Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
- в36 Ольга
- Повідомлень: 1090
- З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 1374 рази
- Подякували: 1063 рази
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Воропай рассказывает о праздновании, но не об истории. Меж тем масленицу праздновали еще до крещения Руси:
"..Це язичницьке свято весни, характерний для більшості землеробських культур. З приходом християнства він не втратив свого значення для народу, але трохи змінилися терміни його проведення. Якщо в дохристиянську епоху Масляну справляли під час весняного рівнодення, то тепер його проведення прив’язане до початку Великого посту, а її закінчення припадає на Прощена неділя – свято приходу Христа в Єрусалим..."
Взято отсюда
"..Це язичницьке свято весни, характерний для більшості землеробських культур. З приходом християнства він не втратив свого значення для народу, але трохи змінилися терміни його проведення. Якщо в дохристиянську епоху Масляну справляли під час весняного рівнодення, то тепер його проведення прив’язане до початку Великого посту, а її закінчення припадає на Прощена неділя – свято приходу Христа в Єрусалим..."
Взято отсюда
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
ВОРОПАЙ Олексій Iванович (псевд. – О.Степовий) (09.11. 1913–20.07.1989) – етнограф, фольклорист, письменник, мемуарист. Д-р слов'ян. етнології (1958) та біології (1961).
Народився Воропай в м. Одеса. Через еміграцію батька (1917) родина жила з тавром "неблагонадійної", тому мати Воропая з 4 дітьми переїхала до свого рідного с. Надлук.
1933 Воропай закінчив с.-г. технікум, працював дільничним агрономом у колгоспах Вінниччини.
1935 вступив до Уман. с.-г. ін-ту, але згодом його виключили з політ. причин.
Від 1937 почав збирати фольклорні та етногр. матеріали.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 разом із дружиною Валентиною Бондаренко (п. 1978) виїхав до Німеччини; перебував у таборах для переміщених осіб біля Гальденбурга та Аугсбурга.
1944 опублікував перші статті в укр. журналах "Дозвілля" і "Український вісник".
1946 подружжя вступило до Українського вільного університету, 1948 емігрувало до Великої Британії.
У м. Олдхем працював робітником на текстильній ф-ці; від 1949 – в Лондоні. Чл. редколегії ж. "Українська думка", вивчав етнологію у Лондонському ун-ті, активно друкувався в ж. "Визвольний шлях" (1960–83).
Від 1961 – ст. н. с. слов'ян. від. Наук.-тех. б-ки Великої Британії в Пн. Англії.
Після виходу на пенсію продовжував наук. роботу. Чл. Iн-ту біологів, Ботанічного т-ва, Королів. ін-ту антропологів і етнографів (Велика Британія), УВАН, УВУ (в останньому був доц. каф-ри етнографії), і Української Могилянсько-Мазепинської акад. (очолював від. етнографії та фольклору).
Автор 4 книжок спогадів, новел і повістей, наук. праць з етнографії, фольклористики та біології, статей про укр. письменників-класиків. Деякі тв. Воропая видані англ. мовою.
П. у м. Лідс (Велика Британія).
Народився Воропай в м. Одеса. Через еміграцію батька (1917) родина жила з тавром "неблагонадійної", тому мати Воропая з 4 дітьми переїхала до свого рідного с. Надлук.
1933 Воропай закінчив с.-г. технікум, працював дільничним агрономом у колгоспах Вінниччини.
1935 вступив до Уман. с.-г. ін-ту, але згодом його виключили з політ. причин.
Від 1937 почав збирати фольклорні та етногр. матеріали.
Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 разом із дружиною Валентиною Бондаренко (п. 1978) виїхав до Німеччини; перебував у таборах для переміщених осіб біля Гальденбурга та Аугсбурга.
1944 опублікував перші статті в укр. журналах "Дозвілля" і "Український вісник".
1946 подружжя вступило до Українського вільного університету, 1948 емігрувало до Великої Британії.
У м. Олдхем працював робітником на текстильній ф-ці; від 1949 – в Лондоні. Чл. редколегії ж. "Українська думка", вивчав етнологію у Лондонському ун-ті, активно друкувався в ж. "Визвольний шлях" (1960–83).
Від 1961 – ст. н. с. слов'ян. від. Наук.-тех. б-ки Великої Британії в Пн. Англії.
Після виходу на пенсію продовжував наук. роботу. Чл. Iн-ту біологів, Ботанічного т-ва, Королів. ін-ту антропологів і етнографів (Велика Британія), УВАН, УВУ (в останньому був доц. каф-ри етнографії), і Української Могилянсько-Мазепинської акад. (очолював від. етнографії та фольклору).
Автор 4 книжок спогадів, новел і повістей, наук. праць з етнографії, фольклористики та біології, статей про укр. письменників-класиків. Деякі тв. Воропая видані англ. мовою.
П. у м. Лідс (Велика Британія).
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
ГЕОРТОЛОГІЯ (від давньогрец. опсф – свято та льгпт – слово, вчення) – спеціальна історична дисципліна, що вивчає свята, виявляючи в них духовно-практичний досвід життя тієї чи ін. конкретної людської спільноти.
Свята своїм корінням сягають у ранній етап розвитку людства, в їхній основі лежать обрядово-видовищні форми, пов'язані з віруваннями, побутом, традиціями.
Нар. свята, зокрема, ґрунтуються на "виробничому" комплексі вірувань і обрядів, здебільшого календарних, що обумовлено річним циклом природно-астрономічних явищ.
Особливу групу складають великі церк. свята.
Розрізняють також скомороство, карнавальні святкування тощо. Для детального дослідження свят використовують комплексний аналіз джерел, методи археології, етнографії (див. Етнологія), іконографії, релігіє-знавства, фольклористики та мистецтва.
Сучасна геортологія вивчає такі осн. групи свят, як: держ.-політ., громад., календарно-трудові, масові, родинні.
Свята своїм корінням сягають у ранній етап розвитку людства, в їхній основі лежать обрядово-видовищні форми, пов'язані з віруваннями, побутом, традиціями.
Нар. свята, зокрема, ґрунтуються на "виробничому" комплексі вірувань і обрядів, здебільшого календарних, що обумовлено річним циклом природно-астрономічних явищ.
Особливу групу складають великі церк. свята.
Розрізняють також скомороство, карнавальні святкування тощо. Для детального дослідження свят використовують комплексний аналіз джерел, методи археології, етнографії (див. Етнологія), іконографії, релігіє-знавства, фольклористики та мистецтва.
Сучасна геортологія вивчає такі осн. групи свят, як: держ.-політ., громад., календарно-трудові, масові, родинні.
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Сьогодні Купала... чи хтось шукав свою папороть?...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Гарно пасує до теми...
Цікавий тест з радіо свобода , у мене виявились дуже погані знання, на 12 питань тільки 4 правильні відповіді...
Тест: Українські урочистості: як наші предки готувались до свят у давнину?
Чим дівчата підводили брови? На що вказувала висота очіпків? Як на весіллі відрізняли старшу дружку від нареченої, якщо їхнє вбрання було ідентичним?
Ці та інші запитання в нашому тесті.
Цікавий тест з радіо свобода , у мене виявились дуже погані знання, на 12 питань тільки 4 правильні відповіді...
Тест: Українські урочистості: як наші предки готувались до свят у давнину?
Чим дівчата підводили брови? На що вказувала висота очіпків? Як на весіллі відрізняли старшу дружку від нареченої, якщо їхнє вбрання було ідентичним?
Ці та інші запитання в нашому тесті.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Український історичний збірник , Вип . 12, 2009
Тєвікова Ольга (Полтава)
МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВІ УМОВИ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВСЯКДЕННОСТІ (1953–1964 рр.)
Останнім часом у пострадянській історіографії увагою користується такий науковий напрям як історія повсякденності, головним об’єктом дослідження якого виступає людина в усьому розмаїтті її життєвих проявів. Причинами акцентування уваги на звичайному повсякденному житті окремих осіб, соціальних груп чи суспільства у цілому є неспроможність застарілої методології повноцінно відтворити історію минулого на основі державницьких, ідеологічних, суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-мистецьких параметрів. Тільки з відтворенням способу життя людей – їх праці і побуту, радощів і негараздів – можна повною мірою переосмислити чимало важливих культурно-історичних явищ, у нашому випадку процесів, що відбувалися в УРСР в умовах десталінізації.
Тєвікова Ольга (Полтава)
МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВІ УМОВИ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ У КОНТЕКСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОВСЯКДЕННОСТІ (1953–1964 рр.)
Останнім часом у пострадянській історіографії увагою користується такий науковий напрям як історія повсякденності, головним об’єктом дослідження якого виступає людина в усьому розмаїтті її життєвих проявів. Причинами акцентування уваги на звичайному повсякденному житті окремих осіб, соціальних груп чи суспільства у цілому є неспроможність застарілої методології повноцінно відтворити історію минулого на основі державницьких, ідеологічних, суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-мистецьких параметрів. Тільки з відтворенням способу життя людей – їх праці і побуту, радощів і негараздів – можна повною мірою переосмислити чимало важливих культурно-історичних явищ, у нашому випадку процесів, що відбувалися в УРСР в умовах десталінізації.
Час плине
- Вернер
- Повідомлень: 3179
- З нами з: 22 квітня 2016, 12:19
- Стать: Чоловік
- Дякував (ла): 107 разів
- Подякували: 665 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
"Український голос" (Проскурів) №2 04.01.1942, стор.4
Свято АНДРІЯ
(3 фольклорних матеріалів)
Свято Андрія більше за всіх вшановує українська молодь — це свято її розваг та веселощів.
За кілька днів до свята, дівчата, які справляють Андрія, ловлять собаку, зачиняють його в хлів, шоб той добре зголоднів. У день Андрія дівчата готують різні страви і напої. Ввечері запрошують до себе на свято ще хлопців. З приходом хлопців дівчата печуть, кожна собі окремо, маленькі балабушки. За стародавнім українським звичаєм, кожна дівчина повинна наносити ротом з криниці воду, щоб замісити тісто. Хлопці стають півколом біля дверей, а дівчата носять воду. Коли дівчина підходить до дверей, загальним вибухом сміху хлопці примушують її вилити воду. Нарешті дівчатам вдається нанести води і замісити балабуiки. Хлопці виходять в другу кімнату, а дівчата саджають балабушки у піч.
Для того, щоб балабушки добре спеклися, а їх власниці виходили заміж, дівчата беруть конопляне насіння в руки, тягнуть за собою запаски, ходять кругом хати, сіють конопляне насіння і співають:
Андрію, Андрію,
Я коноплі сію,
Запаскою волочу,
Бо заміж хочу.
Тимчасом, поки балабушки спечуться, хлопці й дівчата сідають за стіл вечеряти. На цьому святі є такий звичай: перев'язувати дороги, зав'язувати двері в тій хаті, де є дівчина, а також в тій, де справляють Андрія. Хлопці й дівчата з однієї вулиці хочуть випередити один одного і зав'язати двері іншим.
Тому то після вечері дівчата й хлопці беруть мотузки і йдуть на вулицю робити пастки з мотузок на дорогах та перехрестях, зав'язувати двері. Якщо матері тієї дівчини, яка хоче вийти заміж, вдається захопити проти своєї хати мотузок, то ця мати має надію бачити свою дочку одруженою. Другого ж дня вона біжить з мотузками до ворожки, щоб вгадати хлопця, який в'язав.
Повернувшись з вулиці, дівчата витягають з печі сзої балабушки, кладуть їх на лаві. Приводять голодного собаку та пускають його до балабушок, примовляючи:
Їж, собачко, досхочу,
Бо я заміж хочу.
Собака бере одну з балабушок, або навіть кілька і тікає на двір. Тоді дівчата й хлопці ставлять стілець посеред хати, на стілець подушку, садовлять на неї дівчину, балабушку якої з'їв собака, і гойдають вона має незабаром вийти заміж.
Тепер настає черга хлопців.
Дівчата витягають з печі "калиту", підвішують на мотузкові до стелі. Кожен з хлопців, їдучи на кочерзі, повинен підскочити до „калити" і вкусити її.
Півколом біля „калити" стають дівчата з віниками, вимащеними сажею. Старша з них стає в центрі. Кожного проїжджого вона питає —„Куди їдеш?"—"Калиту ку сати",—відповідає хлопець. —„А я буду по зубах кресати,"—каже дівчина. Хлопець підскакує до „калити", намагаючись її вкусити, коли це йому не вдається, то дівчата б'ють його віниками. Так проїжджають всі хлопці. Зрозуміла річ, що дівчата з навмисне вішають „калиту" високо, щоб хлопці її не вкусили. Хлопці продовжують кусати „калиту", а дівчата бити їх. Аж на світанку всі разом розходяться по домівках.
Лісовий.
Свято АНДРІЯ
(3 фольклорних матеріалів)
Свято Андрія більше за всіх вшановує українська молодь — це свято її розваг та веселощів.
За кілька днів до свята, дівчата, які справляють Андрія, ловлять собаку, зачиняють його в хлів, шоб той добре зголоднів. У день Андрія дівчата готують різні страви і напої. Ввечері запрошують до себе на свято ще хлопців. З приходом хлопців дівчата печуть, кожна собі окремо, маленькі балабушки. За стародавнім українським звичаєм, кожна дівчина повинна наносити ротом з криниці воду, щоб замісити тісто. Хлопці стають півколом біля дверей, а дівчата носять воду. Коли дівчина підходить до дверей, загальним вибухом сміху хлопці примушують її вилити воду. Нарешті дівчатам вдається нанести води і замісити балабуiки. Хлопці виходять в другу кімнату, а дівчата саджають балабушки у піч.
Для того, щоб балабушки добре спеклися, а їх власниці виходили заміж, дівчата беруть конопляне насіння в руки, тягнуть за собою запаски, ходять кругом хати, сіють конопляне насіння і співають:
Андрію, Андрію,
Я коноплі сію,
Запаскою волочу,
Бо заміж хочу.
Тимчасом, поки балабушки спечуться, хлопці й дівчата сідають за стіл вечеряти. На цьому святі є такий звичай: перев'язувати дороги, зав'язувати двері в тій хаті, де є дівчина, а також в тій, де справляють Андрія. Хлопці й дівчата з однієї вулиці хочуть випередити один одного і зав'язати двері іншим.
Тому то після вечері дівчата й хлопці беруть мотузки і йдуть на вулицю робити пастки з мотузок на дорогах та перехрестях, зав'язувати двері. Якщо матері тієї дівчини, яка хоче вийти заміж, вдається захопити проти своєї хати мотузок, то ця мати має надію бачити свою дочку одруженою. Другого ж дня вона біжить з мотузками до ворожки, щоб вгадати хлопця, який в'язав.
Повернувшись з вулиці, дівчата витягають з печі сзої балабушки, кладуть їх на лаві. Приводять голодного собаку та пускають його до балабушок, примовляючи:
Їж, собачко, досхочу,
Бо я заміж хочу.
Собака бере одну з балабушок, або навіть кілька і тікає на двір. Тоді дівчата й хлопці ставлять стілець посеред хати, на стілець подушку, садовлять на неї дівчину, балабушку якої з'їв собака, і гойдають вона має незабаром вийти заміж.
Тепер настає черга хлопців.
Дівчата витягають з печі "калиту", підвішують на мотузкові до стелі. Кожен з хлопців, їдучи на кочерзі, повинен підскочити до „калити" і вкусити її.
Півколом біля „калити" стають дівчата з віниками, вимащеними сажею. Старша з них стає в центрі. Кожного проїжджого вона питає —„Куди їдеш?"—"Калиту ку сати",—відповідає хлопець. —„А я буду по зубах кресати,"—каже дівчина. Хлопець підскакує до „калити", намагаючись її вкусити, коли це йому не вдається, то дівчата б'ють його віниками. Так проїжджають всі хлопці. Зрозуміла річ, що дівчата з навмисне вішають „калиту" високо, щоб хлопці її не вкусили. Хлопці продовжують кусати „калиту", а дівчата бити їх. Аж на світанку всі разом розходяться по домівках.
Лісовий.
Час плине
- kbg_dnepr
- Повідомлень: 7459
- З нами з: 14 січня 2021, 15:44
- Стать: Жінка
- Звідки: Дніпро
- Дякував (ла): 5284 рази
- Подякували: 945 разів
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Я знаю тільки половину :(
Чи знаєте ви популярні давні українські слова? https://www.radiosvoboda.org/a/test-dav ... 31908.html
Чи знаєте ви популярні давні українські слова? https://www.radiosvoboda.org/a/test-dav ... 31908.html
Катерина
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
Глушак (Брянськ.) Ковальов Федосенко mt H5a (Могилевськ.)
Оглотков I2a2b (Горбат. п. НГГ) Алькін Душин Жарков Кульдішов mt U5a1 Баландін (Симб. губ.)
Клишкін R1a1a Власенко Сакунов Кучерявенко (Глухів)
Кириченко Бондаренко Білоус Страшний mt T2a1 (Новомоск. Дніпроп.)
#генеалогия #генеалогія #пошукпредків #поискпредков #ahnenforschung #ukrainianancestry #родовід #родословная
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Дякую за посилання. 7 з 10, є над чим працюватиkbg_dnepr писав:Я знаю тільки половину :(
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
ОнлайнD_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6279 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Звичаї нашого народу - Олекса Воропай та інші...
Твір з народознавства. Великдень
…З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!»
Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – готувалося до Великодня.
У кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. І усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. А церква і довкола церкви – мов великий живий квітник.
Люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …Встало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви.
Рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. І така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.
…З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: «Христос воскрес!»
Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: «Христос воскрес! Воістину воскрес!» Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – готувалося до Великодня.
У кошиках, сплетених з лози, стоять паски, вода, яйця, усілякі смачності що у кого є: сало» ковбаса, пироги. І усе те прикрашено чистим білим рушничком, чекає на себе краплі свяченої води. А церква і довкола церкви – мов великий живий квітник.
Люди стоять у душевній тиші і просвітленості. …Встало сонце. Урочиста процесія виходить із церкви.
Рід признається до роду, христосується, дарує на пам’ять по душам померлих писанки і пасочки. І така велика радість панує над людьми, ніби щойно над цим окрайцем землі перелетіли святі.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей