Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Стадник За Грінченком:
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Слю́сар (нім. Schlosse — замок) — робітник, який обробляє метали та інші матеріали ручним або механічним інструментом, а також складає, регулює, ремонтує машини та механізми. Неважко зрозуміти, що в середньовіччі слюсарі створювали та ремонтували замки.
Відповідно утворювалися похідні від назви професії прізвиська, а згодом вже прізвища
Відповідно утворювалися похідні від назви професії прізвиська, а згодом вже прізвища
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
За тлумачним словникомcronoster писав: Стадник За Грінченком:
СтАдник- пастух (переважно при табуні)
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Дивовижно...cronoster писав: Слю́сар (нім. Schloss — замок) — робітник, який обробляє метали...
У мене є так званий короткий перелік "наших слів", що прийшли з німецької мови - циферблат, шлагбаум. Сумнів викликає слово дах - чиє воно, німецьке чи наше, слов'янське?
Тепер до переліку додається ще й слюсар, хі-хі-хі
Шлосер (Schlosser) - той, чиєю професією є виготовлення продуктів з металу або заліза, або той хто ремонтує машини.
Шлосерай (Schlosserei) - майстерня де працює шлосер.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- Falcon
- Модератор
- Повідомлень: 316
- З нами з: 03 січня 2017, 20:37
- Стать: Чоловік
- Звідки: Буковина
- Дякував (ла): 417 разів
- Подякували: 519 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
знаю людину на прізвище Шлюсар, і таких в Україні, якщо вірити номероргу 114. Схоже їх предки не схотіли українізовувати Ш на С
з повагою, Євген.
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
предки з повітів: Буковина (Сторожинець, Кіцмань)
Галичина (Ходорів)
Волинь (Клевань)
Поділля (Кам'янець-Подільський, Оринин)
- Balymba
- Повідомлень: 643
- З нами з: 10 березня 2016, 09:25
- Стать: Чоловік
- Звідки: Гуцульщина
- Дякував (ла): 634 рази
- Подякували: 795 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Скоріше чи наслідок чергування Ш-С в діалектах умовно Північної і Південної Галичини.Falcon писав:знаю людину на прізвище Шлюсар, і таких в Україні, якщо вірити номероргу 114. Схоже їх предки не схотіли українізовувати Ш на С
Для порівняння: північ - "скарпетки", південь - "Шкарпетки"
північ - "шмотолока", південь - Смотолока" (насморк)
Левицький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-BY-78168/ Н
І-BY-78168/ Н
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Невід"ємною частиною замку (панського двору) була кухня. Владарював тут кухар (кухтар, кухмейстер). А панство пожерти було горазде!
1717 року при Пнівському замку фіксується Кухар Павло. Як і інша челядь він був звільнений від панщини і тільки бавив панські тельбухи вишуканими яствами. В середині та наприкінці 18 століття його нащадки не фіксуються ні в інвентарях міста, а ні в Йосифінскій метриці. Аж у Францисканкій метриці знаходимо згадку про Кухарука Олексу( 1819 рік).
Етимологічно слово походить від латинського "coquere"-варити. Через давньонімецьку мову( kochon) потрапляє до чеської (kuchati) і далі за посередництва старопольської( kuchar) у староукраїнську мову. Перші записи в староукраїнській мові датуються кінцем 14 та 15 століттями.
Кухтар, в свою чергу, це " учень кухаря". Запозичене через старопольску мову з старочеської " kuchtiti"-готувавти аби-як.
До прикладу в містечку Делятин паралельно існують 2 фаміілії: Кухаруки і Кухтаруки.
Протопластом перших є Кухарук Петро(1788), антенатом інших-Ілько Кухтарук( 1788). Цікавинка в тому, коли саме рід розпався на дві гілки? Чи може це початково дві різних фамілії. Правдоподібно предки служили при замку власників містечка Белзецьких чи Турецьких..
1717 року при Пнівському замку фіксується Кухар Павло. Як і інша челядь він був звільнений від панщини і тільки бавив панські тельбухи вишуканими яствами. В середині та наприкінці 18 століття його нащадки не фіксуються ні в інвентарях міста, а ні в Йосифінскій метриці. Аж у Францисканкій метриці знаходимо згадку про Кухарука Олексу( 1819 рік).
Етимологічно слово походить від латинського "coquere"-варити. Через давньонімецьку мову( kochon) потрапляє до чеської (kuchati) і далі за посередництва старопольської( kuchar) у староукраїнську мову. Перші записи в староукраїнській мові датуються кінцем 14 та 15 століттями.
Кухтар, в свою чергу, це " учень кухаря". Запозичене через старопольску мову з старочеської " kuchtiti"-готувавти аби-як.
До прикладу в містечку Делятин паралельно існують 2 фаміілії: Кухаруки і Кухтаруки.
Протопластом перших є Кухарук Петро(1788), антенатом інших-Ілько Кухтарук( 1788). Цікавинка в тому, коли саме рід розпався на дві гілки? Чи може це початково дві різних фамілії. Правдоподібно предки служили при замку власників містечка Белзецьких чи Турецьких..
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- Balymba
- Повідомлень: 643
- З нами з: 10 березня 2016, 09:25
- Стать: Чоловік
- Звідки: Гуцульщина
- Дякував (ла): 634 рази
- Подякували: 795 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Турецьких можна відкинути, бо вони втратили Делятин десь в самому кінці 16 століття. Скоріш за все землі були конфісковані польським королем за якусь провину, бо ніде немає згадки про відчуження земель Турецькими. За легендою причиною послужив конфлікт між Турецькими і королем ( король дістав "позавушника") через те, що під час нападу татар на перевали "Стирі" королівські війська не пішли на допомогу, а захищали маєтки королівщини в Галицькій землі. Війська Турецьких потерпіли тоді повну поразку, були знищені обидва замки в Ославах. Тоді ж загинули і майже всі члени роду Турецьких, за винятком Патріарха і одного із синів, який в боях втратив руку.cronoster писав: До прикладу в містечку Делятин паралельно існують 2 фаміілії: Кухаруки і Кухтаруки.
Протопластом перших є Кухарук Петро(1788), антенатом інших-Ілько Кухтарук( 1788). Цікавинка в тому, коли саме рід розпався на дві гілки? Чи може це початково дві різних фамілії. Правдоподібно предки служили при замку власників містечка Белзецьких чи Турецьких..
Левицький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-BY-78168/ Н
І-BY-78168/ Н
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Дуже цікаво! Тоді питання по Ваших Турецьких: нащадком якої гілки є Ви? Гм. Хто такий Патріарх(напевне родоначальник)?
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- Balymba
- Повідомлень: 643
- З нами з: 10 березня 2016, 09:25
- Стать: Чоловік
- Звідки: Гуцульщина
- Дякував (ла): 634 рази
- Подякували: 795 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Мій прямий предок Ігнатій Турецький - священник в Ославах в першій половині 17 століття (саме той, який втратив руку в бою з татарами, і напевне тому вибрав мирну професію). Імені його батька поки-що достеменно встановити не вдалося (але можливо це Іван чи Павло, які згадуються в 1579 році). Чому я називаю його Патріархом - за переказами в нього було багато (дванадцять) синів. Всі вони, за винятком Гната, загинули в тому бою з татарами.cronoster писав:Дуже цікаво! Тоді питання по Ваших Турецьких: нащадком якої гілки є Ви? Гм. Хто такий Патріарх(напевне родоначальник)?
Левицький (придомок Попович), Левкун, Юращук, Стефурак, Кріпчук, Козьмин, Шовгенюк, Зеленевич, Ревтюк, Ґрещук, Вертипорох, Ківнюк, Чуревич, Панько, Данилюк, Жолоб, Мельничук, Ванджура, Козловський, Лесюк, Горішний, Попик, Ісайчук, Абрамюк, Дмитрук, Дудка, Микитишин, Gut
І-BY-78168/ Н
І-BY-78168/ Н
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 10 гостей