Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Повертаючись до "кухарів" слід зазначити, що в старо-українських джерелах згадки сягають початку (Львів, 1399 рік) та середини (Луцьк, 1438 рік) 15 століття. Разом з тим, в Королівстві Польському, вони присутні з кінця 14 та початку і середини 15 столітть.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
- АннА
- Супермодератор
- Повідомлень: 8878
- З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
- Стать: Жінка
- Дякував (ла): 3563 рази
- Подякували: 2154 рази
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
З другої теми, гарно підходить до цієї теми
D_i_V_a писав:Вибачаюсь, а кого мають на увазі говорячи "Дворові люди"?Shandor_POL писав:...Дворові люди 1816 р. О.141 С.183...
Shandor_POL писав:Дворові люди, че́лядь — кріпаки, яких їхні пани використовували як домашню прислугу. Навіть середньої руки поміщик міг утримувати кілька десятків людей прислуги.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0 ... %BA%D0%B8)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Челядь.
D_i_V_a писав:Дякую, вікіпедію вже бачила.Shandor_POL писав:...Навіть середньої руки поміщик міг утримувати кілька десятків людей прислуги...
А що каже ваш досвід ось по Куданівці? Наскільки великим був/були двір/двори? Це все були люди при одному дворі чи при багатьох? Якщо при багатьох, то скільки іх там тих багатіїв було і по скільки дворових мали?
Shandor_POL писав:РС за 1835 г.D_i_V_a писав:А що каже ваш досвід ось по Куданівці? Наскільки великим був/були двір/двори? Це все були люди при одному дворі чи при багатьох? Якщо при багатьох, то скільки іх там тих багатіїв було і по скільки дворових мали?
"...помещицы штаб ротместерши Надежды Тихоновой дочери Золотаревой урожденой Тимченковой, о состоящих мужеска и женска пола дворовых людях и крестьянах жительствующих на привелегированных землях". 3 сім’ї дворових (12 чоловік) і 8 селянських сімей. Загалом 47 душ.
"...помещика, дворянина Петра Андреева Кондратьева, о состоящих мужеска и женска пола дворовых людях и крестьянах, доставшихся мне в 1825 (прописью) годе по Духовной, от двоюродного моего брата полковника Михаила Васильева с. Кондратьева поселеных на привелегированной земле". 2 сім’ї дворових (7 чоловік) і ще тут цікавий запис "... отпущен со всем семейством 1833 г. вечно на волю". А селян у Кондратьєва А.П. 45 душ.
"... штаб капитана Михайла Романова с. Кондратьева о состоящих мужеска и женска пола крестьянах поселенных на привелегированной земли обложеных заправовольной продажи вина дворублевою с души пошлиной." У нього 12 селянських сімей - 153 душі. "
"...помещика майора Петра Васильева с. Кондратьева о состоящих мужеска и женска пола дворовых людях и крестьянах поселенных на привелегированной земли обложеных заправовольной продажи вина дворублевою с души пошлиной." Дворових у нього одна сім’я - 8 душ, а селян - 45 в 7 сім’ях.
D_i_V_a писав:Цікавий вислів, ніколи такого ще не бачила. А що це значить?Shandor_POL писав:...и крестьянах жительствующих на привелегированных землях...
Shandor_POL писав:В Російській імперії духовенство і дворянство займали привілейоване становище. Від того, хто виступав власником землі — держава чи приватна особа залежав її статус. Тут йде мова про поміщицькі землі.
- D_i_V_a
- Повідомлень: 9525
- З нами з: 01 березня 2016, 10:52
- Стать: Жінка
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 6280 разів
- Подякували: 3675 разів
- Контактна інформація:
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Проглядаючи джерела знайшла цікаві записи про так званих "служка" або "служебник" . Подивіться які цікаві професії - причешник, свещовжигатель
1800 года ноября 30 дня Роспись о пропущен
по ревизии 1795 года шляхтичах житель-
ствующих васильковского уезда в селении
Монастырку Лысяньскому учинена.
Во время сочинения 1795 года ревизии были в разных отлучках из своих жилищ; и старынные того селения жители.
1. Роман Александров сын Листопадский 30
жена его Пелагия Назарова дочь 20
2. Матвей Василиев сын Добровольский сирота 8
3. Антоний Антониев сын Сальцер причешник 16
4. Андрей Мартинов сын Боньковский свещовжигатель 18
1800 года ноября 30 дня Роспись о пропущен
по ревизии 1795 года шляхтичах житель-
ствующих васильковского уезда в селении
Монастырку Лысяньскому учинена.
Во время сочинения 1795 года ревизии были в разных отлучках из своих жилищ; и старынные того селения жители.
1. Роман Александров сын Листопадский 30
жена его Пелагия Назарова дочь 20
2. Матвей Василиев сын Добровольский сирота 8
3. Антоний Антониев сын Сальцер причешник 16
4. Андрей Мартинов сын Боньковский свещовжигатель 18
Дідкі(о)вський, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Денбицький, Білінський, Стефанський, Дименський, Бе(а)рлинський,
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
Пустовіт, Павленко, Бургала, Борсук, Слабошевський
Онацький
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?
- cronoster
- Повідомлень: 537
- З нами з: 26 листопада 2016, 23:28
- Стать: Чоловік
- Звідки: Галицький Гуцуленд
- Дякував (ла): 117 разів
- Подякували: 997 разів
Re: Двірські слуги (челядь при замку,маєтку)
Брамний чи воротний ( польс. bronny, wrotny ) - стражник замковий, що вартував біля брами чи воріт замку.
В описах замків посада окреслена по різному: portulanus (Gostynin 1497- 1500), portarius castri ( Sztum 1512), janitor (Checiny 1508), ostiarius ( Sianok 1527), valvaro custos (Ratno 1512).
Термін " bronny" ужито щодо фортець в Освєнцимі (1549) та Заторі (1564).
Енциклопедія старопольська Зигмунта Глогєра подає синоніми: brama/bramny-brona/bronny. Власне "brona"- це українською с/г реманент борона. Оскільки борона за конструкцією ідентична залізним гратами, то й замкові грати називались відповідно.
А ще були: поріг боронний (prog bronny),
сіни боронні (sionki bronny) i власне ворота боронні (wrota bronny).
В описах замків посада окреслена по різному: portulanus (Gostynin 1497- 1500), portarius castri ( Sztum 1512), janitor (Checiny 1508), ostiarius ( Sianok 1527), valvaro custos (Ratno 1512).
Термін " bronny" ужито щодо фортець в Освєнцимі (1549) та Заторі (1564).
Енциклопедія старопольська Зигмунта Глогєра подає синоніми: brama/bramny-brona/bronny. Власне "brona"- це українською с/г реманент борона. Оскільки борона за конструкцією ідентична залізним гратами, то й замкові грати називались відповідно.
А ще були: поріг боронний (prog bronny),
сіни боронні (sionki bronny) i власне ворота боронні (wrota bronny).
Коли згасне людська пам'ять й замовкнуть літописи, говоритиме каміння.
Хто зараз онлайн
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 15 гостей