Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Архітектура церков

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1342
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 725 раз.
Подякували: 1828 раз.
Стать: Чоловік

Re: Архітектура церков

Повідомлення al_mol » 26 травня 2017, 08:30

До початку ХХ ст. лише два гарнізони 12-го армійського корпусу – Вінниця та Проскурів, отримали стаціонарні військові храми. В інших гарнізонах, полкові церкви так й перебували у пристосованих приміщеннях.
Такий стан храмів військового відомства спостерігався й в інших регіонах Російської імперії, особливо прикордонних. На це звернув увагу імператора військовий міністр А.Куропаткін – у січні 1900 р. він склав доповідну, де зазначав: “Розміщення наших військ переважно на околицях Імперії, із переважаючим іновірним населенням, із давніх часів спонукало військове керівництво, для підняття релігійно-морального духу у військах, прийняти міри для побудови військових храмів... Вважаємо за потрібне відшукати кошти на побудову храмів при всіх частинах, в яких за штатом є священик, для чого розробити типовий проект військового храму, просторого та не дорогого...”.23 січня 1900 р. на доповідну була накладена схвальна резолюція імператора, й того ж числа утворена при Головному Штабі особливу Комісію для вирішення питань релігійних потреб військ. В першу чергу комісія спрямувала свою діяльність на розробку типового проекту військового храму, автором якого виступив архітектор Федір Михайлович Вержбицький. Він вдало з’єднав однонавову базиліку в плані з тридільним об’ємом, характерним для певного типу православних храмів (шатрова дзвіниця над західним входом, трапезна та верх з великим світловим барабаном у східній частині). Зовнішнє оздоблення виконано у відкритій цеглі. Але, найголовніше, проект Ф.Вержбицького відповідав поставленим перед ним завданням: з мінімальними коштами досягнуто максимальної ефективності.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Онлайн
Аватар користувача
 
Повідомлень: 2191
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1413 раз.
Подякували: 517 раз.
Стать: Жінка

Re: Архітектура церков

Повідомлення АннА » 22 червня 2017, 17:41

БАРОКО – один із стилів мист-ва в історії європ. к-ри, співвідносних стилю світосприйняття і мислення, зрештою, стилю життя. Б. проявилося не лише в літ. й мист-ві, а й в ін. сферах духовної к-ри: філософії, науці, історіографії, педагогіці тощо, що дає змогу кваліфікувати його і як епоху культури.
Все ще поширеним є розуміння Б. як породження кризи Відродження (Ренесансу), що визріла під кін. 16 ст. Той світ, що проектувався ідеологемою ренесансного гуманізму як впорядкований і гармонійний, обернувся ірраціональним хаосом, а людина – суперечливою істотою, роздвоєною між добром і злом. Але ця криза знайшла своє вираження не в Б., а в ман'єризмі, проміжній течії між ренесансом і Б., що поширилася на Зх. наприкінці 16 – поч. 17 ст. Б. ж було спробою нової інтеграції духовної к-ри, нового ідейного й худож. синтезу, але вже на ін., не ренесансній, світоглядній і естетико-худож. основі. Не раціоналізований ренесансний антропоцентризм, що переходить в обожнення людини, а таємничість світу (трансцендентно-містична парадигма буття) становить цю основу. Б. "розімкнуло в безконечність" світовідчуття людини, відкрило загадкові глибини як зовн. фіз., так і внутр. духовного світу, в осягненні яких ірраціоналізм, містичні осяяння поєднуються з логічністю і науковістю.
Б. як епосі духовної к-ри притаманні свої особливі риси, що тією чи ін. мірою проявляються в різних його варіантах. Насамперед це універсальність, потенційна спрямованість до масштабності, всеохоплюваності в репрезентації феноменів буття. У філософії це проявилося у творенні універсальних філос. систем 17 ст. від Т.Гоббса до Г.Лейбніца. Якщо ренесансна історіографія практикувала біографії, локальні історії міст, регіонів тощо, то барокові історики виходять на глобальні обшири часу й простору, пишуть твори в кілька десятків томів, прагнучи охопити історію як нескінченний динамічний процес. В літ. й мист-ві це прагнення проявляється як на сюжетно-тематичному рівні, так і в структурі образів та композицій, що тяжіють до безконечності.
Наступною знаковою рисою барокового стилю мислення й творчості є динамізм. Як показав ще швейцарський мистецтвознавець Г.Вельфлін, на противагу ренесансу з його величавими й гармонійними, але статичними образами й композиціями, Б. відзначається внутр. напругою і динамікою. Світ Б. – це світ, що не знає спокою, його атрибутивні якості – спонтанний рух, мінливість, метаморфози. Фундаментальною рисою Б. є також тяжіння до контрастів та антитез як формальних, так і семантичних – миті й вічності, краси й потворності, духовності й чуттєвості, життя й смерті тощо. Люди часів Б. жили у світі, де, кажучи словами В.Шекспіра, "розпалася гармонія", у світі контрастів і антиномій, що мислилися ними як буттєва норма і водночас як естетичний принцип, що реалізовувався в поетиці контрастів.
Стильова домінанта Б. – метафоричність, доведена до своє- рідної системності. В метафорі доба Б. вбачала і модель світу, і засіб його пізнання. Для Б. сутність речей і явищ уже не в самих речах і явищах, а в зв'язках і співвідношеннях між ними. Іспанський теоретик Б.Б.Грасіан-і-Моралес наголошував у трактаті "Дотепність, або мистецтво ума" (1648), що осн. завданням "ума" є виявлення зв'язків між речами і явищами, особливо тих, що не лежать на поверхні, а той засіб, з допомогою якого реалізується це завдання, він вбачав у метафорі. В к-рі Б. стверджується принципово новий підхід до метафори, з орнаменту худож. мови вона перетворюється на її найконструктивніший елемент, виступає вже не окрасою стилю, а вираженням самої суті зображуваного. Вважається, що вона є ключем до пі- знання сущого. Розробляється своєрідна ієрархія метафор, яку вінчає т. зв. Символічна метафора, що виражає таємничі зв'язки світового цілого.
Б. характеризується також устремлінням до посиленої емоційної дії. Барокові мислителі й митці не визнавали спокійної споглядальності, вони прагнули захоплювати й вражати читачів (глядачів), викликати у них потрясіння, афект. Однак стиль Б. субстанційно не є виключно емоційним, він настільки ж емоційний, як і інтелектуальний. Через нього здійснювався вплив на свідомість і розум. З цим пов'язана не тільки "винахідливість ума", а й пишна декоративність Б., його знамениті "перебільшення" й "надмірності".
У добу Б. продовжувався розпочатий Відродженням бурхливий розвиток усього ансамблю мист-в – арх-ри, скульптури, живопису, музики, літ. тощо. Зберігається й пріоритетність у цьому ансамблі образотворчого мист-ва, представленого такими великими митцями, як М.Караваджо, Дж.Берніні, Д.Веласкес, Б.Мурільо, П.Рубенс, А.ван Дейк, Г.Рембрандт та ін. Б. є принципово новим етапом і високим злетом музики, це час К.Монтеверді й А.Вівальді, Г.Генделя і Й.Баха. Воно є також однією з яскравих епох європ. літ. Найпотужніше проявилося в іспанській літ., у творчості П.Кальдерона, Ф.Кеведо, Тірсо де Моліни, Х.Аларкона та ін. письменників.
В історії європ. к-ри доба Б. знаменна й тим, що в цей час набувають значного розвитку інтеграційні процеси континентального масштабу. Йдеться про процеси зближення к-р "латинської" Європи й візантійсько-слов'ян., двох "дочірніх" (визначення А. Тойнбі) і водночас відмінних цивілізацій, що склалися в середньовіччі, відгалузившись від спільного кореня – антич. цивілізації та її пізнього породження – християнства. Зокрема, Б. стало першим спільним "великим стилем" всієї європ. худож. к-ри, якими не були ні готика, ні ренесанс. Як відомо, ренесанс розквітнув у "латинській" Європі й лише спорадично проявився на правосл.-слов'ян. Сх.
На правосл.-слов'ян. Сх. Б. найраніше сформувалося і набуло найзначнішого розвитку в Україні. В 2-й пол. 17 – 1-й пол. 18 ст. Київ став центром барокової к-ри, звідки її впливи ширяться як в пн.-сх. напрямку, на Росію, так і в пд.-зх., на Балкани. Тоді ж розширюються міжнац. відносини укр. к-ри. Як і раніше, вона входить до правосл.-слов'ян. регіону, але для її поступу дедалі більшого значення набувають зв'язки з польс. і зх.-європ. к-рами.
Б. було наднац. стилем, але наділеним специфічною пластичністю, здатністю "пристосовуватися" до нац. і регіональних умов і традицій. Воно характеризується численністю модифікацій і строкатістю нац. і регіональних варіантів. Б. катол. Пд. Європи істотно відрізняється від Б. протестантської Пн., але особливою своєрідністю відзначається Б. правосл. Сх., зокрема укр. Його фундаментальна відмінність полягає в тому, що укр. і загалом правосл.-слов'ян. барокова к-ра була к-ра несекуляризована, їй не передувала розвинена ренесансна к-ра, як це було на Зх. Все правосл.-слов'ян. Б. здебільшого неперервно пов'язане з середньовічною к-рою, яка тут не знала розриву. Ренесанс не був для нього одним із базових складових, певні ренесансні елементи й інтенції входили в нього гол. чин. синхронно, в процесі розвитку.
Ця фундаментальна особливість укр. Б. наочно розкривається на його змістовому рівні, в домінуванні духовної (в сенсі реліг.-церк.) тематики. На цьому рівні воно здебільшого ще вписується в контекст середньовічної к-ри, але зазнає дедалі сильніших впливів новочасної к-ри.
Цілком виразно й системно належність укр. Б. до європ. проявляється на формальному рівні укр. барокової літ. й мист-ва. Ще одна його фундаментальна особливість полягає в тому, що переважно традиційний духовний зміст знаходить вираження в новій худож. мові. Загалом стилеві укр. Б. притаманні всі заг. риси Б. В ньому культивувалися ускладнена метафоричність і символі- ка, контрасти й антиномії, оксюморони, риторичні фігури, ем- блематика тощо. Цей стиль цілком виразно проявляється в творах укр. письменників від І. Вишенського до Г. Сковороди, творчість яких є вищим і універсальним вираженням к-ри укр. Б. Водночас в укр. бароковій літ. розпочинається формування жанрової системи, ідентичної європ. жанровій системі Нового часу, з підсистемами ліричних і драм. жанрів.
Наливайко Д.С.
Зображення
Із повагою, Ганна

Поперед.

Повернутись до "А" з абетки

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість