Український Генеалогічний Форум

Пошук родоводу, походження українських прізвищ, ономастика

Каліграфія

Історичні, архівні, державні, дарчі грамоти тощо
Аватар користувача
 
Повідомлень: 3249
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3217 раз.
Подякували: 1467 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення D_i_V_a » 23 лютого 2017, 21:50

Ще трохи від пана Сокирко. Глаголична абетка :shock:

Цікаво, чи хоч хто з простих смертних докопався у своєму родоводі до документів з глаголичною абеткою?
Мабуть в такому випадку людину повинно охопити відчуття розгубленості...
З іншого боку може навпаки, відчуття які мав Шерлок Холмс коли зіткнувся з танцюючими чоловічками... ;)
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3249
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3217 раз.
Подякували: 1467 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення D_i_V_a » 22 березня 2017, 13:08

Думала розмістити у темі про Київ, але краще підходить сюда - перша сторінка "Опису Київського замку" 1552 року. У наслідок цього перепису було встановлено, що в замку немає необхідного провіанту на випадок облоги. Перепис порівнюючи з іншими був досить поверховим - не писалися підсусідки, коморники, монахи, робочі люди. За замковою стіною обліку також не було.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 1342
З нами з: 05 червня 2016, 18:36
Звідки: Вінниця
Подякував (-ла): 725 раз.
Подякували: 1828 раз.
Стать: Чоловік

Re: Каліграфія

Повідомлення al_mol » 08 квітня 2017, 15:18

вот как не поделиться такой красотой
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Мои предки: Молчановские, Вишневские, Пророк, Олейничук, Пеньковские, Дегусары Тимуш, Лабудзинские Шафранские

Дослідження родоводу на замовлення - Podoliya@i.ua

Аватар користувача
 
Повідомлень: 718
З нами з: 21 лютого 2016, 16:46
Подякував (-ла): 961 раз.
Подякували: 698 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення в36 Ольга » 09 квітня 2017, 10:18

Твоя книга круче, но моя тоже разрисована с любовью. Если в каждой церкви так старались разукрашивать, то не по указанию ли сверху? Не могу представить, что они по своему желанию часами сидели и выводили множество этих мелких черточек. Может детей своих припахивали?
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2193
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1418 раз.
Подякували: 519 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення АннА » 11 травня 2017, 15:10

ГЛАГОЛИЦЯ (від старослов'ян. глаголъ – "слово", глаголити – "говорити") – одна з двох (ін. – кирилиця) найдавніших систем слов'ян. письма (азбук), ств. бл. 863 слов'ян. просвітителем Константином (у чернецтві Кирило), родом із м. Салоніки, Греція (див. Кирило і Мефодій). Безсумнівним є зв'язок більшості літер Г. з грец. графікою, деяких – із самарянською різновидністю давньоєврейс.; форма літер – оригінальна. Як система знаків Г. ідеально відповідала слов'ян. звуковій системі 9 ст. Г. написані найдавніші старослов'ян. пам'ятки (див. Глаголичні пам'ятки). Пам'ять про Кирила-Константина як творця Г. збереглася в Русі, Г. тут називали "куриловицею (кириловицею)". Найдавніша збережена пам'ятка, написана Г., – Київ. глаголичні листки (кін. 9 або поч. 10 ст.), привезені, мабуть, із монастиря св. Катерини на п-ві Синай. У найдавніших пам'ятках літери Г. заокруглені, кустата Г. з'явилася 12 ст. у Хорватії. Спочатку Г. вживано в місцях діяльності слов'ян. просвітителів Кирила-Константина та Мефодія – у Великоморавському князівстві та Паннонії (нині це зх. ч. Угорщини, пн. ч. Хорватії та сх. ч. Австрії). Вигнані з цих країв лат. духівництвом після смерті Мефодія (885) учні слов'ян. просвітителів перенесли Г. на тер. сучасних Болгарії й Македонії, де її використовували до 12 ст., та Хорватії (й досі збереглася в церк. вжитку). Хорватське книгодрукування Г. розпочалося в 15 ст. З Болгарії та Македонії Г. поширилася на Русь, але сх.-слов'ян. книг, писаних Г., не знайдено: у текстах, написаних кирилицею, трапляються лише деякі глаголичні літери. Збереглися окремі глаголичні літери і в храмових графіті. Як алфавіт Г. була відома в Україні і в 17 ст. Її подав у своїй граматиці І.Ужевич (див. Граматика Івана Ужевича). Різновид Г. в Україні використовували (напр., П.Беринда) як тайнопис. Наприкінці 10 ст. в Болгарії, а згодом і в ін. слов'ян. країнах Г. почала витісняти кирилиця.
Німчук В.В.

Зображення
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2193
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1418 раз.
Подякували: 519 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення АннА » 11 травня 2017, 15:13

ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ – найдавніші слов'ян. тексти, писані глаголицею.
Крім підпису Григорія на грец. грамоті 982, що зберігається в Іверському монастирі на Афоні, усі глаголичні старослов'ян. тексти не датовані. Абсолютна більшість знайдених глаголичних манускриптів походить із Македонії та Болгарії. Найвідоміші з глаголичних текстів: Київ. глаголичні листки, Зографське Євангеліє, Маріїнське Євангеліє, Ассеманієве Євангеліє, Збірник Клоца, Синайський Псалтир, Синайський Требник, Синайський Міссал.
Кінцем 9 – початком 10 ст. деякі дослідники датують Київські глаголичні листки, які привіз до Києва в серед. 19 ст., мабуть, із монастиря св. Катерини на п-ві Синай глава Рос. імператорської духовної місії в Єрусалимі, вихованець Київ. духовної акад. архімандрит Антонін (Капустін). Це невеликий (7 пергаментних аркушів) залишок текстів мес зх.-християн. обряду, перекладених із лат. мови на старослов'ян. У пам'ятці трапляються деякі чесько-словац. фонетичні елементи. Хорватський і австрійський знавець глаголичної писемності акад. Й.Гамм висловив припущення, що Київ. глаголичні листки – це фальсифікат (найімовірніше – В.Ганки). Археогр., лінгвістичні дослідження, особливо мас-спектрометричне та фізико-оптичне дослідження чорнил у Києві 1983, не підтвердили підозри акад. Й.Гамма. Зберігаються в Ін-ті рукопису НБУВ. За архаїчністю мови після Київ. глаголичних листків іде Зографське Євангеліє, неповний манускрипт Чотириєвангелія, написаний наприкінці 10 – або поч. 11 ст., очевидно, в Македонії. Зберігалося в Зографському монастирі на Афоні (звідки й походить його назва), а 1860 перевезене до Санкт-Петербурга, де й нині зберігається в Публічній б-ці ім. Салтикова-Щедріна. За давністю до Зографського близьке Маріїнське Євангеліє (неповний манускрипт Чотириєвангелія) кін. 10 – поч. 11 ст., відкрите в Маріїнському (Діви Марії) монастирі на Афоні. Зберігається в Держ. рос. б-ці в Москві. Збірник Клоца – невеликий фрагмент (14 аркушів) з колись, імовірно, великої книги житій святих і проповідей. Пам'ятку знайдено в італ. м. Тренто (Тридент) у б-ці графа Клоца. Датується 11 ст. Мовою близький до Маріїнського Євангелія. Ассеманієве або Ватиканське Євангеліє кін. 10 або поч. 11 ст. порівняно з ін. має більше відхилень від кирило-мефодіївських текстів. Пергаментну книгу купив 1736 в Єрусалимі папський бібліотекар Й.Ассемані. Зберігається у Ватиканській б-ці. Синайський Псалтир 11 ст. зберігається в монастирі св. Катерини на п-ові Синай. У цьому ж монастирі зберігається Синайський Требник (молитвослов). Датується 11 ст. Синайський Псалтир і Синайський Требник походять, очевидно, із Македонії. Грецький дослідник І.Тарнанідіс у монастирі св. Катерини на п-ві Синай відкрив міссал (зб. Божих служб зх.-християн. обряду). Синайський Міссал можна датувати 11 ст. Мабуть, пам'ятку написано там само, де й Синайський Требник: обидва тексти мають спільні мовні риси. У згаданому монастирі відкрито уривок (2 аркуші) з Мінеї, який датують 11–12 ст. Збереглися й ін. старовинні уривки глаголичних пам'яток.
Німчук В.В.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 3249
З нами з: 01 березня 2016, 10:52
Звідки: Київ
Подякував (-ла): 3217 раз.
Подякували: 1467 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення D_i_V_a » 24 червня 2017, 10:54

Трохи екзотики
Універсал Богдана Хмельницького київським міщанам від 17(7) січня 1654 р.
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Пошук предків: Дідкі(о)вський, Онацький, Тишкевич, Садовський, Лукашевич, Домарацький, Дименський, Пустовіт, Павленко, Бургала
г. Муром - Гостев, Зворыкин, Шелудяков, Пешков?

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2193
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1418 раз.
Подякували: 519 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення АннА » 12 жовтня 2017, 11:16

На прохання викладемо ще й в цій темі. Але ця каліграфія межує вже з витворами мистецтва
З другої теми
У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2193
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1418 раз.
Подякували: 519 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення АннА » 19 жовтня 2017, 10:19

У вас недостатньо прав для перегляду приєднаних до цього повідомлення файлів.
Із повагою, Ганна

Аватар користувача
 
Повідомлень: 2193
З нами з: 15 лютого 2016, 15:51
Подякував (-ла): 1418 раз.
Подякували: 519 раз.
Стать: Жінка

Re: Каліграфія

Повідомлення АннА » 20 листопада 2017, 14:13

КИРИЛИЦЯ – один з двох (див. також Глаголиця) давньослов'ян. алфавітів. Названа на честь творця слов'ян. писемності Кирила (див. Кирило та Мефодій). Більшість учених вважають, що Кирило бл. 863 створив для старослов'янської мови глаголицю, яку в давнину називали "кириловицею" ("куриловицею"), про що свідчить запис 1097 (дійшов до нас у копії 15 ст.) новгородця Упиря Лихого. Є кілька гіпотез про те, хто створив К. (Кирило, Мефодій, болг. цар Симеон та ін.), але найімовірніше К. склав наприкінці 9 – поч. 10 ст. Климент Охридський, учень Кирила і Мефодія. Створено К. на основі унціального (з округлою формою літер) грец. письма, з якого взято 24 літери. Для специфічних звуків слов'ян. фонетичної системи винайдено спец. знаки, з яких більшість пов'язана з глаголичними літерами. Кожна літера мала свою назву, літери, запозичені з грец. алфавіту, мали (як і в греків) числове значення. Найдавнішою з нині відомих кириличних пам'яток є напис 931 у скельному монастирі біля с. Крепча в Болгарії. Найдавнішою датованою кириличною книгою є Остромирове Євангеліє 1056–57. До 11–12 ст. К. і глаголиця вживалися паралельно, згодом К. витіснила глаголицю. Поширена думка, що К. прийшла до Київської Русі з Болгарії разом зі старослов'ян. богослужбовими книгами після прийняття християнства (див. також Хрещення Київської Русі). Однак кириличний напис, що зберігся на корчазі з могили поблизу с. Гньоздова на Смоленщині, датують 1-ю пол. або 3-ю чв. 10 ст. Протягом історії К. мінявся тип письма (устав, півустав, скоропис, курсив). Півуставне письмо лягло в основу кириличних друкарських шрифтів. У Росії 1708 за указом царя Петра І друкарський кириличний шрифт було спрощено (почали застосовувати у світських книжках гражданський шрифт). К. в давнину користувалися всі правосл. слов'яни, а також румуни (у 19 ст. вони перейшли на лат. алфавіт) та молдовани. Нині на слов'янокириличній графічній основі (з введенням додаткових літер і діакритичних значків) базуються рос., укр., білорус., болг., сербський, македонський алфавіти, а також (через рос.) алфавіти багатьох народів колиш. СРСР і монгол. письмо. Спроби австрійс., польс., угор. кіл запровадити на західноукр. землях (у Галичині в 19 ст., а в Закарпатській Україні на поч. 20 ст.) замість К. лат. алфавіт зазнали краху (див. "Азбучна війна" 1859).
Із повагою, Ганна

Поперед.Далі

Повернутись до ДОКУМЕНТИ

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 5 гостей