Графи Браницькі

Аватар користувача
в36 Ольга
Повідомлень: 1090
З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
Стать: Жінка
Дякував (ла): 1374 рази
Подякували: 1063 рази

Re: Графи Браницькі

Повідомлення в36 Ольга »

Ну, да, в конце 19 века в Киевской епархии надумали сочинить письма за графиню))). Делать им больше было нечего. Я скорее поверю, что нынешние священники что-то сочиняют, а те были фанатичными до ужаса. Нет, не верю, что они могли опуститься до такого греха.
И я бы не стала утверждать, что эти письма никто не видел. Мы не видели, но это не значит, что они не существовали вообще.
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

в36 Ольга писав:А следующая статья в этом же номере начинается так:
"В начале 1796 года в состав вновь сформированной Киевской епархии первее всего вошел Белоцерковский округ - имения графа Ксаверия Петровича Браницкого и супруги его Александры Васильевны..."

Правда графством эта округа пока еще не называется. Возможно, графством стала только после смерти Мнишеха.
Ми мабуть заплуталися у роках :).
Мнішх помер ще 1778 року. За 18 років до того часу, про який пишеться у єпархіальних відомостях.

І ще, погортала сторінки книжки і знайшла цікавинки... виглядає так, що і історики мають різні думки стосовно відносин між графом та графинею Браницькими... може це (інфо стосовно листів до гр. Браницкої) є нав'язана думка пізніших часів... часів напису єпархіальних відомостей...
Ось що пише Є. Чернецький -
"Чотири роки чекав Браницький на смерть Мнішха, яка сталася в жовтні 1778 року. Протягом цього часу гетьман встиг замовити проект палацу, але до початку великого будівництва у Білій Церкві ще мало пройти чимало часу.
Говорячи про Білоцерківське життя гетьмана з родиною, історики зазвичай, не торкаючись подробиць, протиставляють безвольному й марнотратному Францишку-Ксаверію його хазяйновиту і далекоглядну дружину графиню Олександру. Однак численні факти свідчать на користь гетьмана.
Яскравим прикладом може слугувати питання про володіння Білою Церквою. Білоцерківські історики з безапеляційністю, вартою кращого застосування, стверджують, що "у 1784 р. Олександра Василівна отримала цей маєток (Білу Церкву. - Є. Ч.), який давав прибутку до 60 тис. руб. на рік, у дарунок від чоловіка і почала приводити його до ладу".
Цікаво, що згідно реєстру дідичів Київської губернії 1801 р. графиня Олександра дійсно посідала помітне місце серед поміщиків... Звенигородського повіту. Саме там вона отримала в спадок частину маєтків свого дядька князя Потьомкіна-Таврійського. Що ж до маєтків Браницьких переважно у Васильківському і Таращанському повітах, більшу частину яких складало саме колишнє Білоцерківське староство, то їх єдиним власником вказано графа Францишка-Ксаверія Браницького. No comment."
То виглядає так, що багаті всіх часів і народів - що раніше, що сьогодні - мали/мають розділене майно, і супруг немає відношення до майна іншого. Тільки мабуть ми постсовєтські цих нюансів просто не усвідомлюємо та залишаємося думками на принципах "взять і все поділить".
То і у мене більше до цього питання немає коментарів - то все єпархіальна брехня... а хто і чому брехав, то хай історики вивчають... нехай це буде матеріалом для їх майбутніх дисертацій :D
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

Думаю, що можна трохи продовжити цитату
Важливими ознаками впевненого керування Браницьким всіма справами є також виховання дітей у католицькому дусі та відсутність жодної православної церкви, збудованої коштом гетьмана. Натомість після його смерті графиня Олександра розгортає велике будівництво православних храмів і відмовляється фінансувати будівництво великого костьолу в Києві, яким опікувалася польська аристократія Київської губернії. Ці факти надто прозоро демонструють, хто ж насправді керував справами за життя Францишка-Ксаверія, хоча повністю відкидати вплив графині Олександри на справи, звичайно, не можна.
Напевно, ми зіткнулися з простим протиставленням "злого" і "доброго" героїв: марнотратові Францишку-Ксаверію протиставлено хазяйновиту Олександру Василівну. Ми не будемо дотримуватися "законів жанру" й подивимося, як насправді хазяйнував у Білій Церкві гетьман.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

Білоцерківське графство (колишнє старосто) дісталося Браницькому разом з великою купою проблем, які стосувалися прав інших власників.
Протягом двох століть існування староства королі, не маючи права його продавати чи дарувати, надавали різним особам окремі села чи місцевості в тимчасове користування, обтяжене різними зобов’язаннями переважно військового характеру. За умовою виконання зобов’язань їхні нащадки спокійно користувалися маєтками. Згодом обов’язки перетворилися на анахронізми, виконання яких вже ні хто не вимагав, але права на володіння зберігалися. Через це Браницький вів багато судових справ, однак відібрати землі було не легко. Йому щастило у випадках, коли далекі нащадки перших власників втратили відповідні документи.
Значною проблемою було повернення великих шматків староства, які королі роздавали в тимчасове користування під виглядом окремих староств. Таким чином були у свій час втрачені Таращанщина, Лисянщина, Таборівщина. Значні володіння – Мотовилівщину, Ківшоватівщину – королі подарували за умови виконання феодальних повинностей. Ці великі маєтки вже мали у часи Браницького тривалі традиції окремого існування, деякі з них тримали спадкові власники. Жодного з таких маєтків Браницькому не вдалося повернути. Однак Браницький використовував усі можливості для утисків нескорених сусідів: наїжджав козаками й грабував, силою захоплював і утримував землі і села, забороняв везти збіжжя з Білоцерківщини й утискав на шляхах, які майже всі в краї йшли через його володіння, наказував зводити нові греблі чи нарощувати старі, щоб нищити млини в сусідніх маєтках та збільшувати прибутки від білоцерківського млинарства.
Позовами на гетьмана його сусіди закидали всі суди.
Цікавий уривок, дуже гарно вимальовує загальне життя Білоцерківського графства. Для мене особисто є цікавим побачити обмеження влади польського короля/королів що прозвучала "... королі не мали права..."
Також починаєш розуміти, що якщо і віднайдуться документи дарування (якимось) королем того чи іншого села чи навіть місцевості, то треба прояснять ситуацію... чи не були ті землі такими які король дарувати не мав права, що одразу робило такий дарунок і саму власність сумнівним...
Цікаво також читати, що поряд з наїздами та захопленням сіл, більша частина суперечок велась у судах... і не у всіх судах Браницький вигравав.
І загалом, коли читаєш такі описи, то мимоволі приходить порівняння із сьогоденням... не набагато чого змінилося...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

Задля провадження такої войовничої щодо сусідів політики Браницький утримував вертких адвокатів, досвідчених управителів та економів, що приїхали до Білої Церкви разом з ним із Польщі, зберіг засновану ще в старосвітські часи козацьку роту чи корогву, а також полк ланд-міліції, що складався з кількох рот, сформованих із дрібної шляхти. З другого боку, його Білоцерківська резиденція була для сусідів не приступною. Якби хтось із них і наважився підпалити гетьману за скоєне, то зіткнувся б з містом, яке було обнесене валом з частоколом і баштами, ще й з ровом. В'їзні брами теж були захищені надбудованими над ними баштами. В самому місті стояв під Замковою горою укріплений замок, а на горі розташовувалася державна фортеця, гармати якої панували над місцевістю. Отож це піратське гніздо було недосяжним для сусідів, яким лишалося лише писати папірці до судів, але й адвокати Браницького вміли це робити не гірше.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

Стосунки Браницького з місцевим людом були не прості. Агресивність гетьмана і тут проявилась у повній мірі. Спочатку дісталося тутешній шляхті. Шляхетські роди з Білорусі, Волині, Поділля, Галичини й Східної Польщі досить густо заселили простори Білоцерківського староства ще в ХVII-XVIII століттях. Особливо великий відсоток вони складали в селах зароської частини староства - між Білою Церквою та Ставищем. У селах Потіївка, Чупира, Озерна, Ріжки, Северинівка, Янищівка, Скибин тощо шляхта іноді становила (як і їх нащадки зараз) більшість населення. Браницькому не подобалося таке становище через менший прибуток від цих земель. Шляхтичі платили чинш (один раз і назавжди визначену суму грошей). Очевидно, вони подобалися б графу більше у ролі кріпаків. То ж білоцерківська адміністрація й робила в ті часи все можливе для закріпачення дрібних шляхтичів. У свою чергу це викликало величезну кількість позовів до Браницького з приводу його незаконних дій. Нескінчений шлейф таких судових справ гетьман залишив у спадок своїй дружині і сину, однак ще й онуки гетьмана в 1850-ті роки змушені були перейматися цими справами. В багатьох випадках гетьман програвав справи, й шляхтичі повертали собі втрачені права.

Іншою проблемою для Браницького були білоцерківські міщани. Біла Церква ще з 1620 року мала самоврядування за магдебурзьким правом, наданим місту королем Зоґмунтом ІІІ. Через цю обставину і міські землі під міщанськими садибами не мали бути власністю Браницького, і самі міщани не могли перетворитися на кріпаків.
Слід зазначити, що спроби закріпачення білоцерківських міщан Браницький робив ще за часів Речі Посполитої. Ось як події тих далеких часів пам'ятали в місті в 1850-ті роки: "Потім заїхав до нас грап, їхав от Гребінок; старий уже був чоловік, а вона молоденька. Та ще і за грапа не робили панщини. Перш грап завів контагенти заводами та ставками. Потім як стали принуждать людей до роботи (тобто панщини - Є.Ч.), тоді найшлись три чоловіки: Бучинський, Самко и Августинович; поїхали вони до Варшави, та там сиділи півтора роки, а звідсіль громадою все гроші їм висилали, щоб старались. От ї виходили вони там право таке, що ми вільні. Коли ж як дочувся грап, запріг коні, та за ними. Коли ж розминувся, а він би їх там і на смерть позабивав. Поки він їх шукав по сторонах, а вони в Житомирі те право и облятували (занесли в книги апеляційного суду). Тоді вернувся грап, з'їхали і судові, приказують: давайте права, а вони бояця подавать. Та вже Бучинський навколішках ліз, та на шапці подав. Тоді грап, нічого робить, сказав: "нехай уже тільки селяни роблять панщину", і дав таку бумагу, що написав золотими літерами: "Оддаю місце подобровольне". Отже, як потім взяли молодого Бучинського в рекрути, баба - жінка старого Бучинського - за папіри, та до Києва, думала що по тим папірам визволять сина. Де там? Бумагу ту, що золотими літерами, взяв губернатор, та й заслав до грапа: там вона і щезла. Баба и сина не визволила и право запропастила. А то те само право, що і тепер єсть у Бучинського-прапорщика".
Зрештою цей компромісний варіант все рівно закінчився закріпаченням білоцерківських міщан, але сама спроба боротися зі свавіллям Браницького є свідченням на користь збереження нашими предками пам'яті про свої вільності.
Однак Браницький знайшов вихід з цього становища.
1797 року в Російській імперії відбулася чергова адміністративно-територіальна реформа, на зміну намісництвам прийшли губернії. Саме тоді, напевно, не без клопотання Браницького статус повітового міста отримав невеличкий Васильків, а зростаюча на очах Біла Церква, яка була перед цим центром Білоцерківської округи, отримала лише скромний статус містечка. За тодішнім законодавством міщанами визнавалися лише мешканці міст, а постійні мешканці містечок могли бути лише селянами. В такий спосіб Браницький вирішив проблему білоцерківських міщан.
В цілому економічна політика Браницького в його володіннях відзначалася жорстоким і свавільним ставленням як до людності, так і до суддів. Сила і нахабство, відкритий розбій - ось головні уподобання графа. Як і слід було чекати, такі дії дали чудові наслідки в господарстві, однак своїм нащадкам граф передав нелегкий спадок.
Да-а-а-а уж, этот грап...
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Онлайн
Аватар користувача
АннА
Супермодератор
Повідомлень: 8876
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Стать: Жінка
Дякував (ла): 3562 рази
Подякували: 2154 рази

Re: Графи Браницькі

Повідомлення АннА »

Ази генеалогії ПОЧАТОК. Із повагою, Ганна
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5312
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Графи Браницькі

Повідомлення DVK_Dmitriy »

Из другой темы
viewtopic.php?f=236&t=7503&p=41906#p41900
D_i_V_a писав:
kbg_dnepr писав:…польського походження...
Я не згодна з таким тлумаченням… в той час у релігійно змішаних родинах діяло, з моєї точки зору, унікальне правило - сини по батьковій релігії, дочки по маминій, то я не здивуюсь, якщо вона була вихрещена у православній…
Действительно может быть, что сыновей крестили в р-католическом костеле, а дочерей в православной церкви.
Я не нашёл записи о рождении Елизаветы в 1792 году в костеле Белой Церкви.
А вот запись о рождении Владислава-Георгия в 1783 году есть.

Зображення

Зображення
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6279 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: Графи Браницькі

Повідомлення D_i_V_a »

DVK_Dmitriy писав:...
Действительно может быть, что сыновей крестили в р-католическом костеле, а дочерей в православной церкви.
Я не нашёл записи о рождении Елизаветы в 1792 году в костеле Белой Церкви...
Ось в цій книзі на скору руку прочитала, що в ті роки (перші роки після заміжжя) мати Олександра в зимові місяці навідувалась у С-Петербург. Потім, зі збільшенням кількості дітей, і потребою облаштовувати своє житло (бо вони з графом перші роки жили в готелі, для графа Ксаверія таке було звичним), поїздки до столиці скінчилися. Якщо Лизавета була першою дочкою, то може її там і похрестили? Але це тільки припущення!!! Якщо щось знайдеться, то відпишусь.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
DVK_Dmitriy
Супермодератор
Повідомлень: 5312
З нами з: 25 березня 2016, 19:59
Стать: Чоловік
Дякував (ла): 988 разів
Подякували: 3907 разів

Re: Графи Браницькі

Повідомлення DVK_Dmitriy »

"Графи Браницькі—підприємці та меценати."
https://historybooks.com.ua/prosmotr_po ... php?id=580
В книге говорится, что дочери крестились в православной церкви (мать Александра была православной).
Но только одна из дочерей Елизавета осталась в православии.
Кременецкие, Лазаренко, Бабенко, Чаплины, Абакумовы, Орловы, Белоконь, Тхор, Богомоловы, Шараевские, Бартковские.
Интересуюсь родом Кременецких от Аслана-Мурзы-Челебея.
Генеалогические исследования. Поиск в архивах Киева. Составление родословной.
Відповісти

Повернутись до “Графські роди”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 7 гостей