Корсунський полк

Відповісти

Про те що пращур/пращури був/були у цьому полку

Знав/знала
0
Немає голосів
Довідався/довідалась під час пошуків
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Корсунський полк

Повідомлення АннА »

КОРСУНСЬКИЙ ПОЛК — 1) військ. підрозділ реєстрового козац. війська (див. Реєстрові козаки);
2) адм.-тер. і військ. одиниця в Правобережній Україні; полковим містом був Корсунь (нині м. Корсунь-Шевченківський). Як військ. підрозділ оформився, імовірно, бл. 1625 і став одним із 6 (найдавніших) реєстрових полків. Першим його полковником був Т.Федорович. Згодом цю посаду зайняв Филоненко, під його проводом полк брав активну участь у польсько-російській війні 1632—1634 на боці Речі Посполитої.
Нас. К.п. підтримувало повстання під проводом Т.Федоровича (1630—31), П.Бута (1637), Я.Острянина та Д.Гуні (1638), національно-визвол. війну укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648—1676, Корсунська битва 1648).
За умовами Зборівського договору Криму з Польщею 1649 К.п. став одним із 16 полків Гетьманщини. Тоді в полку було 19 сотень і налічувалося 3472 козаки. 1654 у складі полку було 5105 козаків. Крім старих сотенних центрів (за винятком Ситників, нині село Корсунь-Шевченківського р-ну), сотні розміщувалися у Стеблеві, Богуславі, Звенигородці, Синиці, Медвині (нині обидва села Богуславського р-ну Київ. обл.), Водяниках і Тарасівці (нині обидва села Звенигородського р-ну), Кальниболоті (нині смт Катеринопіль Черкас. обл.), Гуляйполі (згодом — Златопіль, нині в складі м. Новомиргород), Капустяній Долині, В’язовці, Млієві (нині обидва села Городищенського р-ну), Деренковці і Сахнівці (обидва села нині Корсунь-Шевченківського р-ну; усі Черкаської обл.).
Під час укладання Білоцерківського договору 1651 частина козаків К.п. підняла повстання (див. Білоцерківське повстання козаків 1651), яке приборкав Б.Хмельницький.
У трав.—черв. 1658 полк брав участь у придушенні антиурядових виступів, очолюваних «кошовим гетьманом» Я.Барабашем і полтав. полк. М.Пушкарем.
К.п. відігравав активну роль у подіях часів Руїни (див. Громадянські війни в Україні другої половини 1650-х — першої половини 1660-х років), виступаючи з позицій держ. незалежності України, був учасником Конотопської битви 1659.
Тут не раз проводилися козац. ради (зокрема, Корсунська рада 1632, Корсунська рада 1657).
Заг. занепад Гетьманщини під час Руїни, розорення 1675—78 Корсуня рос., польс. та турец. військами, внутр. усобиці призвели до запустіння К.п. Його жителі почали переселятися в Лівобережну Україну. Цей процес посилився після укладання Бахчисарайського миру 1681 та «Вічного миру» 1686, ухвалення сеймом Речі Посполитої 1699 постанови щодо правобереж. козацтва.
К.п. був одним з найактивніших під час національно-визвол. повстання 1702—04. 1711—12 став важливим опорним центром гетьмана П.Орлика. Після поразки П.Орлика 1712 полк було ліквідовано урядом Речі Посполитої.
Полковниками К.п. були: І.Шангірей, С.Мрозовицький (Н.Морозенко), Л.Мозиря, М.Івахнюк, Б.Кільдій, М.Стадниченко, М.Нестеренко, Г.Гуляницький, С.Дубина (наказний), Я.Петренко, І.Дуб’яга, Д.Трутина (наказний), І.Креховецький, Т.Оникієнко, К.Михалевський, С.Сухаренко (наказний), Я.Улізко, Г.Гуляницький, Ю.Липнянський, Г.Пододня, Г.Ульяновський, Ковшеванський (наказний), С.Бут, Ф.Кандиба, І.Гладкий, М.Соловій, Г.Шийко, І.Яненко-Хмельницький, С.Трушенко (наказний), І.Губаренко, Т.Филоненко, З.Іскра, Андронік (Андрій) Кандиба, С.Нестеренко.
http://history.org.ua/?termin=Korsunskii_Polk
Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Відповісти

Повернутись до “Козацькі полки”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 8 гостей