Вірмени в Україні
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Вірмени в Україні
Передача І-го українського радіо про життя вірмен на українських територіях більше 10 століть.
Розвиток національних громад в Україні на прикладі вірменської громади. Культурна співпраця України та Вірменії.
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channe ... ID=1477701
Розвиток національних громад в Україні на прикладі вірменської громади. Культурна співпраця України та Вірменії.
http://schedule.nrcu.gov.ua/grid/channe ... ID=1477701
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6278 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Вірмени в Україні
Спілка Вірмен України
На территории Украины армянский народ проживает с древнейших времен. Давние контакты и связи между Арменией и славянами известны еще с IV-VII в. Вынужденная миграция армян, обусловленная угрозой физического истребления со стороны захватчиков, оккупировавших Армению, на века связала армян c украинским народом, которые уже более X веков живут вместе в согласии, подтверждая побратимство двух народов.
На территории Украины армянский народ проживает с древнейших времен. Давние контакты и связи между Арменией и славянами известны еще с IV-VII в. Вынужденная миграция армян, обусловленная угрозой физического истребления со стороны захватчиков, оккупировавших Армению, на века связала армян c украинским народом, которые уже более X веков живут вместе в согласии, подтверждая побратимство двух народов.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
-
Онлайнcronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Вірмени в Україні
Лінгвістичні, археологічні та антропологічні матеріали свідчать про те, що перші вірменські поселення виникли у період становлення давньоруської державності – Київської Русі. Дослідники С.Баранч, Я.Дашкевич та інші обгрунтовано доводять, що вірменські воїни прибули на Руську землю у 1062 р. на запрошення Київського князя Ізяслава для оборони князівства від нападу кочових племен. Документальні джерела свідчать, що разом з військом князя Ізяслава в битвах проти половців брало участь близько 20 тисяч вірмен.
В ХІ ст. Вірменія зазнала спустосливих нападів турків-сельджуків і підпала під їхню владу. Вірмени, які несли військову службу у Київській Русі, враховуючи складну політичну ситуацію у своїй країні, попросили притулку у київського князя. Київські князі сприятливо відносилися до вірмен, оскільки з їх участю можна було здійснювати торгівельні зв’язки з країнами Сходу і Заходу.
Правовий статус вірменських поселенців у Київській Русі визначала грамота князя Федора Дмитровича, сина Ізяслава. Можна погодитися з думкою дослідників Д.Мишка, А.Кольбенка та інших, що вірмени в Київській Русі, крім того, що займалися ремеслом і торгівлею, брали участь у громадсько-політичному житті міського населення. Зокрема, відомо, що під час нападу польського війська під керівництвом короля Болеслава Сміливого у 1018 р. на місто Київ, вірмени активно допомагали міському населенню у боротьбі проти іноземних загарбників і вигнанні їх з Києва.
Значна група вірмен переселяється на околиці Київської Русі. Місце поселення вірмени обирали те, яке було розташоване на перехресті торговельних шляхів.
У період феодальної роздробленості вірмени переселяються у створені Галицьке, Волинське та інші князівства.
У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович об’єднав Галицьке і Волинське князівства в одне і створив Галицько-Волинську державу. Серед населення Галицько-Волинського князівства вирізнялися вірмени, які прибули з Києва, Криму, інших країн.
Джерело:http://tigrandd.blogspot.com/2011/01/100.html
В ХІ ст. Вірменія зазнала спустосливих нападів турків-сельджуків і підпала під їхню владу. Вірмени, які несли військову службу у Київській Русі, враховуючи складну політичну ситуацію у своїй країні, попросили притулку у київського князя. Київські князі сприятливо відносилися до вірмен, оскільки з їх участю можна було здійснювати торгівельні зв’язки з країнами Сходу і Заходу.
Правовий статус вірменських поселенців у Київській Русі визначала грамота князя Федора Дмитровича, сина Ізяслава. Можна погодитися з думкою дослідників Д.Мишка, А.Кольбенка та інших, що вірмени в Київській Русі, крім того, що займалися ремеслом і торгівлею, брали участь у громадсько-політичному житті міського населення. Зокрема, відомо, що під час нападу польського війська під керівництвом короля Болеслава Сміливого у 1018 р. на місто Київ, вірмени активно допомагали міському населенню у боротьбі проти іноземних загарбників і вигнанні їх з Києва.
Значна група вірмен переселяється на околиці Київської Русі. Місце поселення вірмени обирали те, яке було розташоване на перехресті торговельних шляхів.
У період феодальної роздробленості вірмени переселяються у створені Галицьке, Волинське та інші князівства.
У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович об’єднав Галицьке і Волинське князівства в одне і створив Галицько-Волинську державу. Серед населення Галицько-Волинського князівства вирізнялися вірмени, які прибули з Києва, Криму, інших країн.
Джерело:http://tigrandd.blogspot.com/2011/01/100.html
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
-
Онлайнcronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Вірмени в Україні
Близько 1585 року Радзівіл оселив вірмен у Язлівцю на Подолі, а Потоцький у Тисмениці і накінець до щойнозбудованого Станиславова ( Івано-Франківська) у 1662.
Врешті король Зигмунт III осаджує вірмен в Снятині.
У 1629 році вірмени Львова приймають унію з Римом і починається їх швидка полонізація.
В останній чверті 18 століття 3 вірменські родини осідають в моєму містечку:Саркісєвичі Петро і Каетан та Муратовичі.
Врешті король Зигмунт III осаджує вірмен в Снятині.
У 1629 році вірмени Львова приймають унію з Римом і починається їх швидка полонізація.
В останній чверті 18 століття 3 вірменські родини осідають в моєму містечку:Саркісєвичі Петро і Каетан та Муратовичі.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Вірмени в Україні
ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В У КРАЇНІ 16–18 СТОЛІТЬ
"Вірменські колонії" – традиційна назва в укр. історіографії для міськ. кварталів та окремих сіл, де проживали консолідовані нац.-реліг. громади вірм. іммігрантів, які часто користувалися самоврядуванням, деколи суд. автономією. У вірм. історіографії запропоновано назви – "поселення", "вогнища". Осн. причинами переселення вірмен із закавказ. Вірменії були: боротьба вірм. купецтва за товарні ринки, знищення вірм. державності арабами, розорення Закавказзя турками-сельджуками, монголо-татарами, пізніше – війни за Закавказзя між Османською імперією та Іраном (див. Вірменія). Певну роль в еміграції вірмен до України відіграли також реліг. переслідування їх у Туреччині, на Балканах (у Молдові 16 ст.). Міграція здійснювалася або безпосередньо з Вірменії, або через проміжні ланки – Крим та Молдову. Переважали мікроміграційні потоки заможніших вірмен-купців, ремісників, служителів культу. Вірм. колонії формувалися в Україні у двох регіонах: правобереж.-зх. та пн.-причорномор.: мали в кожному з них свою специфіку.
Вірменські колонії правобереж.-зх.-укр. регіону почали виникати в період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства і збереглися частково як окремі нац. орг-ції до 1780–90-х рр. Перша колонія сформувалася в Києві – найдавніша згадка про неї в Патерику Києво-Печерському датується 1080–90-ми рр. Вірм. колонія у Львові утворилася в 2-й пол. 13 ст. (намогильний напис 1277). У 14–15 ст. виникли колонії у містах Луцьк, Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський), Володимир (нині м. Володимир-Волинський), Снятин, Белз; у 16 ст. – Хотин, Бар, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Замостя (нині м. Замосць, Польща); у 17 ст. – Бережани, Підгайці, Броди, Жовква, Золочів, Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), Тисмениця, Лисець (нині с-ще міськ. типу Івано-Франк. обл.), Жванець (село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.), Студениця, Умань; у 18 ст. – Городенка, Кути, Обертин, Могилів (нині м. Могилів-Подільський). Подаються лише найбільші колонії – в регіоні їх було бл. 60.
Колонія в місті займала невелику тер. довкола церкви та однієї з вул., званої Вірменською. Органами самоврядування в колоніях були ради старших (6–12 осіб, обраних громадою), подекуди діяли вірм. війтівство, вірм. суд. В юрид. практиці (в цивільних та кримінальних справах) вірмени користувалися традиційним для них кодексом Мхітара Гоша (1519 він був офіційно затверджений у вигляді Львів. судебника), а також власним процесуальним кодексом. Права на самоврядування, регламентування торгівлі й ремесла, на збереження тер. нац. дільниць вірмени добивалися через отримання королів. привілеїв. У деяких містах (Кам'янець-Подільський, Замостя) вони домоглися спец. статусу для своєї громади. Ради старших, що формувалися з патриціату, виконували адм. функції, збирали податки, утримували лазарети-притулки, розпоряджалися церк. майном. Громади мали свою символіку – Боже ягня з прапорцем, що зображувалося на печатці вірм. колоній. Кожна колонія була самостійною, але громади підтримували зв'язки між собою. У 17 ст. колонії, що занепадали, передавали представницькі функції та захист громад. майна сильнішим колоніям (Луцька та Київ. передали права Львів.). Органи самоврядування й окремі суди було ліквідовано в останній чв. 18 ст.
"Вірменські колонії" – традиційна назва в укр. історіографії для міськ. кварталів та окремих сіл, де проживали консолідовані нац.-реліг. громади вірм. іммігрантів, які часто користувалися самоврядуванням, деколи суд. автономією. У вірм. історіографії запропоновано назви – "поселення", "вогнища". Осн. причинами переселення вірмен із закавказ. Вірменії були: боротьба вірм. купецтва за товарні ринки, знищення вірм. державності арабами, розорення Закавказзя турками-сельджуками, монголо-татарами, пізніше – війни за Закавказзя між Османською імперією та Іраном (див. Вірменія). Певну роль в еміграції вірмен до України відіграли також реліг. переслідування їх у Туреччині, на Балканах (у Молдові 16 ст.). Міграція здійснювалася або безпосередньо з Вірменії, або через проміжні ланки – Крим та Молдову. Переважали мікроміграційні потоки заможніших вірмен-купців, ремісників, служителів культу. Вірм. колонії формувалися в Україні у двох регіонах: правобереж.-зх. та пн.-причорномор.: мали в кожному з них свою специфіку.
Вірменські колонії правобереж.-зх.-укр. регіону почали виникати в період Київської Русі та Галицько-Волинського князівства і збереглися частково як окремі нац. орг-ції до 1780–90-х рр. Перша колонія сформувалася в Києві – найдавніша згадка про неї в Патерику Києво-Печерському датується 1080–90-ми рр. Вірм. колонія у Львові утворилася в 2-й пол. 13 ст. (намогильний напис 1277). У 14–15 ст. виникли колонії у містах Луцьк, Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський), Володимир (нині м. Володимир-Волинський), Снятин, Белз; у 16 ст. – Хотин, Бар, Язловець (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.), Замостя (нині м. Замосць, Польща); у 17 ст. – Бережани, Підгайці, Броди, Жовква, Золочів, Станіслав (нині м. Івано-Франківськ), Тисмениця, Лисець (нині с-ще міськ. типу Івано-Франк. обл.), Жванець (село Кам'янець-Подільського р-ну Хмельн. обл.), Студениця, Умань; у 18 ст. – Городенка, Кути, Обертин, Могилів (нині м. Могилів-Подільський). Подаються лише найбільші колонії – в регіоні їх було бл. 60.
Колонія в місті займала невелику тер. довкола церкви та однієї з вул., званої Вірменською. Органами самоврядування в колоніях були ради старших (6–12 осіб, обраних громадою), подекуди діяли вірм. війтівство, вірм. суд. В юрид. практиці (в цивільних та кримінальних справах) вірмени користувалися традиційним для них кодексом Мхітара Гоша (1519 він був офіційно затверджений у вигляді Львів. судебника), а також власним процесуальним кодексом. Права на самоврядування, регламентування торгівлі й ремесла, на збереження тер. нац. дільниць вірмени добивалися через отримання королів. привілеїв. У деяких містах (Кам'янець-Подільський, Замостя) вони домоглися спец. статусу для своєї громади. Ради старших, що формувалися з патриціату, виконували адм. функції, збирали податки, утримували лазарети-притулки, розпоряджалися церк. майном. Громади мали свою символіку – Боже ягня з прапорцем, що зображувалося на печатці вірм. колоній. Кожна колонія була самостійною, але громади підтримували зв'язки між собою. У 17 ст. колонії, що занепадали, передавали представницькі функції та захист громад. майна сильнішим колоніям (Луцька та Київ. передали права Львів.). Органи самоврядування й окремі суди було ліквідовано в останній чв. 18 ст.
-
Онлайнcronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Вірмени в Україні
1717 року в мому містечку числяться 3 вірменські родини. З повинностей натуральна оплата і рогівщина від худоби (з податкового інвентаря Надвірної за 1717 рік).
Серед іншої віднайденої інфи:антенат Саркісевичів-Саркіс Захаріяш (смерть 1777 року) та Кіркоровіч Деодатус (смерть 1781 року). Щодо ономастики, то Саркіс чи Саргіс (Сергій)- " вельмишановний чи могутність природи", Кіркор чи Кіракос- "літописець" або аналог грецького імені Грегоріос- "бадьорий", Деодат(Богдан)-"даний Богом".
Кіркорович Деодат, обиватель, писар публічний та війт містечка Городенки. Батько 6 дітей: Григорія (1755), Йозефа (1757), Антона-Онофрія (1761), Ігнатія-Мельхіора (1764), Каетана-Йозефа (1768), Маріанни-Магдалени (1770), Теклі-Каетани (1773).
Серед іншої віднайденої інфи:антенат Саркісевичів-Саркіс Захаріяш (смерть 1777 року) та Кіркоровіч Деодатус (смерть 1781 року). Щодо ономастики, то Саркіс чи Саргіс (Сергій)- " вельмишановний чи могутність природи", Кіркор чи Кіракос- "літописець" або аналог грецького імені Грегоріос- "бадьорий", Деодат(Богдан)-"даний Богом".
Кіркорович Деодат, обиватель, писар публічний та війт містечка Городенки. Батько 6 дітей: Григорія (1755), Йозефа (1757), Антона-Онофрія (1761), Ігнатія-Мельхіора (1764), Каетана-Йозефа (1768), Маріанни-Магдалени (1770), Теклі-Каетани (1773).
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
-
Онлайнcronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Вірмени в Україні
Поки що найстаріша (1641 рік) з дат опрацьованих мною в Перемиському архіві, свідчить про замешкання вірменами Надвірної з 2 половини 17 століття. Запис про смерть Маркуса Криштофовіча 1731 року у віці 90 років.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8876
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3562 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Вірмени в Україні
Подольские епархиальные ведомости 1880 г.
Статья Протоиерея Моисея Дороновича "Армяне въ Подоліи и первая церковь ихъ въ городе Каменце, ныне градская церковь православная во имя Святителя Николая":
"Вокругъ Каменца на несколько десятковъ верстъ нетъ почти ни одной дворянской фамиліи, въ жилахъ которой не текла бы кровь армянская."
"Въ настоящее время между жителями г. Каменца только весьма не многіе фамиліи считаются потомками армянъ. Вотъ эти фамиліи: Шатбеи, Яновичи, Баласановичи, Вартабеды, Набидовичи, Муратовичи, Стефановичи, Защинскіе, Федоровичи, Якубовичи, Кугутовскіе, Чайковскіе, Ягущевскіе, Лукасевичи, Шушковскіе и Костецкіе.
Но и въ ихъ жилахъ течетъ кровь нечисто армянская, а съ примесью более чемъ на половину польской."
Статья Протоиерея Моисея Дороновича "Армяне въ Подоліи и первая церковь ихъ въ городе Каменце, ныне градская церковь православная во имя Святителя Николая":
"Вокругъ Каменца на несколько десятковъ верстъ нетъ почти ни одной дворянской фамиліи, въ жилахъ которой не текла бы кровь армянская."
"Въ настоящее время между жителями г. Каменца только весьма не многіе фамиліи считаются потомками армянъ. Вотъ эти фамиліи: Шатбеи, Яновичи, Баласановичи, Вартабеды, Набидовичи, Муратовичи, Стефановичи, Защинскіе, Федоровичи, Якубовичи, Кугутовскіе, Чайковскіе, Ягущевскіе, Лукасевичи, Шушковскіе и Костецкіе.
Но и въ ихъ жилахъ течетъ кровь нечисто армянская, а съ примесью более чемъ на половину польской."
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 11 гостей