Засядько

Відповісти

Це прізвище

Отримав при народженні
0
Немає голосів
Отримав через шлюб
0
Немає голосів
Знав, що воно є родинним
0
Немає голосів
Віднайшлось під час дослідження родоводу
0
Немає голосів
Досліджую
0
Немає голосів
Цікавлюсь
0
Немає голосів
 
Всього голосів: 0

Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Засядько

Повідомлення Вернер »

ЗАСЯДКИ – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від Якова (Яцька) Засядки – реєстрового козака хорольської сотні (1649), який пізніше став лубен. полковником (1659–60) та лубен. городовим отаманом (1675–77).
Його син – Лук'ян Якович – сотник лютенський (1719–25, нині с. Лютенька Гадяцького р-ну Полтав. обл.), онук – Данило Лук'янович (бл. 1730 – р. с. невід.) – також посідав уряд (посаду) лютенського сотника.
Імовірно, до цього роду належав Олександр Дмитрович (1779–1838) – військ. діяч, ген.-лейтенант, який очолював Навч. артилер. бригаду (артилер. уч-ще, артилер. лабораторію), Петерб. арсенал та Охтенський пороховий з-д (1820–27). 1828, під час російсько-турецької війни 1828–1829, командував артилерією під Браїловом (нині м. Бреїла, Румунія).

Рід внесено до 2-ї ч. Родовідної книги Полтав. губернії.

Зображення
Час плине
Аватар користувача
Вернер
Повідомлень: 3185
З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 108 разів
Подякували: 665 разів

Re: Засядько

Повідомлення Вернер »

ЗАСЯДЬКО Олександр Федорович (07.09(25.08).1910–05.09.1963) – держ. діяч. Герой Соц. Праці (1957).
Народився в м. Горлівка в родині робітника. Від 1924 – учень слюсаря Луган. паровозобуд. з-ду. Від 1925 навч. в Ізюмській індустріальній шк. Від 1927 – слюсар (шахта № 8, м. Горлівка), слюсар-монтер (шахта ім. ОДПУ в Новошахтинську, нині місто Ростовської обл., РФ).
Упродовж 1930–35 – студент Донец. гірничого ін-ту. Від 1935 – гол. механік, пом. гол. інженера, гол. інженер, зав. шахти № 10-біс Сталінської обл. (потім "Сніжнянська").
Від 1939 – заст. нач. Головвугілля, потім – нач. комбінату "Сталінвугілля". 1941 – нач. комбінату "Молотоввугілля".
Від 1942 – заст. наркома вугільної пром-сті СРСР. Одночасно від 1942 працював нач. комбінату "Тулавугілля", а від 1943 – "Сталінвугілля". Від берез. 1946 – заст. міністра паливних підпр-в СРСР, од січ. 1947 – міністр вугільної пром-сті Зх. р-нів СРСР.
Протягом груд. 1948 – берез. 1955 – міністр вугільної пром-сті СРСР. Від берез. 1955 – заст. міністра вугільної пром-сті СРСР.
У трав. 1957 – берез. 1958 – нач. від. вугільної пром-сті Держплану СРСР – міністр СРСР.
Од берез. 1958 до листоп. 1962 – заст. голови РМ СРСР, одночасно в квіт. 1960 – листоп. 1962 очолював Держ. наук.-екон. раду РМ СРСР.
Депутат ВР СРСР 2-го, 4–6-го скликань. Нагороджений 5-ма орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Від берез. 1963 – персональний пенсіонер.
Помер у м. Москва.
Єфіменко Г.Г.
Час плине
Відповісти

Повернутись до “З”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 18 гостей