В.І.Даль - український письменник, лексикограф, етнограф

Відповісти
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

В.І.Даль - український письменник, лексикограф, етнограф

Повідомлення D_i_V_a »

Чий же він письменник, лексикограф, етнограф? Російський чи український? Чи може данський?

Американці скажуть що український, бо за їх законодавством важливим є місце народження, та кожна народжена в США дитина має автоматичне право бути обраною її президентом. Тому за їх міркуваннями Даль українець, бо він народився у селищі Луганський завод, нині місто Луганськ...
Росіяни скажуть що росіянин, бо він писав російською. Даль дійсно писав російською...

Для тих, хто не знає - за часів царської Росії, часу життя Володимира Даля, друкуватися українською мовою було ЗАБОРОНЕНО

Уперше словник вийшов друком у 1866 році.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Востаннє редагувалось 09 лютого 2022, 13:41 користувачем D_i_V_a, всього редагувалось 2 разів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: В.І.Даль - український письменник, лексикограф, етнограф

Повідомлення D_i_V_a »

Народный язык "слагается" из "наречий, или говоров". "Наши местные говоры законные дети русского языка и образованы правильнее, вернее и краше, чем наш письменный "жаргон", - пишет Даль. По его мнению, "оборотам русской речи можем поучиться во всякой местности Руси, во всякой деревушке, во всякой лачуге", "слова, речи и обороты всех концов Великой Руси, для изучения живого языка, должны войти в словарь, но не для безусловного включения их в письменную речь, а для изучения, для знания и обсуждения их, для изучения самого духа языка и усвоение его себе, для выработки из него постепенно своего, образованного языка".
- з передмови до видання
PS Сьогодні існують розбіжності у тлумаченні поняття "Велика Русь" між українським та російським науковими середовищами
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Аватар користувача
D_i_V_a
Повідомлень: 9525
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Стать: Жінка
Звідки: Київ
Дякував (ла): 6280 разів
Подякували: 3675 разів
Контактна інформація:

Re: В.І.Даль - український письменник, лексикограф, етнограф

Повідомлення D_i_V_a »

Володимир Іванович Даль (*10 (22) листопада 1801, селище Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня) 1872, Москва) — український і російський письменник, лексикограф, етнограф данського походження[1]. Член-кореспондент Петербурзької АН (1838), почесний академік (1863). Літературний псевдонім: Козак Луганський[2].
Сім'я
Народився в дансько-німецькій сім'ї. Його батько — данський підданий[3] лінгвіст Йоган Христіан Даль (Johan Christian Dahl, 1764–1821) знав німецьку, англійську, французьку, російську, ідиш, латину, грецьку і давньоєврейську мови, був богословом і медиком. Популярність його як лінгвіста досягла імператриці Катерини II, яка викликала його до Петербурга на посаду придворного бібліотекаря. Йоганн Даль пізніше виїхав до Єни, пройшов там курс лікувального факультету і повернувся до Росії з дипломом доктора медицини. Російська медична ліцензія говорить: «Іван Даль, син Матвія 1792 року 8 березня удостоєний при іспиті в Російській імперії медичну практику управляти». Прийняв російське підданство у 1799 році під іменем Іван Матвійович Даль.
Мати — Марія Христофорівна Фрайтаг (Maria Freitag), походила з німців, що емігрували до Росії, вільно володіла п'ятьма мовами. Бабуся по материнській лінії Володимира Івановича — Марія Іванівна Фрейтаг — походила з роду французьких гугенотів де Мальї, займалася російською літературою. Відомі її переклади на російську мову С. Геснера і А. В. Іффланда. Дід Христофор Фрайтаг — колезький асесор, чиновник ломбарду. Був незадоволений філологічною освітою майбутнього зятя і фактично змусив його отримати медичну освіту, оскільки вважав професію лікаря однієї з небагатьох «дохідних і практичних професій».
Іван Даль в Петербурзі одружився з Марією Христофорівною Фрейтаг, у них народилися четверо синів: Володимир; Карл (нар. 1802), до кінця життя прослужив на флоті, проживав і похований в Миколаєві, дітей не мав; Павло (нар. 1805), хворів на сухоти і за станом здоров'я часто проживав разом з матір'ю в Італії, де і похований в Римі, помер в ранній молодості, дітей не мав; Лев (?–1831), убитий польськими повстанцями.
Коли Далю було всьго чотири роки, його родина переїхала до Миколаєва. У пам'ять про письменника і вченого, життя і діяльність якого було тісно пов'язана з містом, де він прожив в цілому близько 16 років, 28 березня 1985 року вулиця Леккерта перейменована на вулицю Даля.
Меморіальні дошки на честь Даля встановлені на перетині вулиць Даля та Будьонного і по вулиці Наваринській.[4]
...
Даль і Україна
Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали.
Володимир Даль писав художні твори, чимало з них — на українські теми (повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо).
Автор етнографічних нарисів, написаних з по­зицій «натуральної школи», т. зв. фізіологічних нарисів.
Написав ряд статей про Григорія Квітку-Ос­нов'яненка («Малоросійські повісті, що їх роз­повідає Грицько Основ'яненко», 1835 тощо).
У праці «Про повір'я, марновірство й забобони російського народу» (1845–1846) навів чимало прикладів з українського фольклору, використав мотиви української демонології.
Написав рецензію на фольклорний збірник Платона Лукашевича «Малоросійські й червоноруські народні думи та пісні» (1837). По­пуляризував українську літературу та усну народну творчість.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0 ... 0%B8%D1%87
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Відповісти

Повернутись до “Словники”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 9 гостей