна, а з 18 ст. – мідна монета.
Карбування денга в Москві розпочалося за вел. кн. моск. Дмитрія Донського бл. 1360, а в ін. пн.-рус. князівствах – з поч. 15 ст. Із гривенки срібла (204,7 г) карбували 200 денга, що відповідало моск. лічильному рублеві.
Після грошової реформи Олени Глинської (див. Глинські) 1533–34 та уніфікації монетної системи вартість денга стала рівною половині копійки. Із гривенки срібла карбували тепер 600 денга масою бл. 0,34 г кожна.
Поступово копійка витіснила з обігу денга, в карбуванні останньої спостерігаються значні перерви. Але до кін. 17 ст. лічба монет в Рос. д-ві велася на денга.
1610 було випущено золоту денга, що дорівнювала 10 срібним.
Упродовж 1655–63 на ринку перебувала мідна денга, яку карбували штемпелем срібної денга і яка мала примусовий курс обігу. Повновартісну мідну денга запроваджено під час грошової реформи Петра I. Протягом 1700–1828 мідну денга, паритетну 1/2 коп., емітували на багатьох монетних дворах Рос. д-ви.
Від 1829 до 1840 виробництво денга було припинене.
1849–67 вона мала назву "дєнєжка", а згодом – "1/2 копейки".
Останні монети цього номіналу карбовано в СРСР 1927.

ДЄНЄЖКА (рос. – денежка) – рос. мідна монета, що дорівнювала 1/2 копійки. Карбувалася на Петерб., Єкатеринбурзькому та Варшавському монетних дворах упродовж 1849–67. На аверсі – монограма імператорів Миколи I або Олександра II, на реверсі – позначення номіналу, рік карбування та ініціали монетного двору. Маса Д. – 2,55 г, діаметр – 18 мм.

Зображення
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДИНАР – золота монета, що емітувалася в араб. країнах упродовж 10–15 ст.
Динар розпочали карбувати фатимідські халіфи в Дамаску (нині столиця Сирії) 969 за зразком візантійських солідів.
Вага динара складала 4,25 г.
Один динар дорівнював 10 срібним дирхемам. Незначна кількість динарів перебувала на грошовому ринку земель Київської Русі.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8878
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3563 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Терміни для ГРОШЕЙ

Повідомлення АннА »

ДИРХЕМ, дирхам, диргем – 1) срібна монета Дамаського, згодом Багдадського халіфату, запроваджена в обіг наприкінці 7 ст. (бл. 692–696). Початково вага Д. становила 3,9 г металу 960-ї проби срібла, а вартість – 1/10 динара. Згідно з канонами ісламу на монеті вміщено написи – цитати з Корану, дату емісії (за мусульманським літочисленням), місце карбування, а згодом – імена монетних сеньйорів (халіфів або їх намісників) (зображення відсутні). Ці Д. часто називають куфічними (куфі – особливий стиль письма, що виник у військ. таборах аль-Куфа (нині м. Ель-Куфа) та аль-Басра (нині м. Басра, обидва в Іраку) наприкінці 7 ст.). Завдяки значним масштабам та високій якості карбування Д. поширилися на всій тер. Араб. халіфату та в сусідніх країнах. Період найбільшого поширення Д. – поч. 9 – серед. 10 ст. В цей час вони були в ужитку в д-вах Зх., Пн. та Сх. Європи, в т. ч. й на укр. землях. На грошовому ринку Київської Русі використовувалися цілі Д. (ногати та куни), а також їх фрагменти (резани та вивериці), про що свідчать пам'ятки давньорус. літописання та монетні скарби. На поч. 11 ст. зменшення масштабів карбування Д., а також псування їх скоротили наплив цих монет на укр. землі. Однак аж до кін. 12 ст. Д. продовжували відігравати помітну роль у процесі грошового обігу;

2) срібна монета Золотої Орди вагою 1,4–1,5 г, що емітувалася наприкінці 12 – поч. 15 ст. Подібно до куфічних Д. зображення на золотоординських монетах відсутні, а вміщено лише інформацію про дату та місце карбування, а також імена правителів. Незначна кількість цих Д. перебувала на грошовому ринку укр. земель у 14 – на поч. 15 ст.
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Терміни історичні”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей